Рішення № 132739371, 09.12.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11644/25

Категорія 38

2/295/4149/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі судового засідання Конончук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось в суд з позовом, в обґрунтування якого вказує, що 26.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 376630357 на суму 20000,00 грн. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_2 , відтвореним шляхом використання ним одноразового персонального ідентифікатора MNV23E8Q, який був надісланий на його номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, 25.02.2023 грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. В подальшому позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.09.2025 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30): 1. Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_1; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_1 у період з період з 25.02.2023 по 02.03.2023 у сумі 20 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_8 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 , за період з 25.02.2023 по 02.03.2023 у сумі 20 000,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника); повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); 3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1; 4. У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 не належить Позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_1 .

24.11.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву. В обгрунтування якого зазначено наступне. Усі твердження Позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях Позивача, та не доведені документально. Кредитний договір будь-яких ознак його підписання Кредитодавцем не містить. За твердженням Позивача таку пропозицію зробив Відповідач шляхом заповнення та подання Заявки на отримання грошових коштів в кредит. Однак вказаний доказ не містить ознак його підписання його Відповідачем, в тому числі в електронній формі, що не може свідчити про його належність. Теж саме можна сказати і про довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сліз зазначити, що дана довідка створена зацікавленою у справі особою, а саме первісним Кредитодавцем. Як зазначалось вище ці докази (документи) містять відомості, що були внесені кредитодавцем, а не позичальником. Створення такого доказу та внесення в нього змін цілком залежить від волі зацікавленої у справі особи (первісного Кредитодавця). Позивач не надає із позовом належних доказів ідентифікації Відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання оспорюваного кредитного правочину, оскільки довідку про ідентифікацію не можна вважати достатнім та допустимим доказом таких дій ,як такий, що виготовлено посадовою особою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». При цьому слід звернути увагу суду на те, що Кредитний договір, електронна копія якого міститься у матеріалах справи не містить жодних відміток про його підписання з боку Кредитодавця. Отже, факт підписання даної угоди самим Кредитодавцем не є доведеним Позивачем. Отже, надані Позивачем із позовом електронні копії електронних та паперових доказів не можуть бути достовірними доказами укладення Кредитного договору. Відсутні докази надання коштів у позику (кредит) . Позивачем не надано суду достовірні докази відступлення права вимоги до Відповідача та дійсності такої вимоги. Кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем був укладений 25.02.2023. При цьому, договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на який посилається позивач як на одну з підстав переходу до нього права вимоги до боржника, був укладений 28.11.2018. Тобто, на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником. За даних обставин у суду є усі підстави дійти до висновку про те, що передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, було неможливо. У зв`язку з цим право вимоги до Відповідача ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу №28/111801 від 28.11.2018 року не набуло, а тому, відповідно, не могло передати його в подальшому за договорами факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати його за договором факторингу позивачу ТОВ «Юніт капітал». При цьому, Відповідач вважає, що майбутня вимога на момент укладення договору мала би бути чітко визначеною, тоді, як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року не було і сторони цього договору не могли передбачити, що 25.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем буде укладено Кредитний договір. Таким чином, Відповідач вважає, що ТОВ «Юніт капітал» не надало належних доказів переходу до нього права вимоги до Відповідача за Кредитним договором, оскільки кредитний договір був укладений 25.02.2013, а договір факторингу, за умовами якого одному з попередніх факторів - ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення самого кредитного договору. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 23000 грн.

26.11.2025 представницею позивача через систему «Електронний суд» подано до суду відповдіь на відзив, в якому зазначила, що позивач не погоджується із підставами заперечень проти позову та повідомляє наступне. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю- ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV23E8Q направлено Відповідачу 25.02.2023 о 19:50:19 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_5 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 25.02.2023 о 19:50:34. Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.

Відразу після підписання Договору, 25.02.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору № 376630357 від 25.02.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію Акціонерне Товариство "АЛЬФА-БАНК" на платіжну картку НОМЕР_9, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.02.2023 з відміткою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Окремо слід звернути увагу, що за своєю сутністю кредитний договір є позикою, а відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже зобов? язання позичальника з повернення кредиту виникає з моменту отримання кредитних коштів. Оскільки видача кредиту підтверджена належними доказами Суд має правові підстави задовольняти позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості. Таким чином, Позивачем доведено розмір фактично взятих Відповідачем кредитних коштів за умовами кредитного договору, а також розмір існуючої заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову. Отже, Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога " та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 20000,00 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача не надано.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п. 8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

30.05.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 231 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 49 592,00 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 30.05.2023 тобто після укладання Кредитного договору № 376630357 від 25.02.2023 р. Отже, відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 231 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір № 376630357 від 25.02.2023 укладено 30.05.2023 тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 376630357 від 25.02.2023 у розмірі 99656,00 грн.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, у позовній заяві наявне його клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача та відповідач не з`явилися, у відзиві на позовну заяву просили проводлити розгляд справи у їх відсутність та відмовити в задоволенні позовних вимог у пвному обсязі.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 376630357 на суму 20000,00 грн.

Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_2 , відтвореним шляхом використання ним одноразового персонального ідентифікатора MNV23E8Q, який був надісланий на його номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, 25.02.2023 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 231 від 30.05.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал»укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал»перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 99 656,00 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал»підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони и згідно Договору факторингу, а саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу.

загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 99656,00 грн, яка складається з: 20000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 79656,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.202525.06.2025.

02.12.2025 до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» № 20.01.0.0.0/7-251118/72192-БТ від 21.11.2025, в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_6 за період з 25.02.2023 - 02.03.2023: телефону НОМЕР_3 був/є фінанствим. Номер телефону НОМЕР_3 зазначено в анкетних дани ОСОБА_1 . По рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 20000,00 грн від 25.02.2023 та суму 20000,00 грн від 26.02.2023. Додатково надали виписку по рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) за період 25.02.2023 - 02.03.2023.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення кредитного договору №376630357 від 25.02.2023 відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та перераховано суму кредиту в розмірі 20000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 .

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 99656,00 грн, яка складається з: 20000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 79656,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «Юніт Капітал» під час розгляду справи в суді на підставі Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-1 від 05.06.2025, Додаткової угоди № 25770775777 від 05.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-1 від 05.06.2025 та ордером від 05.06.2025, довіреності від 05.06.2025 - здійснював адвокат Тараненко А.І.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про наданян правничої допомоги) №05/06/25-1 від 05.06.2025 сторони погодили, що адвокатом Тараненко А.І. у даній справі надано ТОВ «Юніт Капітал» такі види правової допомоги: складання позовної заяви - 2 години віартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1000 грн, підготовка адвокатського запиту - 1 година вартістю 500,00 грн, надання усної консультації - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн.

Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом Тараненко А.І. у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування слід визначити в сумі 7000 грн, тобто у межах фактично наданих послуг.

З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 24970 від 22.08.2025.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280, 352-354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 376630357 від 25.02.2023 у розмірі 99656,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ А, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163, наявний електронний кабінет.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , наявний електронний кабінет.

Текст рішення складено 15.12.2025.

Суддя І.Г. Перекупка