Ухвала суду № 132781453, 22.12.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9466/24

Провадження №: 6/336/461/2025

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року задоволено позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 50582,10 гривні в рахунок погашення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.05.2017 року; судовий збір в сумі 2422,40 гривні.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року залишено без змін.

02.12.2025 року боржник (відповідач) направив до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, посилаючись на скрутне матеріальне становище, в якій просив розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з виплатою 4417,05 гривень щомісячно.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відповідно до ст. 435 ч. 2 ЦПК України.

В судове засідання 22.12.2025 року боржник та стягувач не прибули, боржником подано заяву про розгляд заяви без його участі, стягувач причин ненаправлення представника не сповістив (стягувачем судова повістка отримана 12.12.2025 року, про що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення).

При дослідженні доказів судом встановлене наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року задоволено позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 50582,10 гривні в рахунок погашення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.05.2017 року; судовий збір в сумі 2422,40 гривні.

Відомості про виконавче провадження в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі наданою довідкою ОСОБА_1 працює охоронцем ТОВ «Епіцентр К», середній заробіток становить 22276,14 гривень на місяць.

Дослідивши надані докази, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Як вказує ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ст. 435 ч. 1 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зазначено у ст. 435 ч. 3 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Боржник посилається на неможливість виконання рішення суду через скрутний матеріальний стан.

Відповідно до ст. 435 ч. 4 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно зі ст. 435 ч. 5,6,7 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Конституційний Суд України зазначав, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Суд враховує, що ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Таким чином, розмір стягнення з боржника в межах виконавчого провадження з урахуванням 20% обмеження при його наявній заробітній платі складає 3430,52 гривень, що значно менше ніж запропонована ним у заяві щомісячна сума у 4417,05 гривень.

При цьому боржник має право самостійно вносити запропоновану ним суму в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду з метою прискорення його виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду у встановленому законом порядку, а відтак і відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260, 435, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.І. Дацюк