Вирок № 132851480, 23.12.2025, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/829/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - ОСОБА_1

за участі секретаря

судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025020150000095, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 квітня 2025 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, з середньо-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

учасники кримінального

провадження:

сторона обвинувачення:

прокурори - ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

інші учасники:

потерпіла - ОСОБА_6 ,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що 23 квітня 2025 року близько 14 години 00 хвилин він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходився його брат ОСОБА_8 , маючи на меті продовжити вживання алкогольних напоїв з останнім.

Однак, перебуваючи у житловому будинку, почувши, що у ОСОБА_8 немає алкогольних напоїв, ОСОБА_3 розпочав словесну суперечку, висловлюючи погрози нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Далі, ОСОБА_3 вийшов із житлового будинку на декілька хвилин, та маючи намір реалізувати свої погрози, повернувся до будинку із дерев`яною палицею та умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , розпочав наносити удари останньому по різних частинах тіла, а саме по голові, руках, тулубу, а ОСОБА_8 з метою самозахисту закривався руками та намагався вирвати вказану палицю із рук брата.

Під час конфлікту, що виник між останніми, цього ж дня близько 14 години 10 хвилин до житлової кімнати будинку АДРЕСА_1 зайшла співмешканка ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , з якою напередодні в ОСОБА_3 мав місце словесний конфлікт, у зв`язку з цим, з мотивів особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 .

В подальшому ОСОБА_3 , тримаючи у руках дерев`яну палицю, якою наносив удари ОСОБА_8 , підійшовши до ОСОБА_9 на близьку відстань та діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , наніс один удар дерев`яною палицею в голову ОСОБА_9 , заподіявши тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події.

Відповідно до висновку експерта № 22 від 06 червня 2025 року при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено закриту черепно-мозкову травму (забита рана в лобно-скроневій ділянці зліва, геморагічне просякання м`яких тканин лобно-скроневої ділянки зліва, в тому числі і лівого скроневого м`яза, забій головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив обох півкуль головного мозку, крововиливи в мозочок).

Закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком головного мозку.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Так, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Аналізуючи частину 2 статті 9 КПК України випливає наступне - прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дослідив, проаналізував всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 17 КПК України.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Показав, що 22.04.2025 року вживав спільно алкогольні напої з ОСОБА_9 та під час цього в них виникла суперечка, а саме обвинувачений сказав Уляні, щоб та йшла додому, припинивши вживати алкоголь, оскільки їй необхідно нагодувати дітей. ОСОБА_9 відреагувала на це негативно, що і стало причиною сварки.

23 квітня 2025 року обвинувачений, його брат ОСОБА_8 та ще двоє друзів вживали алкогольні напої в нього вдома. Після чого останні пішли, а він ліг спати.

Близько 14 години 00 хвилин він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходився його брат ОСОБА_8 , маючи на меті продовжити вживання алкогольних напоїв з останнім. Однак, перебуваючи у житловому будинку, почувши, що у ОСОБА_8 немає алкогольних напоїв, ОСОБА_3 розпочав словесну суперечку, висловлюючи погрози нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Далі, ОСОБА_3 вийшов із житлового будинку на декілька хвилин, та маючи намір реалізувати свої погрози, повернувся до будинку із дерев`яною палицею, яка була частиною від дивану та мала форму «бруска», тобто з гострими краями та діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , розпочав наносити удари останньому по різних частинах тіла, а саме по голові, руках, тулубу, а ОСОБА_8 з метою самозахисту закривався руками та намагався вирвати вказану палицю із рук брата.

Під час конфлікту, що виник між останніми, близько 14 години 10 хвилин до житлової кімнати будинку АДРЕСА_1 зайшла співмешканка ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , з якою напередодні в ОСОБА_3 мав місце словесний конфлікт, у зв`язку з цим, з мотивів особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 . В подальшому ОСОБА_3 , тримаючи у руках дерев`яну палицю, якою наносив удари ОСОБА_8 , розвернувся до ОСОБА_9 та наніс один удар дерев`яною палицею в голову, заподіявши тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події. Далі він поклав, падаючу ОСОБА_9 на підлогу, а голову на подушку. Сказав брату викликати швидку та поліцію. Жалкує про вчинене, визнає свою вину, пояснити причини свого вчинку, будучи допитаним не зміг.

Винуватість ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доводиться та підтверджується сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, перевірених, досліджених, проаналізованих та оцінених судом, зокрема:

- показами свідка ОСОБА_8 який суду показав, що 23 квітня 2025 року близько 15 години до нього прийшов його брат ОСОБА_3 з метою продовжити вживання алкогольних напоїв. Однак, алкогольних напоїв у нього не було. Після чого, ОСОБА_3 вийшов з будинку та повернувся вже з дерев`яною палицею та почав наносити йому удари, в цей час розвернувшись обвинувачений наніс удар палицею ОСОБА_9 , яка зайшла в будинок, в область голови від якого остання впала на підлогу в кімнаті будинку. ОСОБА_3 налякався та взявся за голову. Підійшовши до неї, свідок побачив, що ОСОБА_9 не жива та викликав поліцію і швидку медичну допомогу. По приїзду швидкої медичної допомоги, виявилося, що ОСОБА_9 померла.

- показами свідка ОСОБА_10 яка суду показала, що на передодні вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вживали алкогольні напої. 23 квітня 2025 року до неї подзвонив ОСОБА_11 та повідомив, що її син ОСОБА_3 вбив ОСОБА_9 палицею. Після чого, вона прийшла до будинку, де вчинено злочин та бачила, як труп ОСОБА_9 виносили в пакеті з будинку.

- показами свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що 23.04.2025 року вранці вживав горілку разом з братами ОСОБА_13 та ще одним товаришем вдома в обвинуваченого. В подальшому вони втрьох пішли на долину продовжувати вживати алкоголь. Обвинувачений залишився вдома. Коли вони перебували на долині до них прийшла ОСОБА_14 та вони вживали алкоголь спільно. Потім він пішов додому спати. Взнав про вбивство ввечері від сусідів.

- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила суду, що 22.04.20225 року її дочка ОСОБА_9 вживала алкоголь. 23 квітня 2025 року вранці вони пішли до магазину де ОСОБА_9 знову вжила алкоголь після чого сказала, що йде до ОСОБА_8 в подальшому потерпіла взнала від працівників правоохоронних органів, що її дочку вбив ОСОБА_3 . Цивільний позов по справі не подавала, просила суд суворо не карати ОСОБА_3 ;

- відомостями, які містяться в витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025020150000095 від 23 квітня 2025 року (а.с.120, том 1);

- відомостями, що містяться у рапортах старшого інспектора чергового відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 23 квітня 2025 року (а.с.121-123, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 23 квітня 2025 року в АДРЕСА_1 , та фототаблицями до нього, якими зафіксовано обстановку на місці вчиненого злочину, зокрема виявлено навпроти входу на дерев`яній підлозі труп жіночої статі на спині із ознаками насильницької смерті. В ході проведеного огляду було вилучено: дерев`яний брус із слідами РБК, 4 недопалки сигарет та 2 змиви РБК із підлоги будинку (а.с.126-149, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду речей від 23 квітня 2025 року, а саме телефону «REDMI MIUI Global» синього кольору (а.с.153-164, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду предмета від 23 квітня 2025 року, а саме телефону «ERGO» (а.с.167, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі отримання зразків для експертизи від 23 квітня 2025 року, згідно якого відібрано у ОСОБА_8 зразки крові (а.с.176, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово медичної експертизи крові №1315, відповідно до якого присудово-медичній експертизі у ОСОБА_8 було виявлено етиловий спирт у концентрації 0,6 ‰ (а.с.180-181, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі отримання зразків для експертизи від 23 квітня 2025 року, згідно якого відібрано у ОСОБА_3 зразки крові (а.с.184, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово медичної експертизи крові №1314, відповідно до якого присудово-медичній експертизі у ОСОБА_3 було виявлено етиловий спирт у концентрації 1,6 ‰ (а.с.188-189, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово медичної експертизи №20, відповідно до якого присудово-медичній експертизі у ОСОБА_8 було виявлено наступні тілесні ушкодження: забита рана в правій тім`яній ділянці; садна на зовнішній поверхні верхній третині лівого плеча, в нижній третині по задній поверхні лівого передпліччя (3), в ділянці лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні правового передпліччя (10), які утворились від неодноразової дії твердого тупого предмета (предметів), можливо і 23 квітня 2025 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.191-193, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово медичної експертизи №21, відповідно до якого присудово-медичному освідуванні у ОСОБА_3 ніяких механічних тілесних ушкоджень та їх слідів на тілі не виявлено (а.с.195-196, том 1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду трупа від 24 квітня 2025 року, а саме трупа ОСОБА_15 , 1981 року народження (а.с.200-201, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово медичної експертизи трупа ОСОБА_15 №22, відповідно до якого при судово-медичні експертизі трупа ОСОБА_9 виявлено закриту черепно-мозкову травму (забита рана в лобно-скроневій ділянці зліва, геморагічне просякання м`яких тканин лобно-скроневої ділянки зліва в тому числі і лівого скроневого м`язу, забій головного мозку, поширений субарахноідальний крововилив обох півкуль головного мозку, крововиливи в мозочок), яка утворилась від дії (удару) тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв із значною силою. Закрита черепно-мозкова травма ОСОБА_9 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в прямому причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком головного мозку. При отриманні вище вказаної закритої черепно-мозкової травми ОСОБА_9 могла здійснювати активні цілеспрямовані дії незначний проміжок часу, який рахується хвилинами. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,3‰ у крові та 3,2‰ у сечі, що свідчить про те, що за життя незадовго до смерті вона знаходилась у середній степені алкогольного сп`яніння. Смерть ОСОБА_9 настала за 18-24 годин до початку проведення дослідження трупа (а.с.203-206, том 1);

- висновком експерта за результатами проведення судово-одорологічної експертизи №СЕ-19/102-25/9353-БД від 02 травня 2025 року, відповідно до якого, зразок запаху, вилучений із крові, відібраної у підозрюваного ОСОБА_3 , збігається зі зразками запаху, вилученими із поверхні дерев`яної палиці, з імовірністю 99,9996%. Зразок запаху, вилучений із крові, відібраної у свідка ОСОБА_8 , збігається зі зразками запаху, вилученими із поверхні дерев`яної палиці, з імовірністю 99,9996% (а.с.5-20, том 2);

- відомостями, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2025 року, в ході якого ОСОБА_3 розповів та показав, як наніс ОСОБА_16 удар дерев`яною палицею (а.с.22, том 2);

- відомостями, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 квітня 2025 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 розповів та показав, як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_16 удар дерев`яною палицею в область голови (а.с.23-24, том 2);

- висновком експерта за результатами проведення судовопсихіатричної експертизи №391 від 19 травня 2025 року, відповідно до якого, уперіод часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 виявляв психічні у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). ОСОБА_3 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_3 виявлені психічні у вигляді розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). В теперішній час ОСОБА_3 за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії або керувати ними. ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребу. ОСОБА_3 на наркоманію не страждає. З приводу виявленої у нього алкогольної залежності потребує лікування на загальних підставах за місцем його подальшого перебування (а.с.29-32, том 2);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду предмета від 11 червня 2025 року, щодо огляду SD-карти, а саме аудіозапису розмови оператора відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП у Вінницькій області, з абонентом номера телефону НОМЕР_1 (а.с.40-41, том 2).

Поряд з цим, прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_17 мотивуючи це тим, що їх покази не будуть мати значення для встановлення фактичних обставин справи.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, в силу вимог ч. 6 ст. 22 КПК України, суд дослідив докази, надані стороною обвинувачення, оскільки сторона захисту доказів суду не подавала.

При цьому, сторони кримінального провадження не заперечували щодо закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Під час судового засідання, сторони клопотань щодо визнання доказів неналежними або недопустимими не заявляли, а тому суд за наслідком їх дослідження, вважає докази такими, що відповідають вимогам глави 4 параграфу 1 КПК України щодо їх належності та допустимості.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції), тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Отже, оцінивши кожний із перелічених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку для ухвалення обвинувального вироку у цьому кримінальному провадженні, суд доходить висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого, а тому суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Оцінюючи у вироку докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_3 , знайшла своє підтвердження.

За таких обставин, в суду відсутні сумніви щодо доведення винуватості за інкримінований злочин обвинуваченому ОСОБА_3 .

Таким чином, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який за психіатричною допомогою до лікаря психіатра та наркологічною допомогою до лікаря нарколога не звертався, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, неодружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття. Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого статей 69, 69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, особи винуватого, наявності обставин, що обтяжують покарання та пом`якшують його, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на думку прокурора, висловлену у судових дебатах, думку потерпілої, яка просила його суворо не карати, думку захисника, визнання вини обвинуваченим, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покаранняу виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Призначаючи обвинуваченому зазначене покарання, суд виходить із того, що воно є достатніми для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Процесуальні витрати в справі на проведення експертизи становлять 4692,52 грн.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою слід залишити до набрання цим вироком законної сили.

Керуючись статтями 368-371, 373-376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання з 23 квітня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк тримання під вартою з 23 квітня 2025 року по день набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Ухвалу слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2025 року про арешт майна в рамках цього кримінального провадження, - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон «ERGO» ІМЕI1: НОМЕР_2 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 повернути ОСОБА_3 ; штани темно-синього кольору, футболку сірого кольору, черевики чорного кольору повернути ОСОБА_3 ; дерев`яний брус знищити; сліди РБК, 4 недопалки сигарет знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів в сумі 4692 гривень 52 копійки.

Згідно зі статтями 392-395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно зі статтею 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1