Рішення № 132810760, 30.09.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2025 Справа №607/27993/24 Провадження №2/607/579/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 22.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3918056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складала 8000,00 грн. Строк кредиту 360 днів, з 22.08.2023 по 16.08.2024, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн., шляхом зарахування коштів на вказану ним платіжну картку. 24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до якого товариство відступила на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача. Незважаючи на взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, у зв`язку із чим станом на день звернення з позовом до суду заборгованість по кредиту становить 49 158, 25 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7 999, 99 грн., нарахованих процентів 31 558, 26 грн, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 9 600 грн.

Також, 06.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6938857 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту (загальний розмір) складає 11300 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 11300,00 грн., шляхом зарахування коштів на вказану ним платіжну картку. 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 27.05/2024-Ф, відповідно до якого товариство відступила на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача. Незважаючи на взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, у зв`язку із чим станом на день звернення з позовом до суду заборгованість по кредиту становить 38 995, 55 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 11 075, 13 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 14 696, 42 грн., нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 13 224 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суму з відповідача, а також судові витрати.

25.04.2025 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, через систему «Електронний суд», який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки відповідач не визнає обставини зазначені у позові, зокрема, щодо правомірності переходу прав від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» прав згідно договору кредиту, об`єм прав та обов`язків (сума заборгованості) які перейшли на підставі договорів факторингу, неможливість надання доказів позивачем, адже до нього перейшли всі права згідно договору кредиту (як він зазначає) та з всіма первинними бухгалтерськими документами, невірними розрахунками зробленими позивачем, безпідставними нарахування позивачем процентів в після укладення договору факторингу, неповного виконання умов договорів факторингу, зокрема відсутність оплати. Зазначає, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що вони містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Окрім того, розрахунок зроблений позивачем та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «АВЕНТУС Україна» є невірними, оскільки безпідставно віднесено сплату за проценти, а не за тіло кредиту і внаслідок цього нараховано після сплати часткової, проценти на суму боргу яка була оплачена. Більше того, після сплати ОСОБА_1 частково заборгованості нарахування у такому розмірі процентів перетворився на непомірний тягар для відповідача, як споживача, та джерело отримання невиправданих прибутків кредиторами та позивачем.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, хоча незважаючи на це до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Дію Кредитних договорів №3918056 від 22.08.2024 року та № 6938857 від 06.08.2024 продовжено після 24.12.2023 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договорів та додаткових угод щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2.0% та 1.40% в одному та 82,37% та 37,38 (додаткова угода Авентус) є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Внаслідок цього зроблений позивачем розрахунок взагалі втрачає сенс, оскільки є невірним з похибками, що неможливо виправити самостійно.

Також, вважає значно завищеними є розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем, з принципу розумності.

30.04.2025 Судом зареєстрована відповідь на відзив, подана представником позивача через систему «Електронний суд», в якій представник зазначає, що кредитні договори укладені між Відповідачем та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві.

В даній справі відповідачем та первісними кредиторами правовідносини погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитних договорів, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитних договорів.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Щодо договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, зазначає, що за даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 22.08.2023 року по 24.05.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 31558,26 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 31558,26 грн.

В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 3918056 строк кредиту 360 днів: з 22.08.2023 року по 16.08.2024 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору № 3918056 від 22.08.2023 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 24.05.2024 року по 22.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 9600 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» міститься в матеріалах справи). 7999,99 грн * 2% = 160 грн*60 календарних дні = 9600 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 3918056 від 22.08.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 41158,26 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 31558,26 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 9600 грн.).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Докази оплати за договором факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф подані разом із позовною заявою та наявні в матеріалах справи.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії Договору № 6938857 від 06.08.2023 року не сплив.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 13224,00 грн. 11075,13 грн * 1,99% = 220,4 грн*60 календарних днів = 13224 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 6938857 від 18.07.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 27 920,42 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 14696,42 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 13224,00 грн.).

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.

Таким чином, факти укладення Кредитних договорів та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитними договорами беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Ухвалою судді від 30.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» не з`явився, у прохальній частині позову просив про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений договір №3918056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами даного договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

П.1.2 договору передбачено, що сума кредиту складає 8000,00 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів з сплати процентів кожні 30 днів (п.1.3 договору). Відповідно до п. 1.4 договору тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка становить 2,00% за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Відповідно до п.1.4.2 договору знижена процентна ставка становить 1,40% за кожен день користування кредитом.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 30341,06%річних. (п.1.5 Договору).

Відповідно до реквізитів Договору №3918056 від 22.08.2023, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С396».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № ФК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

За інформацією в листі ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення", відповідно до зазначеного договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 8000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 24.05.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором №3918056 від 22.08.2023 року склала: тіло кредиту 7999,99 грн., заборгованість за процентами 31558,26 грн., загальною сумою 39558,25 грн.

24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, листом № 2910 від 01.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень.

Згідно Витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №3918056 від 22.08.2023 року загальна сума заборгованості склала 39558,25 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7999,99 грн., заборгованості за процентами 31558,26 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024, строк дії Договору №3918056 від 22.08.2023 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 24.05.2024 по 22.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 9600 грн. (7999,99 грн * 2% = 160 грн*60 календарних дні), що стверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Тож, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 3918056 від 22.08.2023 року загальною сумою 49158,25 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31558,26 грн, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 9600 грн.

Також, 06.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6938857 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Даний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 06.08.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С2282».

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 9800 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Згідно з п. 1.5.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

За змістом п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 0,995 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 05.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Також, 06.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Додаткову угоду до Договору № 6938857 про надання споживчого кредиту від 06.08.2023, відповідно до якої Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 15000 гривень, в зв`язку з чим погодилися внести зміни до Договору, зокрема викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 11 300,00 гривень. Тип кредиту - кредит».

Дана Додаткова угода до Договору №6938857 про надання споживчого кредиту від 06.08.2023 підписана відповідачем ОСОБА_1 06.08.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А3502».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору №160222-1 про організацію переказу коштів від 16.02.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

За інформацією в листі ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА", відповідно до зазначеного договору про переказ коштів №160222-1 від 16.02.2022 року було успішно перераховано 06.08.2023 грошові кошти у сумі 9800 грн. та 1500 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання Договору було особисто зазначено відповідачем.

27.05.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №27.05/2024-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно Витягу з реєстру боржників від 27.05.2024 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/2024-Ф року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №6938857 від 06.08.2023 року загальна сума заборгованості склала 25771,55 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 11075,13 грн., заборгованості за процентами 14696,42 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 №27.05/2024-Ф, строк дії Договору №6938857 від 06.08.2023 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 27.05.2024 по 25.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 13224 грн. (11075,13 грн * 1,99% = 220,4 грн*60 календарних дні), що стверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Тож, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором №6938857 від 06.08.2023 року загальною сумою 38995,55 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 11075,13 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 14696,42 грн., нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 13224 грн.

Також, відповідно до Рішення №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.

Відповідно до відповіді АТ КБ «Універсал Банк» №БТ/536 від 20.01.2025, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_2 . 06.08.2023 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі 1500 грн. та 9800 грн. Також, 22.08.2023 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі 8000 грн.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів, встановлено, що відповідач має заборгованість перед Позивачем за: Договором № 3918056 від 22.08.2023 року загальною сумою 49158,25 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 31558,26 грн, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 9600 грн; Договором №6938857 від 06.08.2023 року загальною сумою 38995,55 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 11075,13 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 14696,42 грн., нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів 13224 грн.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи Договір №3918056 про надання споживчого кредиту від 22.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 та Договір №6938857 про надання споживчого кредиту від 06.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між Первісними кредиторами та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором №3918056 про надання споживчого кредиту від 22.08.2023 відповідно до Договору Факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 та Договором №6938857 про надання споживчого кредиту від 06.08.2023 відповідно до Договору Факторингу № 27.05/2024-Ф від 27.05.2024.

Тож, доводи представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, щодо недоведеності факту набуття прав вимоги відповідним Фактором згідно договорів факторингу до відповідача за кредитними договорами №3918056 від 22.08.2024 року та № 6938857 від 06.08.2024, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будьякий час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, Суд не погоджується із наданим стороною позивача розрахунком заборгованості, зокрема, щодо нарахування відсотків за користування кредитом, з наступних підстав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Статтею 1 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Водночас, позивач незважаючи на те, що кредитний договір №3918056 украдений 22.08.2023 та кредитний договір №6938857 укладений 06.08.2023, у відповідності до вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладених ним договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки, і нараховував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2,2 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.

З огляду на вказане, вказані вище дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитних договорів в частині нарахування щоденної відсоткової ставки у розмірі 2 % та 1,99% на день значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитними договорами та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягатимуть зміні з врахуванням положень законодавства.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами повинні нараховуватися наступним чином:

1. За Договором №3918056 від 22.08.2023:

- за період з 23.08.2023 по 21.09.2023 за ставкою 1,4 % (відповідно до п.1.4.2 Договору) становить 3360 грн, відповідно до розрахунку (8000/100х1,4%х30 днів);

- за період з 22.09.2023 по 24.12.2023 за ставкою 2 % (відповідно до п.1.4.1 Договору) становить 15040 грн., відповідно до розрахунку (8000/100х2%х94 дні);

- за період з 25.12.2023 по 22.04.2024 за ставкою 2 % становить 19200 грн., відповідно розрахунку (8000/100х2 х120);

- за період з 23.04.2024 по 22.07.2024 за ставкою 1,5 % становить 11040 грн., відповідно розрахунку (8000/100х1,5 х 92);

Враховуючи викладене вище, правильна сума заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованим відсоткам становитиме 48640 грн.

Проте, як вбачається із розрахунку заборгованості, який було надано Позивачем, Позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками у розмірі 12600 грн. Також, Позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення тіла кредиту в розмірі 0,01 грн.

2. За Договором №6938857 від 06.08.2023:

- з 06.08.2023 по 04.09.2023 відповідно до п.1.5.2 Договору, проценти нараховувались за зниженою ставкою 0,995% та за період з 05.09.2023 по 03.12.2023 відповідно до п.1.5.1 Договору за стандартною процентною ставкою 1,99%, та загалом згідно Картки обліку Договору №6938857 від 06.08.2023 (розрахунку заборгованості) заборгованість за відсотками становить 22983,73 гривень.

Проте, оскільки строк Договору визначений до 31.07.2024, тому позивач вправі був нараховувати відсотки за користування кредитом, а тому за період з 27.05.2024 по 25.07.2024 позивач вправі був нараховувати відсотки із врахуванням вимог Закону № 3498-ІХ, а саме:

- за період з 27.05.2024 по 25.07.2024 за ставкою 1,5 %, що становить 9967,60 грн., відповідно до розрахунку (11075,13/100х1,5%60 днів).

Враховуючи викладене вище, правильна сума заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованим відсоткам за Договором №6938857 від 06.08.2023 становитиме 32951,33 грн.

Проте, як вбачається із розрахунку заборгованості, який було надано Позивачем, Позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками у розмірі 8287,31 грн. Також, Позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення тіла кредиту в розмірі 224,87 грн.

Водночас, Суд не погоджується із твердженням представника відповідача, з приводу неправомірності нарахування відсотків за Договорами про надання споживчого кредиту, оскільки строк кредитування не закінчився, а тому фактор вправі був нараховувати відсотки за договорами до закінчення їх строку.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованості за Договором №3918056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.08.2023 у розмірі 44039,99 грн., з яких 7999,99 грн. основна сума боргу за тілом кредиту та 36040 грн. проценти за користування кредитом (48640 грн. (загальна сума нарахованих відсотків) 12600 грн. (внесені Позичальником кошти)) та за Договором №6838857 про надання споживчого кредиту від 06.08.2023 у розмірі 35739,15 грн., з яких 11075,13 грн. основна сума боргу за тілом кредиту та 24664,02 грн. проценти за користування кредитом (32951,33 грн. (загальна сума нарахованих відсотків) 8287,31 грн. (внесені Позичальником кошти)). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, а саме на 90,49 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2192,02 грн. (2422,40/100%х90,49%), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що позов задоволено частково, а саме на 90,49 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в розмірі 13573,50 грн. (15000/100%х90,49%), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 3918056 від 22.08.2023 у розмірі 44039,99 грн., яких: 7999,99 грн. заборгованість з тіла кредиту, 36040 грн. проценти за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 6938857 від 06.08.2023 у розмірі 35739,15, з яких: 11075,13 грн. - заборгованість з тіла кредиту, 24664,02 грн. - проценти за користування кредитом.

В задоволені решти позовних вимог, відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2192,02 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 13573,50 гривень витрат на правничу допомогу.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», адреса місця знаходження вул.Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич