Ухвала суду № 132869157, 24.12.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"24" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4580/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 )

до Товариства а обмеженою відповідальністю "ДІНЕРО" (03035, місто Київ, вул. Сурикова, будинок 3; ідент. код 41350844)

про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариство а обмеженою відповідальністю "ДІНЕРО" про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Однак, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Так, правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це стаття 19 КАС України, стаття 20 ГПК України, стаття 19 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках (стаття 20).

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою звернулась саме фізична особа - Грінівецька Олександра Олегівни, тобто позивач у справі не є суб`єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а отже склад учасників спору не відповідає нормам ГПК України. Крім того, з доданих до позовної заяви документів неможливо встановити на підставі якого саме правочину виникли спірні правовідносини (склад учасників такого правочину), а з наданих документів вбачається, що правовідносини є приватно-правовими (учасником яких є фізична особа). Тобто, дана справа також не відноситься до категорій спорів, визначених частиною першою статті 20 ГПК України. Так, у цьому випадку позивачем є фізична особа, яка не є підприємцем, та зазначений спір не стосується корпоративних, не ґрунтується на відносинах забезпечення виконання основного зобов`язання та не пов`язаний з банкрутством жодного з учасників.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач у справі не є суб`єктом господарювання, а спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим, з огляду на зміст статей 4, 20 ГПК України, подана позовна заява в зазначеному суб`єктному складі не підлягає розгляду у господарських судах України.

За змістом статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

За таких обставин, виходячи з обставин викладених у позовній заяві та документів доданих до неї, з огляду на суб`єктний склад учасників справи, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що цей спір є таким, що підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції, а тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

На виконання вимог частини шостої статті 175 ГПК України суд роз`яснює заявнику, що такий спір за характером правовідносин та суб`єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись 2, 4, 20, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 922/4580/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства а обмеженою відповідальністю "ДІНЕРО" про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 що даний спір має розглядатися судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства за встановленою територіальною підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 24.12.2025, та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 24.12.2025.

СуддяМ.І. Шатерніков