Рішення № 132838037, 18.12.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5112/25

Провадження № 2/740/2383/25

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗПОЗИКА) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 19.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 407066-КС-002 про надання кредиту шляхом направлення товариством пропозиції (оферти) та акцептуванням її відповідачем через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором G-0644, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 28 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (який позичальником зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою, що становить 0,86483209 % за кожен день користування кредитом.

Також, 11.02.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ№1 до Договору № 407066-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 17.06.2022».

Товариство виконало свої зобов`язання за договором кредиту, натомість відповідач своє зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, а лише частково здійснив оплату на загальну суму 34 535,02 грн, в результаті чого, станом на 08.08.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 44 350,00 грн, що складається з: 17 324,15 грн сума прострочених платежів за тілом кредиту; 27 025,85 грн сума прострочених платежів за процентами.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 407066-КС-002 про надання кредиту від 19.10.2021 в загальному розмірі 44 350,00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

У поданому до суду через систему «Електронний суд» відзиві на позов представник відповідача адвокат Мудревська Я.М. зазначила, що з урахуванням того, що строк укладеного між сторонами Договору № 407066 КС-002 про надання кредиту від 19.10.2025 було визначено відповідно до умов Додаткової угоди ДУ№1 від 11.02.2022, тобто до 17.06.2022», тому саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. При цьому позивач звернувся до суду лише 04.10.2025, тобто з пропуском строку позовної давності. Звертала увагу, що позивач не надав докази врегулювання спору в досудовому порядку, тобто ТОВ «БІЗПОЗИКА» не надсилав жодних листів на адресу відповідача про необхідність сплати кредиту. Крім того, позивачем не було додано до позовної заяви жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені кредитним договором. Також позивач не надав до позовної заяви витяг з реєстру боржників. Просила врахувати, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який з 01 вересня 2016 року проходить службу у Спеціальному авіаційному загоні Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України м. Ніжина Чернігівської області, тому на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині звільнення від сплати відсотків. Мати відповідача є особою з інвалідністю, пенсійного віку, яка отримує пенсію в розмірі 3 682 грн. ОСОБА_2 встановлено діагноз: деформуючий остеохондроз кульшових та колінних суглобів ПФС 2 ст., у зв`язку з чим потребує постійного лікування. Також відповідач сплачує аліменти колишній дружині на утримання неповнолітньої дитини відповідно до виконавчого провадження №70787611. З урахуванням наведеного, просила у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відповідно до поданої до суду відповіді на відзив представник позивача - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зазначила, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 03.09.2025. Отже, у такому випадку, враховуючи, що сплив строку позовної давності при пред`явленні позову припав на період дії воєнного стану в України, а Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», не набрав чинності станом на дату звернення ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до суду із позовом про стягнення заборгованості, вступивши в силу 04.09.2025, такий строк підлягав продовженню та зупиненню. Виходячи з вищенаведеного, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності у цій справі не підлягає задоволенню. Зауважувала, що позивачем повідомлення-вимоги про повне дострокове повернення кредиту не направлялося, оскільки з такою вимогою звернення до суду не було. Також зазначила, що посилання позичальника на важкий майновий стан або введений воєнний стан в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом. Звертала увагу суду на те, що сторона відповідача не надала суду жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач перебував на військовій службі протягом строку дії Кредитного договору, що було б правовою підставою для застосування норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів військовослужбовцям. Посилання позичальника на важкий майновий стан або введений воєнний стан в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту його укладення і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Щодо перерахування відповідачу кредитних коштів за Кредитним договором у розмірі 28 000,00 грн повідомила, що до позовної заяви були додані довідки, сформовані в платіжній системі «ТАС Рау», які були надані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посередником АТ «ТАСКОМБАНК», що надає послуги на підставі Договору № 83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11.11.2020. Враховуючи зазначене, заявлені позовні вимоги до ОСОБА_1 просила задовольнити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 12.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано письмові докази, що становлять банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з`явився, у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без його участі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Мудревська Я.М. у відзиві на позов просила розгляд справи проводити без їх участі та у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 жовтня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 407066-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.45 на звороті-46).

Згідно з п. 1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 28 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Процента ставка: в день 0.86483209 %, фіксована. Комісія за надання кредиту: 4 200,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 28 000,00 грн. Термін дії Договору: до 05.04.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 61 560, 00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3 586,48 процентів. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

Пунктом 3 Договору № 407066-КС-002 про надання кредиту від 19 жовтня 2021 року визначено графік платежів.

Відповідно до п. 7 Кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.

Згідно з п. 10 Кредитного договору підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор G-0644, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, для підписання Договору № 407066-КС-002 про надання кредиту від 19 жовтня 2021 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів (а.с. 10 на звороті -12 на звороті).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 19 жовтня 2021 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 407066-КС-002 про надання кредиту, останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 407066-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 47-49).

Пропозицію (оферту) на укладення Договору про надання позики за договором № 407066-КС-002 відповідач підписав 19 жовтня 2021 року електронним цифровим підписом в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет: httрs://my.bizpozyka.com.

11 лютого 2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ№1 до Договору № 407066-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 52).

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 407066-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти на загальну суму 34 535,02 грн, проте розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 407066-КС-002 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором (а.с. 34-42).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та 19 жовтня 2021 року надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 28 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується довідкою «ТАС Рау», а також випискою з рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , що надана АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду від 12 вересня 2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у позичальника наявний борг у сумі 44 350,00 грн, що складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 17 324,15 грн, за процентами - 27 025,85 грн. Зазначена заборгованість підтверджується також довідкою про стан заборгованості ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с. 34-43).

Норми права, які були застосовані судом

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (статті 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Мотивована оцінка і висновки суду

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Зібрані у справі докази засвідчують на те, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, в подальшому додаткову угоду до кредитного договору, які підписані сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір та додаткову угоду до договору з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю), направленим ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на його телефонний номер.

Отже, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та додаткової угоди до кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору, відповідно до платіжних доручень № 454364918 та № 454364725 від 19 жовтня 2021 року, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» здійснило переказ коштів згідно з Договором про надання кредиту № 407066-КС-002 від 19 жовтня 2021 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в розмірі 28 000,00 грн двома платежами у сумі 8 000,00 грн та 20 000,00 грн (а.с. 13).

Крім цього, на виконання ухвали суду від 12.09.2025 АТ «ПУМБ» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , а також надано виписку за зазначеним рахунком за період з 19.10.2021 до 17.06.2022, відповідно до якої було здійснено зарахування коштів у розмірі 8 000,00 грн 19.10.2021 та 20 000,00 грн 19.10.2021.

Доказів того, що банківська картка № НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 , останнім не надано та не спростовано.

Розрахунок заборгованості за договором від 19 жовтня 2021 року № 454364725, наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування банком відсотків, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.

Зокрема зазначеним розрахунком підтверджується те, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Що стосується застосування наслідків пропуску строку позовної давності до заявлених позовних вимог, то слід зазначити таке.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року до 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, і звернення позивача з цим позовом 03 вересня 2025 року вчинено в межах строку позовної давності.

Посилання представника відповідача на Закон України № 20 ХІІ «Про соціальний захист військовослужбовців» є безпідставними, оскільки ці положення мають спеціальний характер і надають пільги військовослужбовцям за період їхнього перебування на військовій службі в особливий період, що повинно бути підтверджено відповідними доказами. Відсутність таких доказів виключає можливість застосування до правовідносин сторін відповідних гарантій.

Доводи представника відповідача про сплату останнім аліментів на утримання дитини, наявність захворювання, що має матір інваліда, не можуть бути підставою для звільнення або часткового звільнення його від виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, враховуючи, що позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надав докази укладення договору зі ОСОБА_1 , перерахування коштів та наявності заборгованості за кредитним договором, оскільки такі докази не спростовані відповідачем, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями, статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 407066-КС-002 про надання кредиту від 19.10.2021 в розмірі 44 350 (сорок чотири тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ