Рішення № 132739370, 27.11.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8209/25

Категорія 59

2/295/3200/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретарясудового засідання Ходоровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 подала вказану позовну заяву, в якій просить стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на її користь недоотриману ОСОБА_2 за період з 17.07.2018 по 19.08.2023 пенсію в сумі 462596,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 від 28.12.2020, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов`язане з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і згідно довідки Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 124/02-14 від 25.03.2024, вона як дочка є єдиною спадкоємицею померлої за законом.

На виконання вказаного судового рішення, ГУ ПФУ в Житомирській області здійснювало нарахування пенсії ОСОБА_2 , яку по день смерті останньої не виплатило в повному розмірі.

У квітні 2024 року, квітні та травні 2025 року ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФУ в Житомирській області щодо надання розрахунку загальної заборгованості відповідача перед ОСОБА_2 , відповідно до судового рішення № 240/4750/19 від 28.12.2020, на що позивач отримала відповіді про повне його виконання, в межах покладених судом зобов`язань та з урахуванням повноважень ГУ ПФУ в Житомирській області, наданих чинним законодавством. За період з 17.07.2018 по 30.09.2022 сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахування якої проведено з урахування підвищення, становить 451596,90 грн, і виплата якої може бути здійсненна лише за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Ці відповіді позивач вважає такими, що порушують її спадкові права, в зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , з розглядом її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 29).

18.08.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю (а. с. 35-38).

Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Головним розпорядником коштів за програмою КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсії, надбавок та підвищень до пенсії, призначених за різними пенсійними програмами» є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижнього рівня є Пенсійний фонд України. Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

У відзиві викладено нормативне врегулювання питань виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. Представник відповідача посилається на те, що виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на відповідний рік, може бути здійснена виключно за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України. А здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушення бюджетного законодавства.

Представник відповідача посилається на те, що з 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким передбачено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, де боржником є державний орган, шляхом списання Державною казначейською службою України, в межах бюджетних призначень, коштів з рахунків такого державного органу.

Крім цього, 01.04.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596. Постановою одночасно внесено зміни до п. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, відповідно до яких саме на Пенсійний фонд України, а не його територіальні органи, покладене завдання забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплат пенсій.

Також у відзиві вказано, що відносно ОСОБА_2 як позивача у справі № 240/4750/19, ГУ ПФУ в Житомирській області проведено нарахування підвищення до пенсії з 17.07.2022 по 30.09.2022 та нараховано доплату в сумі 451596,90 грн, що не виплачена та підлягає виплаті членам її сім`ї, які проживали разом з нею на день її смерті в позасудовому порядку. Вказані особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлої протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а в разі їх не звернення, ця сума пенсії входить до складу спадщини. Позивач у встановленому законом порядку із заявою про отриманням нарахованої, але неотриманої ОСОБА_2 пенсії в сумі 451 596,90 грн до Головного управління не зверталася, в зв`язку з чим її звернення до суду із позовом є безпідставним.

Також відповідач у відзиві посилається на ст. 1219ЦК України і вказує, що не допускається правонаступництво у правовідносинах щодо виплати підвищення до пенсії, яке не входить до складу спадщини.

До відзиву надано розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918250159789 ОСОБА_2 , на виконання судового рішення № 240/4750/19 від 28.12.2020, яка становить 451596,90 грн (а. с. 43).

Протокольною ухвалою суду від 22.09.2025 підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті (а. с. 45).

10.11.2025, 11.11.2025 до суду від позивача надійшли заяви про розгляд справи за її відсутності, в якій ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує у повному обсязі та при ухваленні рішення повністю покладається на розсуд суду.

27.11.2025 сторони у судове засідання не з`явилися, інших заяв по суті справи не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 від 28.12.2020, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Житомирській області було зобов`язане з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.08.2023 (а. с. 9).

Згідно з довідкою Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) № 124/02-14 від 25.03.2024, у провадженні цієї контори знаходиться спадкова справа № 44/2024 до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно документів спадкової справи, спадкоємцями за законом на все майно померлої є її дочка - ОСОБА_1 (а. с. 10).

Відповідно до розрахунку суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі - ОСОБА_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 від 28.12.2020 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, який здійснений ГУ ПФУ у Житомирській області, сума доплати становить 451596,90 грн (а. с. 43).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1227ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини 3 статті 52Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» та статті 1227ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

На підставі викладеного, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за законом, яка прийняла спадщину, має право на спадкове майно, тобто пенсію ОСОБА_2 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача щодо невиплати донарахованої пенсії відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 порушують право позивача, як спадкоємця, на отримання всього належного їй спадкового майна.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем не дотриманий позасудовий порядок звернення до органу пенсійного фонду із заявою про отримання пенсійних виплат, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач зверталася до органу пенсійного фонду із відповідною заявою, проте у їх виплаті їй фактично відмовлено.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач визнає право позивача на отримання пенсійних виплат, що ставить під обґрунтований сумнів можливість захистити її право на їх отримання в позасудовому порядку.

Суд також наголошує, що відзив представника відповідача є суперечеливим за своїм змістом, в одній його частині представник відповідача покликається на те, що позивачем не дотриманий позасудовий порядок звернення за отриманням пенсійних виплат після смерті матері, при цьому одночасно представник посилається наст. 1219 ЦК України, зазначаючи, що зазначені виплати взагалі не входять до спадкового майна і законом не допускається правонаступництво в спірних правовідносинах.

При визначенні суми, яка підлягає стягненню, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/4750/19 від 28.12.2020, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У постанові від 15.12.2023 у справі № 805/2628/18-а Верховний Суд навів висновок, що «тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема: поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування в органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою».

Саме такі відомості про заборговану суму доплати, розрахунок якої виконано відповідачем як повноважним органом на виконання судового рішення, приймаються судом до уваги як належний доказ на підтвердження відповідних даних.

Процесу виконання рішення суду в частині виплати пенсійних нарахувань передує процес їх розрахунку, що є виключною компетенцію відповідача.

Втручання суду цивільної юрисдикції в дискреційні повноваження органу, визначеного положеннями законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, фактично спотворюватиме саму сутність інституту соціального забезпечення як визначених положеннями законодавства пільг та гарантій.

Отже, оскільки після смерті ОСОБА_2 наявне спадкове майно, що складається в тому числі з недоотриманої доплати пенсії, суд приходить висновку про необхідність задоволення позову у частині стягнення з відповідача грошової суми як підвищення до пенсії в розмірі 451596,90 грн, обґрунтованість якої є доведеною.

Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 258-279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

В порядкуспадкування зазаконом,стягнути зГоловного управлінняПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській областіна користь ОСОБА_1 недоотриманув періодз 17.07.2018по 30.09.2022 ОСОБА_2 пенсію в сумі 451596 (чотириста п`ятдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) грн 90 коп.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

За рахунок бюджетних асигнувань, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4515 (чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 97 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 13559341, адреса: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7.

Суддя Т.А. Воробйова