Вирок № 132861587, 23.12.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1214/25

№ провадження 1-кп/196/82/2025

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042260000142 від 14 серпня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисківка Царичанського району Дніпропетровської області, РНОКПП- НОМЕР_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, звільненого з 13 січня 2025 року з посади водія-санітара передового хірургічного відділення військової частини НОМЕР_2 та зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 із залишенням у списках особового складу, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з наказу № 305 командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22 грудня 2022 року, старшого сержанта ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу та призначено на посаду водія-санітара відділення передової хірургії військової частини НОМЕР_2 .

За витягом з наказу № 2 від 02.01.2025, старшого сержанта ОСОБА_4 наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України № 1828-РС, з 28 грудня 2024 року призначено на посаду такелажника евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 , яку 02 січня 2025 року здав та вибув до нового місця проходження служби у АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом з наказу № 78 від 19.03.2025, старшому сержанту ОСОБА_4 призупинено всі види забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням з 03 січня 2025 року військової частини НОМЕР_2 .

02 липня 2025 року, відповідно до витягу з наказу № 32-РС командира частини, солдата ОСОБА_4 , водія-санітара передового хірургічного відділення, з 13 січня 2025 року звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 із залишенням у списках особового складу, у зв`язку із внесенням 12.06.2025 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030011362.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Проходячи військову службу в займаній посаді, старший сержант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Відповідно до положень додатку № 1 затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, обізнаним з діючим законодавством щодо заборони зберігання, придбання чи збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи протягом 2018 року в зоні бойових дій на території Луганської та Донецької областей /більш точну дату, час та місце в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим/, маючи прямий злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, знайшов на землі промислово виготовлену осколкову оборонну ручну гранату типу Ф-1 в конструктивному поєднанні (у зборі), яка належить до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, яку підняв та поклав в наявний при ньому тактичний рюкзак, вчинив тим самим незаконне придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, після чого, транспортуючи вказаний бойовий припас безпосередньо при собі (в тактичному рюкзаку), протягом 2018 року без передбаченого законом дозволу здійснював умисні дії по його переміщенню, вчиняючи тим самим незаконне носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу, а пізніше, вже в 2019 році, /більш точні дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим/, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, перевіз бойовий припас до обраного ним місця зберігання до житлового будинку за місцем свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , де розмістив в речовій шафі однієї з кімнат будинку, вчинив тим самим незаконне зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу, яке тривало до моменту його вилучення 02 вересня 2025 року слідчим СВ ВП №4 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі ухвали Царичанського районного суду Дніпропетровської області, під час якого було виявлено та вилучено: конструктивно оформлений заряд вибухової речовини - споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати типу Ф-1, промислового виготовлення, що належить до категорії вибухових речовин, та промислово виготовлений запал типу УЗРГМ, який належить до категорії вибухових пристроїв, які при передбачуваному конструкційному поєднані (у зборі) утворюють промислово виготовлену осколкову оборонну ручну гранату типу Ф-1, яка належить до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, та яку ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах визнав повністю, обставини, зазначені в обвинувальному акті не оспорював, щиро розкаявся у вчиненому.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується:

- висновком судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/35246-ВТХ від 17.09.2025 року, згідно якого надані на дослідження предмети є: - конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати типу Ф-1, промислового виготовлення, який належить до категорії вибухових речовин, -промислово виготовлений запал типу УЗРГМ, який належить до категорії вибухових пристроїв. При передбачуваному конструкційному поєднані (у зборі) надані на дослідження предмети утворюють промислово виготовлену осколкову оборонну ручну гранату типу Ф-1, яка належить до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху (а.с. 87-91 матеріалів кримінального провадження №12025042260000142).

Інші докази у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються та останні правильно розуміють зміст цих обставин, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувались.

Заслухавши обвинуваченого, прийнявши до уваги добровільне визнання ним своєї вини, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв дане кримінальне правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.263 КК України, оскільки він вчинив носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, являється інвалідом 3 групи, позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо за місцем служби.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та враховуючи те, що від вчиненого злочину тяжких наслідків не настало, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, який не судимий, являється інвалідом 3 групи, позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо за місцем служби, то суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків згідно зі ст.76 КК України.

Суд враховує положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд вважає дане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Витрати, понесені при проведенні по справі судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-25/35246-ВТХ від 17.09.2025 року в сумі 1782 грн. 80 коп., суд згідно ст.118 КПК України відносить до процесуальних витрат та вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.

Суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно доданого до висновку судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-25/35246-ВТХ від 17.09.2025 року Акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують №1103 від 05.09.2025 р. за результатами огляду залишків вибухових матеріалів після їх знищення (знешкодження) попередньо встановлено: корпус гранати Ф-1 - 1 шт., запал типу УЗРГМ - 1 шт. придатні для виробництва вибуху. Вибухонебезпечних залишків не виявлено, тому у зв`язку зі знищенням вказаних речових доказів суд не вирішує питання щодо цих речових доказів.

Керуючись ст.ст. 370-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.263КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/ТГс Царичан/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA598999980313000115000004505, код класифікації доходів бюджету: 24060300) судові витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-25/35246-ВТХ від 17.09.2025 року в сумі 1782 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн. 80 коп.).

Речовий доказ флеш-накопичувач AGi 32 Gb з відеозаписом проведення обшуку на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1