Ухвала суду № 132813031, 22.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/44580/25

Провадження № 2-з/947/446/25

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

22.12.2025 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

- представника позивача ОСОБА_1 ,

- представника відповідача ОСОБА_2 ,

- третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ТДВ «СГ «Оберіг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулася ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ТДВ «СГ «Оберіг», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 19 930 грн майнової шкоди, 3 500 грн послуг експерта.

Ухвалою суду від 02.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.12.2025, яке відкладено на 22.12.2025.

04.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом арешту автомобіля відповідача ОСОБА_5 марки «Mazda 323», н.з. НОМЕР_1 .

Указана заява вмотивована тим, що вказаний автомобіль, може бути відчужений відповідачем, що ускладнить виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача.

У судовому засіданні, 22.12.2025, представник позивача підтримала заяву про забезпечення позову. Представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечив.

Дослідивши матеріали цивільної справи в розрізі поданої заяви, суд доходить такого висновку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ст. 150 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, між іншим, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 3-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч. 8 ст. 153 ЦПК України).

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, доводи представників позивача та відповідача, судуважає, що застування найбільш обтяжливого заходу у виді арешту майна у цій справі не буде відповідати принципам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті ДТП. Натомість представник позивача просить накласти арешт на автомобіль відповідача. Вказане обтяження не є співмірним із розміром заподіяної майнової та моральної шкоди, заявленими до відшкодування.

Водночас накладення арешту на майно з метою забезпечення реального (фактичного) виконання рішення суду, у разі його ухвалення на корить позивача, вирішується, за необхідності, на стадії виконання судового рішення.

Відтак, наразі суд не вбачає підстав у накладенні арешту на автомобіль відповідача ОСОБА_5 .

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 149-153, 154 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Цирфа К. А.