Ухвала суду № 132784176, 22.12.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2827/25

Провадження №2-а/930/36/25

У Х В А Л А

22.12.2025 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Богоніс Н.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого сержанта Довганя Івана Івановича поліцейського відділу поліції №5 міста Немирова Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

21.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до старшого сержанта ОСОБА_2 поліцейського відділу поліції №5 міста Немирова Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування постанови.

Ухвалою суду від 01.12.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлено семиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, а саме: 1)надання документа про сплату судового збору в сумі 605,60 грн; 2) надання суду копії оскаржуваної постанови серії ЕНА №6186810 від 20.11.2025; 3)надання суду копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, зазначення переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 4) визначення належного відповідача у даній справі.

17.12.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Відтак, перевіряючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 01.12.2025, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 605,60 гривень.

До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі на відповідний розрахунковий рахунок.

З огляду на викладене позивачу запропоновано надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви у передбачному законом порядку і розмірі.

Дії позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в цій частині.

До своєї заяви від 15.12.2025 позивач не додав документа про сплату судового збору. Натомість позивач заявив клопотання, у якому просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у нього необхідних для сплати судового збору коштів.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Отже, в силу приписів закону звільнення позивача від сплати судового збору здійснюється за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.

При цьому суд зазначає, що ЗУ «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано лише довідку про джерела\суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військогово збору станом на 27.11.2025 № 0228-25-37590 від 27.11.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області стосовно нарахованого доходу за період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року. У вказаній довідці зазначено, що інформація щодо сум виплачених доходів відсутня.

Проте вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (пенсія, стипендія, вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, аліменти, страхові виплати тощо).

Інших доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки з пенсійного фонду, з навчального закладу, декларацію про доходи, витяг з реєстру нерухомого майна, витяг з реєстру транспортних засобів тощо), заявником не надано.

Крім цього, будь-яких інших переконливих документів, які б доводили викладені у клопотанні обставини про відсутність доходу заявника та, відповідно, неспроможність у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання адміністративного позову (наявність у позивача статусу малозабезпеченої особи, відсутність задовільних умов проживання, тимчасова непрацездатність, наявність потреби у лікуванні тощо), до позовної заяви не додано.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору.

Відтак позивачу необхідно:

1) додатково обґрунтувати клопотання та надати суду належні й допустимі докази на підтвердження свого майнового стану та неможливості сплати судового збору за подання позову, або ж:

2) надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Немирiв/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача:UA878999980313131206000002796

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Щодо подання та засвідчення копій документів, їх оформлення.

До позовної заяви позивачем не було додано копію постанови серії ЕНА №6186810 від 20.11.2025, яка ним оскаржується.

Дії позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в цій частині.

До своєї заяви від 15.12.2025 позивач додав копію постанови серії ЕНА №6186810 від 20.11.2025, водночас вказаний документ не завірений належним чином, наприклад, самим позивачем у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом" та проставлення особистого підпису, імені та прізвища, дати засвідчення копії, як це передбачено положеннями статті 94 КАС України, або у інший допустимий відповідно до закону спосіб.

Тобто поведінка позивача свідчить про його небажання дотримуватись вимог процесуального закону в частині надання суду належним чином завірених копій документів (доказів).

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що на виконання ухвали суду від 01.12.2025 позивач не усунув недоліки в цій частині.

Урховуючи викладене, недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі суду від 01.12.2025, залишаються неусунутими. При цьому подана позивачем заява про усунення недоліків позовної заяви від 15.12.2025 не свідчить про усунення всіх таких недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, з метою забезпечення права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк виконання ухвали суду від 01.12.2025.

Керуючись ст.ст. 121, 161, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою суду від 01.12.2025 на 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалу для відома та виконання надіслати позивачу за вказаною у позовній заяві адресою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.Я.Богоніс