Ухвала суду № 1328088, 16.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2007№К-11970/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., КостенкаМ.І., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників відповідача: БібкаВ.А., НесторенкоТ.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«РОСАГРО» на постанову Харківського апеляційного господарського суду від19.04.2005 посправі№10/483-04

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСАГРО»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від12.08.2004 №0000582600/0, №0000562600/0, №0000572600/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 4914грн., 138552грн., та 40991,04грн. відповідно, винесених за наслідками комплексної документальної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за результатами якої складений Акт від06.08.2004 №43/Д/26-2/32414011/143ДСК.

Рішенням Господарського суду Сумської області від16.12.2004 посправі№10/483-04 позов задоволено. Суд першої інстанції визначився, що при прийнятті вказаних повідомлень-рішень підстави нарахування позивачу штрафних санкцій суперечать чинному законодавству.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від19.04.2005 по справі№10/483-04 рішення Господарського суду Сумської області від16.12.2004 скасовано, в позові відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не підтримуючи позицію господарського суду першої інстанції встановила наступні фактичні обставини справи:

-касова книга підприємства за 2003рік відсутня, чим порушено п.4.2. ст.4 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі).

-по операції з придбання мінерального добрива відповідно до банківських квитанцій «Кредитпромбанку» від29.09.2003 та від01.10.2003 і рахунку фактури №224 від26.09.2003, виданого ТОВ«Мілкон», готівкові кошти було сплачено посадовою особою директором ТОВ«РОСАГРО» ГаркавенковимВ.Ю., а не фізичною особою ГаркавенковимВ.Ю. Також 26.09.2003 позивачем було реалізовано ПСП«Альянс-К» згідно накладної від26.09.2003 №1 калій хлористий в кількості 80т. по ціні 417,083грн. на суму 33366,67грн. та ПДВ 6673,33грн.

По цих операціях відповідачем зазначено, що згідно банківських квитанцій від29.09.2003 та 01.10.2003 через ВАТ«Кредитпромбанк» директором ТОВ«РОСАГРО» - ГаркавенковимВ.Ю. було сплачено готівкові кошти в сумі 20512,52грн. та 9695грн. на рахунок ТОВ«Мілком» за мінеральні добрива по рахунку-фактурі №224. Ці розрахунки готівковими коштами на загальну суму 30207,52грн. відображено в бухгалтерському обліку по журналу-ордеру №7 за жовтень 2003року. Станом на 01.10.2003 кредиторська заборгованість ТОВ«РОСАГРО» перед Гаркавенковим В.Ю. склала 14,50грн., а станом на 01.11.2003 - 30222,02грн. Авансовий звіт про витрачання готівкових коштів Гаркавенковим В.Ю. на суму 30222,02грн. до бухгалтерії не був поданий.

Також перевіркою було встановлено, що директор ПСП«Альянс-К» - Нестеренко І.І. є також засновником ТОВ«РОСАГРО» і його частка в статутному фонді становить 51 відсоток, у звязку із чим визначено, що позивачем товар реалізувався пов'язаній особі за цінами нижчими за звичайні ціни, що діяли на момент такої реалізації, чим порушено пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми валових доходів за ІІІ-й квартал 2003року на суму 3333,36грн.

Відповідач також зазначив, що позивачем не було включено до валового доходу попередня оплата за цукор отриманий від ПСП«Альянс-К» по рахунку №1 від09.09.2003 по платіжним дорученням №179 на суму 8000грн. в т.ч. ПДВ - 1333,36грн., та №180 на суму 2000в т.ч. ПДВ 333,34грн. і зарахована на рахунок ТОВ«РОСАГРО».

При перевірці правильності визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ встановлено та актом зафіксовано, що позивачем були отримані попередні оплати від ДП ДАК«Хліб України» Кролевецький КХП за зерно пшениці в сумі 411250грн. в тому числі ПДВ -68541,66грн. яке відповідно бухгалтерських документів, не є продукцією власного виробництва позивача.

Вказані обставини, встановлені відповідачем під час перевірки, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими і правомірно встановленими, що відповідно стало підставою відмовив в позові.

Не погодившись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від19.04.2005, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скарга обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено пп.17.1.3. п17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»тап.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу якому зазначивши фактичні обставини справи, проти скарги заперечив та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на ст.1, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, та пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2.3. ст.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від19.02.1001 №72 - сума готівкових розрахунків одного підприємства з іншими підприємством через їх каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв'язку не має перевищувати 10 тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. А у разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунків додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Відповідно згідно п.2.17. ст.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» до підприємств застосовуються штрафні санкції згідно чинного законодавства України за перевищення встановлених лімітів каси. Таким чином, оскільки авансовий звіт про витрачання готівкових коштів посадовою особою Гаркавенковим В.Ю. на суму 30222,02грн. до бухгалтерії не був поданий, тому суд правомірно визнав дій відповідача законними.

Також судом апеляційної інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за яким звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін, які склалися на ринку ідентичних товарів, оскільки матеріалами справи підтверджено факт того, що перевіряючими була розрахована справедлива ринкова ціна, яка становить 458,75грн.

Відповідно оскільки перевіркою було встановлено, що директор ПСП«Альянс-К» - Нестеренко І.І. є також засновником ТОВ«РОСАГРО» і його частка в статутному фонді становить 51 відсоток, тому суд апеляційної інстанції, посилаючись на п.1.26. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначено, що пов'язана особа - це юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; під здійсненням слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою статутного фонду платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою не менше 20 відсотків від статутного фонду платника податку, - правомірно встановив, що позивачем товар реалізувався пов'язаній особі за цінами нижчими за звичайні ціни, що діяли на момент такої реалізації , чим порушено пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і що призвело до заниження суми валових доходів за ІІІ-й квартал 2003року на суму 3333,36грн.

На спростування заперечень скаржника суд касаційної інстанції також звертає увагу на правомірний висновок суду апеляційної інстанції щодо незаконного не включення до валового доходу попередньої оплати за цукор отриманий від ПСП«Альянс-К» по рахунку №1 від09.09.2003 платіжним дорученням №179 на суму 8000грн. в т.ч. ПДВ - 1333,36грн., та №180 на суму 2000грн. в т.ч. ПДВ 333,34грн. яка зарахована на рахунок позивача, посилаючись на п.п.11.3.1.п.11.3. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою визначено, що дата збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше : або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу, у разі продажу товарів за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товару або дата фактичного надання результатів роботи платником податку.

Щодо отриманої попередньої оплати від ДП ДАК«Хліб України» Кролевецький КХП за зерно пшениці в сумі 411250грн. в т.ч.ПДВ - 68541,66грн. судом апеляційної інстанції законно визнано, що позивачем неправомірно було віднесено до податкових зобовязань з ПДВ по сільськогосподарських деклараціях за січень-березень 2004року - 68541,66грн. з отриманих попередніх оплат за зерно пшениці, оскільки, отриману попередню оплату слід було включити до загальної податкової декларації з ПДВ, так як об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів на митній території України, відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою визначено, що датою виникнення податкового зобов'язання з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу.

Таким чином з огляду на викладені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини суд касаційної інстанції погоджується із обґрунтуванням своєї позиції судом апеляційної інстанцій, який дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від19.04.2005 належним чином мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«РОСАГРО» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від19.04.2005 посправі№10/483-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Г.К.Голубєва

М.І.Костенко

М.О.Федоров