Ухвала суду № 13285138, 07.12.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-8231/10/08 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання розрахунку заборгованості державного виконавця по аліментам недійним, -

встановив:

19.11.2010 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив визнати недійсним розрахунок державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Панфілова Д.Ю. від 09.11.2010 у звязку з тим, що в ньому не враховані його виплати як ФОП ОСОБА_1 за період з 23.12.2009, вказуючи, що він здійснює вказані виплати за виконавчим листом, виданим Московським районним судом м. Харкова на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 16.07.2007 про стягнення з нього аліментів на утримання його сина.

Закон України „Про виконавче провадження” визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувані і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими вказаним Законом.

Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови № 14 від 26.12.2003 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” розяснив, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини 3 статті 85 Закону України № 606-XIV „Про виконавче провадження”.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 85 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження", скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати: 1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга; 2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа); 4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; 5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Виходячи з положень ст. ст. 383, 386 ЦПК України, розгляд скарг відбувається за участю заявника та заінтересованих осіб. Суб'єктами права на звернення до суду із скаргою відповідно до ст. 383 ЦПК України є всі учасники виконавчого провадження. Суб'єкти права оскарження в цивільному процесі набувають правосуб'єктності заявника, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - заінтересованих осіб.

Проте, позивач дій державної виконавчої служби чи її посадових осіб в передбаченому законом порядку не оскаржує, а предявив позов до виконавчої служби про визнання розрахунку заборгованості державного виконавця по аліментам недійним. При цьому з позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду в порядку позовного провадження, посилаючись на ст. ст. 383, 384, 386 ЦПК України, ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження”.

При цьому в ч. 1 ст. 384 ЦПК України чітко зазначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Як вказано вище, позивач звертається із позовною заявою, хоча вказаними вище нормами для даної категорії справ передбачено право особи на звернення до суду зі скаргою, яка, відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Позивач не надає квитанцій про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір, в розмірах, передбачених відповідно в Декреті Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 30.04.1993 № 43-93, із змінами і доповненнями, та в „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розміри”, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258, із наступними змінами і доповненнями, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825.

При звернені до Київського районного суду м. Харкова із скаргою, позовом судовий збір сплачується: код бюджетної класифікації 22090100, одержувач: УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ одержувача: 24134573, банк одержувача: ГУДКО України в Харківській області, МФО: 851011, розрахунковий рахунок: 31416537700004, призначення платежу: держмито; витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи сплачуються: одержувач: УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ одержувача: 24134573, МФО банку: 851011, код бюджетної класифікації 22050000, розрахунковий рахунок: 31211259700004, призначення платежу: оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

За таких обставин, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2010 позов залишено без руху та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки поданої позовної заяви, в строк, наданий судом, надати оригінали квитанцій, чи то звернутися з відповідним клопотанням про звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судових витрат, із зазначенням обґрунтування такого клопотання та правової норми, яка надає для цього право та підстави; в ухвалі також розяснено, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали отримана представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3, який діяв за виданою в нотаріальному порядку довіреністю від 22.06.2009, проте, недоліки, вказані в ухвалі суду, у наданий судом строк, і до теперішнього часу не виконані.

В звязку з цим, суд повертає позивачу його заяву та вважає її неподаною.

Керуючись ст. 121, 383, 384 ЦПК України, ст. 85 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження", -

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання розрахунку заборгованості державного виконавця по аліментам недійним - вважати неподаною та повернути позивачу, розяснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Розяснити право звернутися до відповідного суду зі скаргою відповідно до ст. ст. 383, 384 ЦПК України, ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження” у встановленому законом порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, оскільки ухвалу постановлено без участі осіб.

Копію ухвали направити до відома заявнику, разом з додатками до заяви.

Суддя -