Рішення № 132819247, 18.11.2025, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/978/25

Провадження № 2/739/315/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря - Головня І.І.,

представника позивача - Костюченка В.К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача адвокатом Костюченко Владиславом Костянтиновичем до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на частку будинку з надвірними будівлями за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Костюченка В.К., звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (належали ОСОБА_2 відповідно до рішення суду від 10.10.1983 року), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивачка є власником частки будинку садибного типу з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 (підтверджується договором дарування чистки жилого будинку від 05 грудня 2003 року, зареєстрованим в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1005, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Інша частка належала батькові позивачки, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сургут російської федерації. Будучи власницею частки будинку та господарських будівель, позивачка фактично проживає за цією адресою і таким чином, володіє та користується всім будинком, в тому числі часткою, що належала батькові. При цьому спадщину, що відкрилася після смерті батька, вона не приймала. На думку позивачки, зазначені обставини свідчать про набуття нею права власності на 1/2 будинку, що належала її батьку - ОСОБА_2 , за набувальною давністю.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Костюченко В.К. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Також повідомив суду, що оскільки частки не виділені в натурі, позивачка, вселившись в будинок, на правах власника заволоділа всім будинком, в тому числі і часткою, що належала батькові та продовжує нею володіти строк, що є достатнім для визнання за нею права власності на частку батька за набувальною давністю.

Представник відповідача Новгород-Сіверської міської ради Петренко І.М. у судове засідання також не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, так як міська рада визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши вступне слово представника позивачки, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв`язку з цим, суд враховує наступне. Позивачка ОСОБА_1 є власницею частки будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частки жилого будинку від 05 грудня 2003 року, зареєстрованому в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1005 (а.с.4-5).

Інша частка будинку належала ОСОБА_2 на підставі рішення Народного суду Новгород-Сіверського району від 10 жовтня 1983 року (а.с.6-7).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

На запити суду від органів нотаріату надійшли відповіді про відсутність інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (27-29). Згідно з довідкою № 12-09/172 постійне місце проживання позивачки ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 з 27.06.1965 року і станом на дату звернення до суду (а.с.10). Інші особи станом на час виготовлення цієї довідки в будинку не проживають.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11-13) будинок має загальну площу 78,0 м. кв, житлову площу 35, 6 кв.м., до складу будинку входять комора І площею 9,9 кв. м., коридор ІІ площею 7,3 кв. м., комора ІІІ площею 8,3 кв.м., коридор 1-1 площею 5,4 кв.м., кухня 1-2 площею 11,5 кв.м., кімната 1-3 площею 18,0 кв. м., кімната 1-4 площею 8,8 кв. м., кімната 1-5 площею 8,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди сарай Б-1 площею 13,4 кв. м., погріб В-1 площею -7,5 кв. м.. Згідно зі ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

При цьому добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Згідно з ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. З огляду на те, що співвласники не скористалися своїми правами на виділення часток в натурі, суд приходить до висновку, що позивачка, будучи співвласником будинку, добросовісно володіла всім будинком, в тому числі і часткою, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Володіння при цьому здійснювалося відкрито та безперервно протягом строку, що перевищує строк, визначений ст. 334 ЦК України. При цьому відкритість та давність володіння підтверджується відомостями про реєстрацію постійного місця проживання позивачки в будинку. Встановлені обставини свідчать про набуття позивачкою права власності на частку її батька ОСОБА_2 в нерухомому майні за набувальною давністю. За відсутності спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, позов правильно завлений до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, оскільки відповідачами в подібних категоріях справ є органи місцевого самоврядування. На підставі викладеного, керуючись ст. 334 Цивільного кодексу, ст.ст. ст.4, 76-81, 141, 223, 258, 259, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що належала ОСОБА_2 на підставі рішення Народного суду Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 10 жовтня 1983 року, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які згідно з технічним паспортом на житловий будинок складають: будинок загальною площею 78,0 м. кв, житловою площею 35, 6 кв.м., до складу будинку входять комора І площею 9,9 кв. м., коридор ІІ площею 7,3 кв. м., комора ІІІ площею 8,3 кв.м., коридор 1-1 площею 5,4 кв.м., кухня 1-2 площею 11,5 кв.м., кімната 1-3 площею 18,0 кв. м., кімната 1-4 площею 8,8 кв. м., кімната 1-5 площею 8,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди сарай Б-1 площею 13,4 кв. м., погріб В-1 площею -7,5 кв. м.. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.О.Кочура