Постанова № 132856507, 23.12.2025, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3680/25

3/683/1177/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Кутасевич О.Г., за участі секретаря судового засідання Братенка В.В., особи, що притягується до адміністративної ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

ОСОБА_1 21 листопада 2025 року об 22 годині 33 хвилині по вул. Партизанська, 6 в м.Старокостянтинові Хмельницької області, на порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом «Forte», державний номерний знак б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у зазначений в протоколі час він дійсно керував транспортним засобом «Forte» та був безпідставно зупинений поліцейськими. Не заперечував той факт, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, оскільки уважав, що електровелосипед не належить до транспортних засобів, тому на момент зупинки він не був водієм транспортного засобу і не повинен був виконувати вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння визначається ст.266 КУпАП.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в годи з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 519954 від 21 листопада 2025 року, який складено відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, встановлено, що 21 листопада 2025 року об 22 годині 33 хвилині по вул. Партизанська, 6 в м. Старокостянтинові Хмельницької області, керував транспортним засобом «Forte», державний номерний знак б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення огляду у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.

Так, на вказаному відеозаписі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Forte» його зупинку на вимогу поліцейських, виявлення поліцейськими при спілкуванні із останнім ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та повідомили ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння. Також на відеозаписі зафіксовано як поліцейський пропонував ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі, однак останній також відмовився. Також на відеозаписі зафіксовано як поліцейські роз`яснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, та що у разі відмови відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вищезазначений відеозапис є безперервним, на ньому зафіксовано у повному обсязі усі обставини події, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення поліцейськими у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, а також його відмову від проходження такого огляду.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки транспортний засіб «Forte», яким він керував, не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, так як має потужність двигуна менше ніж 3 кВт, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, диспозиція статті 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами та доповненнями,Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» №2956-ХІ від 24.02.2023.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому, транспортний засіб поділяється на види, зокрема, велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.

Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, водій ОСОБА_1 керував низькошвидкісним електричним транспортним засобом «Forte».

У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення такого виду транспорту, але чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Однак, відповідно до ст.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Головна зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Їх поділили на дві категорії:

- легкий персональний транспорт колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;

- низькошвидкісний легких електричний транспортний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.

Зазначені зміни були також внесені і в Закон України «Про автомобільний транспорт».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Forte», який має потужність двигуна 350 Вт, обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому, на підставі викладеного вище, доходжу висновку, що електровелосипед є транспортним засобом в розумінні частини 1 статті 130 КУпАП, і відтак в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних із керуванням транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 283, 284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельн.обл/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку UA748999980313060149000022001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно із ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: