Рішення № 132740818, 19.08.2025, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/221/25

Номер провадження 2/556/365/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2025 року. сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в сел. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

В суд звернулася ОСОБА_1 , до Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивачка вказує, що починаючи з 09.03.1987 року, зареєстрована та проживає в квартирі в будинку квартирного типу по АДРЕСА_1 .

Договір найму житлового приміщення в будинку міських рад був підписаний 09.03.1987 року керівником житлово-комунального господарства смт. Володимирець з одного боку ОСОБА_2 та чоловіком позивачки ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На сьогоднішній день позивачка продовжує проживати у вказаному житловому будинку з надвірними спорудами. Добросовісно та безперечно володіє та відкрито користується даними нерухомого майна та земельної ділянки, доглядає за будинком та утримує його, постійно роблячи в ньому поточний та капітальний ремонт, оскільки завжди проживає та фактично працює в селищі.

Жодних претензій з цього приводу до позивачки ніхто не має, питання про витребування майна ніхто не ставить.

На даний час позивачка має бажання розпоряджатися належним їй майном, однак не має такої можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Тому просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 21.01.2025 року.

Ухвалою суду від 21 березня 2025 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 27 травня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 , у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, але надали суду заяву в якій просили справу розглядати у відсутності їх представника за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В судовому засіданні було встановлено ряд фактичних обставин справи.

Зокрема, що 09.03.1987 року був підписаний договір найму житлового приміщення в будинку міських рад між керівником житлово-комунального господарства смт. Володимирець Сарницьким Н.А. та чоловіком позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією договору найму житлового приміщення та актом здачі-прийомки квартири або кімнати від 09.03.1987 року.

Отже, відповідно до даного договору найму, ОСОБА_1 , добросовісно заволоділа квартирою по АДРЕСА_1 та продовжує відкрито, безперервно володіти нею з 09.03.1987 року на даний момент, більше 36 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , від 12.02.2020 року.

Судом встановлено, що на замовлення позивачки ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_4 , виготовлено технічний паспорт на квартиру в будинку квартирного типу (інвентаризаційна справа №109) по АДРЕСА_1 . Відповідно до виготовленого технічного паспорта вбачається, що самочинне будівництво відсутнє, будинок та інші господарські будівлі не є аварійними та придатні до користування.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , неодноразово зверталася до Рафалівської селищної ради та Володимирської селищної ради, щоб узгодити питання передачі на баланс Рафалівської селищної ради даної квартири, щоб мати можливість визнати за нею право власності на дане домоволодіння оскільки понад 37 років безперервно користується даними нерухомим майном. Однак дане питання залишилося так і не вирішеним по даний час.

Також судом достовірно встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що ОСОБА_1 , з сім`єю з 09.03.1987 року по даний час проживає в спірній квартирі, доглядає за будинком та прилеглою територією, веде домашнє господарство, здійснює поточні ремонти, здійснює управлінські функції.

Згідно із довідкою Рафалівської селищної ради Рівненської області 02-24 №523 від 08.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , в приватизації житлового фонду по Рафалівській селищній раді не брала.

Тому матеріалами справи було підтверджено факт, що з 09.03.1987 року позивачка постійно, відкрито і добросовісно користуєтьсяся спірною житловою квартирою. Відповідач жодним чином не заперечував тієї обставини, що таке володіння житловою квартирою з боку позивачки було добросовісним.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих таперехідних положень ЦКпро те, що правиластатті 344 ЦКпро набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, щоЦКнабрав чинності з 1 січня 2004 року, положеннястатті 344 ЦКпоширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертоїстатті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Таким чином, суд вважає встановленими та такими, що не підлягають доведенню, обставини заволодіння позивачкою квартирою АДРЕСА_1 , з 1987 року, а також факт відкритого та безперервного володіння нею цією квартирою.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частинами 1, 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно(набувальнадавність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Таким чином, зі змісту вказаної норми вбачається, що задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності таких умов: по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо).

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

По-четверте, необхідною умовою є відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

При цьому, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Позивачкою доведено наявність всіх вказаних умов, що є підставою для задоволення позову.

Як вже зазначалось, сторони визнали відкритий та безперервний характер володіння квартирою, оскільки позивачка ОСОБА_1 , користується квартирою постійно, та не тільки відповідачу як органам місцевого самоврядування було про це відомо. Позивачка та члени її сім`ї продовжують володіти житловою квартирою і на час судового розгляду справи.

При цьому суд констатує, що з 1987 року, позивачка ставилась до спірної квартири, як до свого власної безперешкодно володіла нею, утримувала, здійснювала капітальний та поточний ремонт. Ці обставини підтверджуються наданими позивачкою доказами. Позивачка оплачувала електроенергію.

Також сторонами підтверджено і безтитульність володіння ОСОБА_1 , квартирою АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

З урахуванням сукупності вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 , яка з 1987 року добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 , і продовжує відкрито та безперервно володіти цим нерухомим майном, несе витрати на його утримання, більше двадцяти років, відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, набула права власності на це майно, у зв`язку з чим її позов підлягає задоволенню.

Питання про повернення сплаченогопри подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 76, 80, 81, 209, 212,214-215,218ЦПК України,ст.344 ЦК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рафалівської селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Іванків

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач Рафалівська селищна рада Вараського району Рівненської області, юридична адреса: сел. Рафалівка, вул.1 Травня, 12, 34371, Вараський район Рівненська область код ЄДРПОУ 04388127.