Ухвала суду № 132737700, 09.12.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1077/25

Провадження № 1-кп/615/106/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріалів кримінального провадження №12024221050000193 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

встановив:

09.12.2025 прокурор подала до канцелярії суду клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладеннямна ньогообов`язків,передбачених п.1-3ч.5ст.194КПК України, строком на 60 днів, що на погляд прокурора обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, та ризиків, встановлених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Просить врахувати, що сідаючи за кермо автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки, водій ОСОБА_3 брав на себе додаткову відповідальність, як наслідок смерть пасажира, а також його ставлення до вчиненого, наслідків та поведінку після ДТП.

Враховуючи, що законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, потерпілій спричинено шкоду, яка наразі не відшкодована, вважає,що з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання спробам особи переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просить задовольнити.

Представник потерпілої підтримав позицію прокурора.

За клопотанням потерпілої судовий розгляд здійснюється за її відсутності через емоційний стан здоров`я, що відповідає положенням ст.325 КПК України.

Захисник просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підзахисний не переховується, в судове засідання з`являється вчасно, окрім хвороби. Маючи інвалідність, міг виїхати за кордон, але цього не зробив. Від свідків не надходили заяви про тиск з його боку. Після зміни судом запобіжного заходу працевлаштувався, має бажання відшкодувати завдану потерпілій шкоду хоча б частково. Розуміє суть покарання, яке загрожує в разі визнання його винуватим.

Обвинувачений заперечує проти задоволення клопотання. Наголосив, що в разі цілодобового домашнього арешту не зможе працювати, щоб відшкодувати завдану потерпілій шкоду. Під час застосування нічного домашнього арешту зауважень від поліцейських не отримував, порушень запобіжного заходу не встановлено. Вину визнає повністю, має бажання передати потерпілій грошові кошти в рахунок відшкодування частини завданих збитків, але вона відмовляється контактувати, тому хотів би, щоб вона приймала участь в судовому засіданні, щоб особисто вибачитись.

Заслухавши позицію учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали судового провадження, суд доходить такого висновку.

За ст.331КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, що вирішується судом в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження. (ч.1 ст.131 КПК Укрїни)

З ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.6 ст.132 КПК України).

В ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Окрім того, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

За ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу суд враховує, що 04.06.2025 до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором відділу Харківської обласної прокуратури, зі змісту якого ОСОБА_3 обвинувачується в порушенні п.2.9а, 12.1 Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .

Інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.3 ст.286-1 КК України, відноситься до категорії тяжких. У разі доведення його винуватості, санкція встановлює максимальне покарання у виді позбавлення волі до 10 років.

В підготовчому судовому засіданні сторона захисту не заперечувала, що кримінальне провадження підсудне Валківському районному суду Харківської області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для закриття кримінального провадження відсутні.

Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 визнав свою вину в порушенні інкримінованих йому пунктів ПДР, що призвело до ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_7 , повністю.

Отже, існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слід зауважити, що Особа вважаєтьсяневинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення іне можебути підданакримінальному покаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду,що набравзаконної сил,ч.2ст.2КК України,ч.1ст.17КПК України.

28.05.2025 слідчим суддею відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк якого продовжено до 26.09.2025 за ухвалою слідчого судді від 16.07.2025.

В підготовчому судовому засіданні 24.09.2025 за клопотанням прокурора продовжено строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом, але в період часу з 22:00 вечора до 06:00 ранку наступного дня, до 26.11.2025.

Судом враховано, що досудове розслідування здійснювалось майже рік, з 04.06.2025 обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, проте стороною обвинувачення не наведено жодних обставин, які б свідчили про переховування ОСОБА_3 від суду або перешкоджання якимсь іншим чином. Потерпіла в судове засідання жодного разу не з`явилась. Зі слів обвинуваченого, відмовляється спілкуватися з метою відшкодування шкоди. Обвинувачений визнає вину, щиро розкаюється. Свідки органом досудового розслідування допитані, але їх допит в судовому засіданні наразі не заявлено. До кримінальної чи адміністративної відповідальності обвинувачений не притягувався, не судимий.

Встановлені під час досудового розслідування слідчим суддею ризики наразі втратили свою актуальність. В клопотанні прокурор лише перерахувала передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК ризики, але не конкретизувала обставини, які б свідчили про їх існування та обґрунтувала доказами.

Як зазначено в п.143 рішення Європейського суду з прав людини «Бойченко проти Молдови»: «...одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою.» (Аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови).

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію щодо критеріїв оцінки ймовірності того, що обвинувачений може погрожувати свідкові, іншим учасникам провадження знищення доказів або іншим способом перешкоджати провадженню в справі. При встановленні наявності такого ризику Суд зокрема має проаналізувати доречні факти, прогрес у розслідуванні або судовому провадженні, особу заявника, його поведінку до та після затримання, а також будь-які інші конкретні чинники в обґрунтування ризиків, пов`язаних із тим, що він може зловживати свободою за допомогою дій із метою спричинення тиску на свідків (потерпілих) (п. 88 постанови від 10 січня 2012 р. у справі «Сокуренко проти Російської Федерації»).

Ухвала суду не оскаржена, набрала законної сили та звернута до виконання.

Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про продовження існування ризиків, викладених в клопотанні прокурора, стороною обвинувачення не надано.

Обвинувачений тривалий час знаходився під домашнім арештом, при цьому покладені на нього судом обов`язки на підставі ч.5 ст.194 КПК України виконує належним чином.

Суд погоджується з твердженням сторони захисту щодо наявності міцності соціальних зв`язків обвинуваченого, який має постійне місце проживання, інвалід ІІІ групи, працевлаштований. Застосування цілодобового домашнього арешту позбавить його можливості працювати, щоб відшкодувати завдану потерпілій шкоду.

Наведені обставини з урахуванням позитивної характеристики за місцем проживання обвинуваченого свідчать про його соціалізацію, наміри стати на шлях виправлення, що надає підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати ним житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21:00 вечора до 06:00 ранку наступного дня, строком на 2 місяці.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- у визначений час не залишати місце постійного проживання без дозволу прокурора, суду;

-повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних телефонів ( НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ).

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом передати для виконання до ВП №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області за місцем фактичного проживання обвинуваченого.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1