Рішення № 132755465, 18.12.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №554/13109/25

провадження № 2/549/373/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2025 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючоїсудді Глущенко Н.М.

за участю секретаря судового засіданняБойко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

04 вересня 2025 року АТ "Акцент-Банк"звернувся доШевченківського районногосуду містаПолтави ізпозовною заявоюв якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за договором.

06листопада 2025року напідставі ухвалиШевченківського районногосуду містаПолтави від14.10.2025вказана позовназаява переданадо Чорнухинськогорайонного судудля розгляду.

На обґрунтуванняякої позивачзазначив,що 28.11.2016рокувідповідачприєднався доУмов таПравил наданнябанківських послугв АТ«А -БАНК» зметою отриманнябанківських послугта відкриттябанківського рахунку.На підставівказаної Анкети-заявипро приєднаннядо Умовта Правилнадання банківськихпослуг відповідачемініційовано встановленнякредитного лімітуна йогобанківський рахунокта отриманняплатіжної карткияк засобудоступу дозазначеного рахунку.На підставіАнкети-Заявипро приєднаннядо Умовта Правилнадання банківськихпослуг вА-Банкувідповідачу наданокредит увигляді встановленнякредитного лімітуна платіжнукартку зісплатою процентівза користуваннякредитом урозмірі 46,8%на рікна сумузалишку заборгованостіза кредитом.Відповідно допунктів 2.1.1.2.22.1.1.2.4Умов таправил наданнябанківських послуг,клієнт надавзгоду,що кредитнийліміт встановлюєтьсяза рішеннямбанку,і клієнтдає правобанку вбудь-якиймомент змінити(зменшити,збільшити абоанулювати)кредитний ліміт.Підписання даногодоговору єпрямою ібезумовною згодоюпозичальника щодоприйняття будь-якогорозміру кредитноголіміту,встановленого банком.Відповідач підтвердивсвою згодуна те,що підписанаАнкети-заявипро приєднаннядо Умовта правилнадання банківськихпослуг» разомз тими,що викладеніна сайтібанку заадресою: http://а-bank.com.ua/terms,- складає між клієнтом та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувалися частиною 1статті 634 Цивільного кодексу України,відповідач булаознайомлена тапогодилась зУмовами таправилами наданнябанківських послуг,а банком,в своючергу,була надана повнаінформація проумови кредитування,про щопозичальник зазначиву своїйзаяві.Банк наборгові зобов`язанняза кредитомнараховує відсоткив розмірі,встановленому зазначенимиТарифами банку,що підтверджуєтьсяпунктом 2.1.1.12.6Умов таправилами наданнябанківських послуг.Одночасно пунктом1.1.3.2.3Умов таправил наданнябанківських послугпередбачена можливістьздійснювати змінуТарифів,а такожінших умовобслуговування рахунків.При цьомубанк,за виняткомвипадків змінирозміру наданогокредиту (кредитноголіміту),зобов`язанийне меншніж за7днів довведення змінпроінформувати клієнта,зокрема,у виписціпо Картрахункузгідно зпунктом 1.1.3.1.10їх договору.Якщо протягом7днів банкне одержавповідомлення відклієнта пронезгоду зізмінами,то вважається,що клієнтприймає новіумови.Право змінирозміру наданогона платіжнукартку кредиту(кредитноголіміту)банк залишаєза собоюв однобічномупорядку,за власнимрішенням банкута безпопереднього повідомленняклієнта.Відповідно допункту 2.1.1.5.5Умов таправил наданнябанківських послугпозичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту на підставі пункту 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з пунктом 2.1.1.4.2 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов цього Договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором. У пункті 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 гривень клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Отже, відповідачем окрім Анкети-заяви також підписано і Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначено всі оговорені умови кредитування строки, процентна ставка тощо. Цей паспорт підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, та є аналогом власноручного підпису, що відповідає положеннямстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Оскільки зобов`язанняза договоромпозивачем виконанів повномуобсязі,а саме:надано відповідачукредит (встановленокредитний ліміт)у розмірі,відповідно доумов договору,а відповідачемїї зобов`язанняза договоромпроігноровані,наявна заборгованість,станом на 02.09.2025 року у сумі 82523,63 гривень, яка складається з: 63219,27 гривень - заборгованість за кредитом та 19304,36 гривень - заборгованість по відсоткам,- тому просили стягнути з відповідача на їх користь вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області, постановленою 13.11.2025 року, позовну заву АТ «А - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін (а. с. 89-90).

Такі процесуальні дії як: забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо,- у цій цивільній справі судом не вчинялись.

Представник позивача Шкапенко О. В. у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 11.12.2025 року та 18.12.2025 не з`явився. Рекомендовані листи з судовими повістками, направлені за адресою реєстрації відповідача повернуті до суду в зв`язку з тим, що адресат відсутній.

Крім того, у відповідності до ч.11 ст 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщене оголошення про виклик відповідача до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 згідно вимог п.4, ч.8 ст. 128 ЦПК Українивважається такою, що була повідомлена належним чином про час і місце судового засідання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Нормою, викладеною у частині 2 статті 129 Основного Закону нашої Держави, визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно з її пунктом 3 є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті77та частиною 1 статті82 Цивільного процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено,що 28.11.2016рокуміж АКЦІОНЕРНИМТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК»та ОСОБА_1 укладений кредитнийдоговір шляхомпідписання Анкети-заявипро приєднаннядо Умовта правилнадання банківськихпослуг цьогобанку.У вказанійанкеті-заявізазначено персональнідані позичальника(прізвище,ім`ята побатькові,дата народження,індивідуальний податковийномер,дані паспорта,адресу місцяпроживання тареєстрації,номер мобільноготелефону,адресу електронноїпошти,освіту,сімейний стан,тип володіннянерухомістю заадресою проживання,соціальний статустощо).Своїм підписомпозичальник погодив,що цязаява разомз Умовамита правиламинадання банківськихпослуг йТарифами банку,викладеними найого офіційномусайті,складає кредитнийдоговір,внаслідок чогозобов`язанийвиконувати йоговимоги тарегулярно ознайомлюватисяз їхзмінами насайті банку (а.с. 13).

Крім того, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , та видано наступні банківські картки:

-№ НОМЕР_2 із строком дії до квітня 2018 року;

-№ НОМЕР_3 із строком дії до квітня 2027 року;

й наданокредит увигляді встановленогокредитного лімітузі сплатоювідповідних процентівза йогокористування (а. с. 23).

З довідкиза лімітамикартки,оформленої наім`я ОСОБА_1 ,вбачається,що старткарткового рахункувідбувся 28.11.2016рокурозмір кредитноголіміту 0,00гривень,який 10.01.2024року збільшивсядо 30000,00гривень, 06.02.2024рокудо 48000,00гривень,06.02.2024рокудо 48000,00гривень,08.03.2024рокудо 58000,00гривень, 27.05.2024рокудо 65000,00гривень,27.06.2024до70000,00гривень,10.11.2024року зменшивсядо 63220,00гривень,10.11.2024року збільшивсядо63300,00гривень (а. с. 25).

Наведеним доведений факт отримання відповідачем кредиту у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно зданими випискипро рухкоштів порахунку відкритогона ім`явідповідача вбачається,що вказанимикредитними картками ОСОБА_1 активно користувався,знімаючи готівкув банкоматах,оплачуючи придбаннятоварів таотримання послугтощо (а.с. 15 - 22).

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаної вище анкети-заяви про отримання банківських послуг та паспорту споживчого кредиту.

Зазначені обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

До такого висновку суд приходить, керуючись правозастосовною практикою, викладеною Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року(із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, прийнятою 04.04.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 357/12292/16-ц (провадження № 61-8596св18), де суд зазначив, що не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно достатті 204 Цивільного кодексу Українисвідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до правил частини 1статті 634 Цивільного кодексу України.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Зокрема, пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що після одержання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

При цьому, власник карти зобов`язаний стежити за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, що передбачено пунктом 2.1.1.5.7 вищезазначених Умов.

Також приписом пунктів 2.1.1.5.5 і 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Одночасно з цим пунктом 1.1.3.2.3 вказаних Умов передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та безпосереднього повідомлення Клієнта.

Судом встановлено, що позивач АТ «А-БАНК» виконав усі взяті на себе зобов`язання за їх із відповідачем договором, а саме: надав кредит, встановивши його відповідний ліміт.

Проте, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання, за умовами кредитного договору щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, не виконав та порушив умови кредитного договору щодо дати кінцевого розрахунку по погашенню кредиту та відсотків за користування ним.

Пунктом 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг унормовано, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

Відповідно до змісту пункту 2.1.1.12.10 цих же Умов банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або в певній частці у разі невиконання клієнтом та/або довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором.

Відтак, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 своїх зобов`язань, у нього перед позивачем станом на 02.09.2025 року наявна заборгованість у розмірі 82523,63 гривень, яка складається з: 63219,27 гривень - заборгованість за кредитом та 19304,36 гривень - заборгованість по відсоткам.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростований, тому суд вважає його належним.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами чинногоЦивільного кодексу України(зі змінами та доповненнями).

Так, відповідно до частини 1статті 202 Цивільного кодексу Україниукладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 204 цього кодексу закріплює презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує ,змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно із частиною 1статті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписи частини 1 статті 1054 наведеного кодифікованого акта передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частинами 1 і 2статті 1055 Цивільного кодексу Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 зазначеного вище кодексу України укладені між сторонами по справі договори є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Окрім цього, частиною 1 статті 14 цього ж нормативно-правового акта регламентовано, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того,статтею 509 Цивільного кодексу Україниунормовано, що укладений договір є підставою виникнення між сторонами зобов`язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку/.

З положень частини 1 статті 526 цивільного кодифікованого закону України вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, з огляду на частину 1 статті 629 наведеного акту - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2статті 1054Цивільного кодексуУкраїни закріплено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави (тобто «Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписи частини 1статті 1049 цього ж кодексувстановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 вказаного кодифікованого акту якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно достатті 1048 Цивільного кодексу України.

Норма права, що міститься устатті 1056-1Цивільного кодексу Українизакріплює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Отже, на підставі змісту статей526,527і530 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

На підставі приписів статті 610 цивільного кодифікованого закону України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено частиною 1статті 612 Цивільного кодексу Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання обумовлені статтею 611 вказаного кодифікованого акту.

Так, згідно з вищевказаною нормою матеріального права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди тощо.

Положеннями частин 1 і 2статті 614 Цивільного кодексу Українирегламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відтак, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

При цьому, розв`язуючи спір між сторонами у справі, суд переконався, що договірні зобов`язання у цій справі не виконані саме з вини відповідача. Доказів існування наміру завчасного припинення договірних зобов`язань не має, як і не має доказів звернення відповідача у банк з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.

Будь-яких належних та допустимих даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вище вказаним договором, а також про існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не пред`явлено, як і не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, що свідчили б про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до вимогстатті 617 Цивільного кодексу України.

На підставівикладеного,проаналізував всінаявні доказиу їхсукупності,наведені тавстановлені усудовому засіданніфакти тавідповідні нимправовідносини,суд приходитьдо висновкупро законністьта обґрунтованістьвимог позивачата можливістьзадоволення йогопозову повністюшляхом стягненняз відповідачана користьпозивача сумузаборгованості закредитним договором № б/н від 28 листопада 2016 року у розмірі 82523,63 гривень, з яких: 63219,27 гривень - заборгованість за кредитом; 19304,36 гривень - заборгованість по відсоткам.

Окрім того, позивач, звертаючись до суду із цим позовом, вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним і документально підтверджених судових витрат, тому задовольняючи позов АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості», суд вважає за необхідне вирішити згідно з підпунктом 6 частини 1статті 264 Цивільного процесуального кодексу Україний питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 141 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позовуна відповідача, у разі відмови в позовіна позивача; у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Ухвалюючи рішення, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» рішення від 10.02.2010 року у заяві № 4909/04).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.263-265,280-282 ЦПК України,ст.ст.526,1050,1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 на користьАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«АКЦЕНТ-БАНК»суму заборгованості за кредитнимдоговором №б/нвід 28листопада 2016року у розмірі82523,63гривень (вісімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять три ) гривні 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 на користьАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«АКЦЕНТ -БАНК» понесеніним тадокументально підтвердженісудові витрати,що складаютьсяз судовогозбору урозмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Чорнухинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко