Рішення № 132752987, 19.12.2025, Харківський районний суд Харківської області

19.12.25

Справа № 635/9657/24

Провадження по справі № 2/635/1828/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Літінської Г.В., учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №00-7995457 від 17.05.2023 у розмірі 18 225,00 гривень, судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17.05.2023 між ТОВ

«КАЧАЙ ГРОШІ»та ОСОБА_1 ,укладено Договіркредитної лінії№ 00-7995457шляхом обмінуелектронними повідомленнями,підписаний упорядку,визначений ст.12Закону України«Про електроннукомерцію».28.11.2023між ТОВ«КАЧАЙ ГРОШІ»та ТОВ«ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №28112023 про відступлення права вимогиза укладенимДоговором кредитноїлінії №00-7995457.Позивач вказує,що своїзобов`язанняза кредитнимдоговором виконав,надав позичальникугрошові коштив розмірі4500,00грн,шляхом перерахуванняна банківськукартку позичальника№ НОМЕР_1 ,яка зазначаєтьсяу форматі НОМЕР_2 ,емітовану банкомУкраїни.До теперішньогочасу боржник свої зобов`язання за Договором кредитної лінії № 00-7995457 належним чином не виконав,чим порушиласвої зобов`язання,встановлені договором. Зважаючи на ці обставини, у боржникаутворилась заборгованістьза Договоромкредитної лінії № 00-7995457 від 17.05.2023 в розмірі 18 225,00 грн., яка складається з: 4 725,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 500,00 грн - проценти за користування кредитом.

Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.12.2024через підсистему«Електронний суд»від представникавідповідача адвокатаГаращак ВасиляВасильовича надійшоввідзив на позовну заяву, в якому останній просить суд у задоволенні позову відмовити. Також, у відзиві зазначено, що якщо кредитний договір укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», то позивачу слід було надати до суду електронні докази, які підтверджують факт підписання кредитного договору та доказів дотримання послідовності при укладенні кредитного договору, які передбачені Законом України «Про електронну комерцію», крім того, позивачем не надано до суду доказів отримання відповідачем від первісного кредитора грошових коштів за договором, більш того відсутні будь-які відомості щодо реквізитів відповідача, які б підтверджували направлення останньому грошових коштів та не надано доказів існування заборгованості. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу повідомлень про відступлення права грошової вимоги. Крім того, позивачем до суду не надано доказів, які підтверджують факт оплати ціни Договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, а також, в матеріалах справи відсутня виписка за банківським рахунком, яка б належним чином підтверджувала наявність заборгованості. Разом з тим, позивач незаконно включив до умов договору нарахування комісії за послуги, оскільки даний пункт є нікчемним.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Представник позивачау судовезасідання нез`явився,повідомлявся своєчасно і належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, описаних у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи,що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено,що відповіднодо умовДоговору кредитноїлінії №00-7995457від 17.05.2023позичальнику наданогрошові коштина наступнихумовах:сума Кредитноголіміту складає:4500(чотиритисячі п?ятсотгривень)грн;тип Кредиту-Кредитна лінія;строк діїКредитної лінії: 120 (сто двадцять) днів; тип процентної ставки - фіксована; за надання Кредиту, Позичальник зобов?язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми Кредиту, що складає: 225.00 (двісті двадцять п?ять гривень нуль копійок) грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить: 6941,67%; орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору складає: 18225,00 грн.

28.11.2023 права вимоги за кредитним договором відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на підставі Договору факторингу № 28112023.

Відповідно, позивач є новим кредитором ОСОБА_1 .

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору.

Щодо електронних доказів.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті100ЦПК Українипередбачено,що електроннимидоказами єінформація велектронній (цифровій)формі,що міститьдані прообставини,що маютьзначення для справи,зокрема,електронні документи(втому числітекстові документи,графічні зображення,плани,фотографії,відео-та звукозаписитощо),веб-сайти(сторінки),текстові,мультимедійні таголосові повідомлення,метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Надані позивачемна підтвердженняукладення кредитногодоговору йогопаперові копіїмістять інформаціюпро те, що зі сторони позивача вони підписані кваліфікованим електронним підписомпредставника,а відповідач підписав електронним одноразовим ідентифікатором, який складається з набору літер та цифр, а саме: 3848F.

Разом з тим, позивач не надав до справи належних і допустимих доказів, які надають можливість верифікувати (перевірити) інформацію про отримання відповідачем вказаного електронного підпису, факт його накладання (використання) при підписанні у вказаному у позові порядку обміну електронними повідомленнями, з відповідною ідентифікацією, як це визначено у ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так,цілісність електронногодокумента,як ознакайого достовірності,визначається якдоказ того,що документповний заскладом тане підлягавнеавторизованим змінам.Цілісність електронногодокумента забезпечується,зокрема дотриманнямзаконного порядкуйого підписання,який передбачає,що останнійпідписант накладає свій цифровий підпис, який його належним чином ідентифікує.

Позивач ненадав досуду відповіднихдоказів,що підписанийвід іменіпозичальника електроннийпідпис належитьсаме відповідачу.Відповідного договоручи іншогодокумента,який підтверджував надсилання та отримання позичальником вказаного електронного підпису

на номер телефона позичальника у СМС повідомленні, як зазначено у позові та у візуальній формі послідовності дій Клієнта, після його верифікації та ідентифікації - матеріали справи не містять. Вказана візуальна форма послідовності дій Клієнта за своїм змістом є документом, який містить інформацію про послідовність дій Товариства та клієнта в ІТС. Але, у справі відсутні відповідні докази про те, що цей порядок був узгоджений з позичальником та виконувався (дотримувався) сторонами при укладенні кредитного договору, а тому суд не вважає його є належним і допустимим доказом укладення кредитного договору та додатків до нього.

Доведення цілісностіелектронних документівіз створенимпростим ЕПможе забезпечуватисязасобами інформаційноїтелекомунікаційної системипозивача,у якійздійснюється створення,оброблення,зберігання електронних документів згідно до визначеного у ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», але відповідних доказів з цього приводу до суду позивачем також не було надано.

Про необхідність таких доказів при укладення договорів кредиту в електронній формі також зазначено у постанові КЦС ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799 св 19).

Вказані у письмових копіях договору кредиту одноразові електронні ідентифікатори за відсутності верифікації та ідентифікації позичальника при їх отриманні та підписанні не є достовірними та достатніми доказами підписання та укладання цих договорів відповідачем у електронній формі відповідно до визначеного у нормах ст.ст. 11, 12 згаданого Закону порядку.

Тому наданийпозивачем вищевказанупаперову копіюелектронних доказівкредитного договору,які містятьінформацію проїх підписанняелектронним підписом-одноразового ідентифікатором-не можнавважати достовірнимита достатнімиу розумінніст.78ЦПК Українидля того,щоб зурахуванням загальнихпринципів цивільногозаконодавства,справедливість,добросовісність тарозумність,п.6ч.1ст.3ЦК України,дійти висновкупро підписаннята укладеннядоговору кредиту,який зазначенийу позові.Аналогічні правовівисновки буливисловлені щодопаперових копій електронних доказів у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 року (справа № 910/1162/19) та від 19.01.2022 року (справа № 202/2965/21).

В межахпредмету доказуванняпозивач відповіднодо ст.ст.12,81ЦПК Українимає довестив судівиконання нимобов`язківза договоромкредиту -надання нимсвоїх грошовихкоштів відповідачу(уданому випадку - на його картковий рахунок), як це передбачено умовами кредитного договору та нормою ст. 1054 ЦК України.

Щодо розрахунку заборгованості.

Пунктом 52Розділу 3Положення проорганізацію бухгалтерськогообліку,бухгалтерського контролюпід часздійснення операційноїдіяльності вбанках України,затвердженого ПостановоюПравління Національногобанку України№ 75від 04липня 2018року передбачено,що первиннідокументи,які не містять обов`язкових реквізитів, зазначених у пункті 51 Розділу 3, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того,відповідно допункту 62Положення проорганізацію бухгалтерськогообліку,бухгалтерського контролюпід часздійснення операційноїдіяльності вбанках України,затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (див. з цього приводу правові висновки, які були висловлені у постанові КЦС ВС від 02 грудня 2020 року у аналогічній процесуальній ситуації у справі № 161/5267/20 (провадження № 61-14015св20), які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також є застосованими у даній справі).

Таким чином,виписки зарахунками абокасовий документможуть бутиналежними доказамищодо заборгованостіза тіломкредиту закредитним договором,-у разіякщо останнівідповідають вимогампервинних документів.Таку правовупозицію буловисловлено упостановах ВерховногоСуду від 07.04.2021 року в справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 року в справі№200/5647/18.Надане позивачемпідтвердження щодоздійснення переказугрошових коштівв рамкахкредитної лінії№ 00-7995457від 17.05.2023не міститьінформації проперерахування збанківського рахункукредитора нарахунок позичальникакредитних коштів,яка передбачена для відповідних бухгалтерських документів, якими підтверджується відповідна платіжна операція, а тому суд не бере його до уваги.

Якщо платіжнаоперація ініціюєтьсячерез надавачапослуги зініціювання платіжноїоперації,надавач послугиз ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операціїзобов`язанийнадати платникута отримувачу(запотреби)таку інформацію:1)підтвердження проуспішне ініціюванняплатіжної інструкціїнадавачем платіжнихпослуг зобслуговування рахунку платника; 2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачуідентифікувати платіжнуоперацію,а такожотримувачу -ідентифікувати платника,та будь-яківідомості,що супроводжуютьплатіжну інструкцію;3)суму платіжноїоперації ;4)суму всіхкомісійних винагороднадавача послугз ініціюванняплатіжної операції,які будутьстягнуті зкористувача підчас виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).

Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов`язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

Отже, на підтвердження укладення кредитного договору та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Більш того, відповідно до п. 2.3. датою надання/видачі Кредиту - дата перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів Кредиту в сумі 4725,00 грн на карту Позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно, надавач послуги повинен мати інформацію про вказаний споживачем банківський рахунок/банківську картку для отримання коштів.

Так, суд зазначає, що з аналізу наданих до суду доказів, а саме повідомлення від 11.12.2023 з відміткою ТОВ «ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» вбачається, що 17.05.2023 були направлені кошти у сумі 4 500, 00 грн на карту НОМЕР_1 .

Однак, з наданого повідомлення та з наданих інших доказів, які відносяться до кредитного договору не вбачається, що кошти: 1) були направлені у зв`язку з підписанням кредитного договору; 2) були направлені саме відповідачу; 3) були отримані відповідачем.

Надане позивачем на підтвердження перерахування кредитних коштів позичальника не є платіжним інструментом у розумінні вищевказаних норм Закону, а тому не є належним документом, що підтверджують надання платіжних послуг.

Належними та допустимими у даному випадку є банківські виписки з клієнтських рахунків позивача, які є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту, про що вказано у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2017 року № 75.

Згідно звипискою зарахунком ОСОБА_1 17.05.2023зарахований переказна банківськукартку відповідача№ НОМЕР_1 в розмірі4500,00грн,яка незбігається іззазначеною у позові суми кредиту та надходження грошових коштів від позивачане підтверджено,оскільки у графі інформація про платника зазначено: інформація про платника відсутня.

У вказанихбанківських випискахз картковогорахунку ОСОБА_1 відсутня інформаціяпро те, що вказані грошові кошти були перераховані саме первісним кредитором.

Наданий позивачемрозрахунок заборгованостіє аналітичнимта одностороннім,а неє первиннимдокументом,а томує неналежнимта недостатнімдля підтвердженнянаявності тарозміру заборгованостіза кредитнимдоговором.При недоведеностіцих обставин позичальник позбавленийможливості аргументованозаперечувати противисунутих протинього вимогпро стягненнязаборгованості,а суду відповідно до наведених у справі аргументів сторін перевірити розрахунки позивача.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2020 року в справі № 703/3063/18 дійшов висновку, що в зв`язку з ненаданням банком доказів розміру кредиту суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу. А тому, з урахуванням такого, розрахунок заборгованості, не є належним і достовірним доказом того факту, що відповідач дійсно отримав позику, і відповідно що договір позики є укладеним.

Щодо відсутності належних доказів переходу права вимоги.

Статтею 512Цивільного кодексуУкраїни визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України,до новогокредитора переходятьправа первісногокредитора узобов`язаннів обсязіі наумовах,що існувалина моментпереходу цихправ, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

Поряд зцим,право грошовоївимоги доборжника можебути відступленетакож напідставі договоруфакторингу (фінансуванняпід відступленняправа грошовоївимоги), за яким згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно доч.1ст.1078ЦК Українипредметом договоруфакторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено,що уп.3.1.Договору факторингу№ 28112023від 28.11.2023визначено цінуфакторингу -369123,48 грн. Натомість, до матеріалів справи не надано доказів оплати коштів за договором факторингу.

Так,за звичайними умовами договору факторингу, у випадку, якщо фактором не здійснено оплату за договором факторингу або таку здійснено не в повному обсязі, то відповідно у сторони виключається право вимоги. З поданих до суду доказів не вбачається, що оплата ціни продажу на виконання умов договору факторингу.

Верховний Суду постановіу справі№ 466/3066/13-цвід 06.09.2023року зазначив:суди попередніхінстанцій незвернули увагина доводикасаційної скаргиі такідоводи заявлялисяв апеляційнійскарзі (а.с.63-76)про те,що вматеріалах справивзагалі відсутнідокази напідтвердження обставинздійснення повноїоплати закожним договоромвідступлення начас абопісля йогоукладення,тобто доказів,які бпідтверджували належністьвиконання заявникомсвоїх зобов`язаньза договором. Згідно з кожним договором відступлення прав вимоги (зокрема,пункти 2і 4договору №GL48N718070_A3та інші)передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення оплати за вказаним договором. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.

В томувипадку,коли особавідступає правовимоги,яке їйне належить,у правовідносинахвідсутній управлений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Межі обсягуправ, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором,на підставіякого здійснюєтьсяперехід права.Обсяг ізміст прав,які переходятьдо новогокредитора єістотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05липня 2017року усправі №752/8842/14-ц,постанові Касаційногогосподарського судуу складіВерховного Судувід 21січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Отже, позивач не довів належними, достатніми та допустимими доказами наявності правових підстав для заявлення будь-якої вимоги до відповідача за Кредитним договором, оскільки доказів на підтвердження оплати за договором факторингу стороною позивача не надано.

З урахуваннямнаведеного вище,оскільки позивачемне доведенофакту відступленняправа грошової вимоги, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова

компанія «ЕЙС» не є належним позивачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.

Оскільки у позові відмовлено, питання про судові витрати понесені позивачем не вирішується.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«ЕЙС» - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005;

представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 21;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

представник відповідача адвокат Гаращак Василь Васильович, РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя О.В.Назаренко