Рішення № 132820209, 23.12.2025, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2279/25

Номер провадження № 2/0186/1574/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" укладено Кредитний договір №017/10/2013/364, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі 118 800,00 гривень на строк з 10 жовтня 2013 року по 09 жовтня 2019 року.

Кредит був наданий для придбання автомобіля марки JAC, моделі 16, 2013 року випуску (п.1.2.,1.5.Кредитного договору). Автомобіль буде використовуватися в особистих та сімейних цілях (п.1.2 Кредитного договору).

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою.

Виконання зобов`язань за Кредитним договором №017/10/2013/364 забезпечується заставою придбаного за кредитні кошти транспортного засобу марки JAC, моделі 16, 2013 року випуску згідно Договору застави від 10 жовтня 2013 року (п.2.1 Кредитного договору).

Кредит забезпечується також всім належним позичальнику майном, на яке може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.2.2 Кредитного договору).

Виконання зобов`язань за Кредитним договором №017/10/2013/364 також забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 (п.2.3 Кредитного договору). Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1.4 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно п.1.4.1 Кредитного договору за користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16,9% річних.

Згідно п.1.4.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 21,9% річних.

Згідно п.1.6 Кредитного договору за надання кредиту Позичальник сплачує Банку комісію у розмірі 2,5 % від суми кредиту, зазначеної у п.1.1. цього Договору.

Згідно п.3.1 Кредитного договору Позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у Додатку 2 до цього Договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом платежів у розмірі 2 664,00 грн. щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця шляхом внесення коштів на рахунок, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК».

Згідно п.4.2.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язався на вимогу Банку достроково повернути Банку кредит у повному обсязі, сплатити нараховані комісії, проценти за користування кредитом, а також можливі штрафні санкції, передбачені цим Договором, Договором застави та чинним законодавством України.

Згідно п.4.3.6 Кредитного договору одночасно з укладенням цього Договору надати до Банку укладені на весь термін кредитування Договори страхування майна, яке береться у заставу, визначеного у п.1.2 цього Договору та надати Банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (див. ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки.

З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

За приписом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц /провадження № 14-241цс19/, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 /провадження № 12-116гс19/, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 /провадження № 12-105гс19/).

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Як вказано у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 333/5483/20 (провадження № 61-19321св21), зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Таким чином, виписка за особовим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту. Відповідна правова позиція Верховного Суду є сталою, поширюваною та відомою.

АБ «УКРГАЗБАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором №017/10/2013/364 виконав своєчасно та в повному обсязі, передбачені п.1.1. Договору. Дані обставини підтверджуються долученими до справи: кредитного договору; виписками з особового рахунку Позичальника, Розрахунками заборгованості (кредиту, процентів,3% річних, інфляційних витрат). З наданих Виписок по рахункам Позичальника чітко вбачається, що Відповідач користувався кредитом, частково погашав кредитну заборгованість та не висловлював заперечень щодо розміру нарахувань.

Станом на поточну дату на рахунках позичальника обліковується заборгованість за кредитним договором №017/10/2013/364 (Виписки з особового рахунку позичальника додаються до позовної заяви)

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18); від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154 цс 18) та від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604-609 ЦК України.

Заборгованість відповідачів перед позивачем становить 183 069,49 грн, що складається із: заборгованості за строковим кредитом - 0,00 грн; заборгованості за простроченим кредитом - 110 876,23 грн; заборгованості за строковими відсотками - 0,00 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 15 804,41 грн; заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних)-15 842,46 грн; заборгованості згідно індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 40 546,39 грн.

Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму грошових коштів в розмірі 183 069,49 гривень та судовий збір по справі.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи; відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

У відповідності до приписів ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" укладено Кредитний договір №017/10/2013/364, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі 118 800,00 гривень на строк з 10 жовтня 2013 року по 09 жовтня 2019 року.

Кредит був наданий для придбання автомобіля марки JAC, моделі 16, 2013 року випуску (п.1.2.,1.5.Кредитного договору). Автомобіль буде використовуватися в особистих та сімейних цілях (п.1.2 Кредитного договору).

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою.

Виконання зобов`язань за Кредитним договором №017/10/2013/364 забезпечується заставою придбаного за кредитні кошти транспортного засобу марки JAC, моделі 16, 2013 року випуску згідно Договору застави від 10 жовтня 2013 року (п.2.1 Кредитного договору).

Кредит забезпечується також всім належним позичальнику майном, на яке може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.2.2 Кредитного договору).

Виконання зобов`язань за Кредитним договором №017/10/2013/364 також забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 (п.2.3 Кредитного договору). Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1.4 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно п.1.4.1 Кредитного договору за користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16,9% річних.

Згідно п.1.4.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 21,9% річних.

Згідно п.1.6 Кредитного договору за надання кредиту Позичальник сплачує Банку комісію у розмірі 2,5 % від суми кредиту, зазначеної у п.1.1. цього Договору.

Згідно п.3.1 Кредитного договору Позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у Додатку 2 до цього Договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом платежів у розмірі 2 664,00 грн. щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця шляхом внесення коштів на рахунок, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК».

Згідно п.4.2.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язався на вимогу Банку достроково повернути Банку кредит у повному обсязі, сплатити нараховані комісії, проценти за користування кредитом, а також можливі штрафні санкції, передбачені цим Договором, Договором застави та чинним законодавством України.

Згідно п.4.3.6 Кредитного договору одночасно з укладенням цього Договору надати до Банку укладені на весь термін кредитування Договори страхування майна, яке береться у заставу, визначеного у п.1.2 цього Договору та надати Банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (див. ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки.

З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

За приписом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц /провадження № 14-241цс19/, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 /провадження № 12-116гс19/, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 /провадження № 12-105гс19/).

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Як вказано у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 333/5483/20 (провадження № 61-19321св21), зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Таким чином, виписка за особовим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту. Відповідна правова позиція Верховного Суду є сталою, поширюваною та відомою.

АБ «УКРГАЗБАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором №017/10/2013/364 виконав своєчасно та в повному обсязі, передбачені п.1.1. Договору. Дані обставини підтверджуються долученими до справи: кредитного договору; виписками з особового рахунку Позичальника, Розрахунками заборгованості (кредиту, процентів,3% річних, інфляційних витрат). З наданих Виписок по рахункам Позичальника чітко вбачається, що Відповідач користувався кредитом, частково погашав кредитну заборгованість та не висловлював заперечень щодо розміру нарахувань.

Станом на поточну дату на рахунках позичальника обліковується заборгованість за кредитним договором №017/10/2013/364 (Виписки з особового рахунку позичальника додаються до позовної заяви)

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18); від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154 цс 18) та від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604-609 ЦК України.

Заборгованість відповідачів перед позивачем становить 183 069,49 грн, що складається із: заборгованості за строковим кредитом - 0,00 грн; заборгованості за простроченим кредитом - 110 876,23 грн; заборгованості за строковими відсотками - 0,00 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 15 804,41 грн; заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних)-15 842,46 грн; заборгованості згідно індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 40 546,39 грн.

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором поруки, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 10 жовтня 2013 року між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК" та відповідачами кредитного договору №017/10/2013/364.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" заборгованість за кредитним договором №017/10/2013/364 від 10 жовтня 2013 року в розмірі 183 069 (ста вісімдесяти трьох тисяч шістдесяти дев`яти) гривень 49 копійок, з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 110 876,23 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 15 804,41 гривень, заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) - 15 842,46 гривень, заборгованість згідно індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 40 546,39 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 211 (однієї тисячі двохста одинадцяти) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 211 (однієї тисячі двохста одинадцяти) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК", код ЄДРПОУ 23697280, адреса: вул.Єреванська, буд.1, м.Київ.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , зареєстрований, як ВПО, по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 23 грудня 2025 року.

Суддя: С.А.Янжула.