Рішення № 132698361, 17.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19413/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов через систему «Електронний суд» адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.

Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.

Ухвалою суду від 23.06.2025 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову у зв`язку з не визначенням чіткості вимог, не надання доказів. Ухвалою суду від 30.06.2025 року продовжений строк на усунення недоліків позову.

Позивачка подала заяву на усунення недоліків позову та позов до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати їй - ОСОБА_1 , за період з 25.03.2017 р. по 31.12.2017 р. індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 по 31.12.2017 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати їй за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2018 р. індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3933,39 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на її користь індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3933,39 грн відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України Про компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 11.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка звернулась до суду також з позовом щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.

Ухвалою суду від 20.06.2025 року у справі №420/19418/25 відкрито провадження у справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року по справі №420/19418/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволений частково.

Визнані протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, а також виплачених з вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення не набрало законної сили.

За правовими висновками Верховного Суду правовий у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 , від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21, оскільки 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 підставою для отримання суми індексації-різниці є умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Наведений у постанові Верховного Суду розрахунок індексації-різниці застосовується до підвищення доходу особи.

Згідно з п.5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Отже при набранні законної сили рішення суду у справі №420/19418/25 з 29.01.2020 року змініться її доход за рахунок підвищення посадового окладу, що безпосередньо випливає на розмір індексації грошового забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.247 КАС України якщо в одному провадженні об`єднані кілька взаємопов`язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об`єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Враховуючи викладене судом 30.09.2025 року прийнято рішення в частині позовних вимог.

Рішенням суду від 30.09.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.01.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3933,39 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 29.01.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Продовжене провадження в частині невирішених позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року залучено до участі у справі №420/19413/25 за вимогами ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 у якості другого відповідача військову частину НОМЕР_1 . Розгляд справи в цієї частині вирішено здійснити спочатку. Зобов`язано військову частини НОМЕР_2 надати до31.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду відомості щодо наявності в кошториси затвердженому для військової частини НОМЕР_1 на 2017 рік видатків на індексацію грошового забезпечення.

Зупинено провадження по справі №420/19413/25 до набрання законної сили рішення по справі №420/19418/25.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року поновлено провадження у справі №420/19413/25 та продовжений розгляд справи. Наданий учасникам справи десятиденний строк для надання додаткових пояснень.

З урахуванням прийняття рішення по цій справі в частині позовних вимог, предметом розгляду в цій справі залишаються для розгляду позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2

про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати їй - ОСОБА_1 , за період з 25.03.2017 р. по 31.12.2017 р. індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та зобов`язання в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 по 31.12.2017 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати їй за період з 01.01.2018 р. по 28.02.2018 р. індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та зобов`язання нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці за період з 30.01.2020 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3933,39 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на її користь індексації-різниці за період з 30.01.2020 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3933,39 грн відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України Про компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Позивачка зазначила, що з 25.03.2017 по 13.05.2025 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Їй стало відомо, що під час проходження військової служби військовою частиною НОМЕР_1 за період з 25.03.2017 по 30.11.2018 року індексація грошового забезпечення взагалі не виплачувалась; здійснюючи нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, 01.01.2024 по 13.05.2025 не була нарахована та виплачена «фіксована» сума індексації грошового забезпечення щомісяця, всупереч приписам пункту 5 Кабінету Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Вона звернулась до відповідача та листом від 28.05.2025 року вих.№4932 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 25.03.2017 року по 31.12.2017 року включно з урахуванням січня 2008 року не є можливим, на підставі того, що військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) до 01.01.2018 року, а тому, виплата грошового забезпечення, у тому числі індексації проводилось військовою частиною НОМЕР_2 ; індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 28.02.2018р.р., не проводилась, оскільки додаткові бюджетні асигнування на проведення індексації військовій частині НОМЕР_1 не виділялися; в частині вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024р. та 31.12.2024р., вона отримувала індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог законодавства.

Позивачка вважає, що у період з 25.03.2017 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення повинна розраховуватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Крім того, вона має право на отримання суми індексації-різниці за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024р. та 13.05.2025року.

Позивачка посилаючись на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078), правові висновки викладені у постановах Верховного Суду стверджує, що сума індексації грошового забезпечення за період з 25.03.2017 року по 28.02.2018 року включно повинна бути розрахована з базовим місяцем січень 2008 року, оскільки його посадовий оклад за постановою КМУ не змінювався за вказаний період. У період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки в ній) у справі №400/3826/21 щодо розрахунку індексації різниці зазначив, що сума індексації, яка мала скластися в березні 2018 року з врахуванням в якості базового місяця січня 2008 року, приписів п. 4, 5 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін її розмір мав складати 4463,15 грн (1762,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на 253,3% - величина приросту споживчих цін поділений на 100%).

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22 зазначено: - сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

У березні 2018 року її грошове забезпечення у порівнянні з лютим 2018 року збільшилося на 529,76 грн (8201,60 7671,84 =529,76 грн).

Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, тому є наявними підстави для нарахування та виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Згідно абз. 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами). При цьому, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" вказані обмеження щодо зупинення виплати індексації не застосовано, отже дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року є протиправними.

За наведеними розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації її грошового забезпечення в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн. У зв`язку з цим, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної їй індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто 4 463,15-529,76 = 3933,39 грн.

Позивачка також вказує, що згідно статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Вона має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним

Позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_2 надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що та зазначив, що ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 не проходила, проходила військову службу з 25.03.2017 по 13.05.2025 у військовій частині НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_1 дійсно 01.01.2017 була зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 відповідно до телеграми ТВО помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України начальника фінансовоекономічного управління від 10.01.2017 №116/14/1/106. Військова частина НОМЕР_1 01.01.2018 була знята з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_2 відповідно до телеграми ТВО помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

Військова частина НОМЕР_2 не являлась і не являється роботодавцем для ОСОБА_1 протягом спірних правовідносин (з 25.03.2017 по 31.12.2017), що підтверджується матеріалами справи, зокрема твердженням Позивача, листом відповіддю військової частини НОМЕР_1 . Роботодавцем Позивача протягом спірних правовідносин являлась військова частина НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_2 та військова частина НОМЕР_1 є різними юридичними особами. Військова частина НОМЕР_2 не являється правонаступником військової частини НОМЕР_1 . Всі належні позивачу виплати мають бути проведені військовою частиною НОМЕР_1 під час виключення його із списків військової частини НОМЕР_1 .

Представник вказує, що забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані на його фінансове забезпечення, серед іншого, зобов`язаний надавати бюджетні асигнування та здійснювати фінансування військових частин у порядку, визначеному законодавством. П. 1.5 розділу І Правил № 280 установлено, військова частина (в нашому випадку НОМЕР_1 ), не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини (в нашому випадку НОМЕР_2 ) розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління). Командир військової частини (в нашому випадку НОМЕР_1 ), зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини (в нашому випадку НОМЕР_2 ) розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини (в нашому випадку НОМЕР_1 ).

Саме на військову частину НОМЕР_1 , покладена організація своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. В свою чергу, військова частина НОМЕР_2 , як розпорядник коштів вищого рівня, вже проводить відповідні нарахування, на підставі розрахунковоплатіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, які подає військова частина НОМЕР_1

Представник наводить перелік справ, за якими суд апеляційної інстанції визнавав належним відповідачем військову частину НОМЕР_1 , виходячи з того, що без належним чином оформлених військовою частиною НОМЕР_1 розрахунковоплатіжних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у військової частини НОМЕР_2 не виникає і не може виникнути обов`язку виплати грошового забезпечення позивачу.

Свою позицію представник військової частини НОМЕР_2 підтримав у наданих додаткових поясненнях.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що з моменту заснування в/ч НОМЕР_1 , тобто, з 01 січня 2017 року, військова частина НОМЕР_1 була зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ). Лист помічника Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 10.01.2017 року наявний в матеріалах справи. Знята з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) та зарахована до ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2018 року. Лист помічника командувача Сухопутних військ ЗСУ від 21.12.2017 року наявний в матеріалах справи.

Представник вважає, що за період з 25.03.2017р. по 31.12.2017р. індексація грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_1 не нараховувалась та не виплачувалася. Даний факт позивачу повідомлявся, доказами якого є лист-відповідь від 28.05.2025р. вих.№4932. (відповідний лист наявний в матеріалах справи) Крім того, у військовій частині НОМЕР_1 відсутні первинні документи щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивача.

Також представник зазначив, що з моменту зарахування до ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2018 року, у відповідності до вимог постанови КМУ від 28.02.2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» видатки військової частини НОМЕР_1 на грошове забезпечення 2018 рік здійснювались на підставі затвердженого кошторису військової частини НОМЕР_1 . Оскільки, розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2018 рік та Зведеним фондом грошового забезпечення фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2018 рік, що затверджені розпорядником коштів вищого рівня, не передбачено асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення, то військовою частиною НОМЕР_1 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення особовому складу військової частини НОМЕР_1 у 2018р. не проводилась.

Тобто військова частина як розпорядник бюджетних коштів діє в межах доведеного кошторису. Видатки на індексацію грошового забезпечення не передбачені бюджетним фінансуванням, а тому, у військовій частині НОМЕР_1 - відсутні правові та фактичні можливості для її здійснення.

Крім того, представник військової частини НОМЕР_1 зазначив, що лише з 01.12.2015 року на зміну місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів). За статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В даному випадку законодавець не передбачив ретроспективну (тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігається, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію п.5 Порядку у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 у відповідних правовідносинах. Позивачка розпочала військову службу лише 25.03.2017 року, то нарахування та виплата індексації грошового забезпечення була можлива лише із застосуванням вищевказаних змін в законодавстві, тобто, із застосуванням індексу обчислення споживчих цін (базового місяця) січня 2016. А тому, військова частина НОМЕР_1 вважає, що підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення у позивача відсутні.

Щодо позовних вимог індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, військова частина НОМЕР_1 , то представник зірнув увагу на те, що ОСОБА_1 звернулась до суду до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, а саме перерахунку грошового забезпечення,у тому числі окладу (справа №420/19418/25). Вирішення цих вимог безпосередньо впливає на правильне вирішення позовних вимог за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 13.05.2025.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивачка з 25.03.2017 по 13.05.2025 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Під час проходження служби позивачці не у повному обсязі виплачена індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим вона звернувся до суду.

Судом прийнято 30.09.2025 року рішення в частині позовних вимог.

Розглянувши справу в частині невирішених позовних вимог суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 Закону України №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ.

Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Частиною 2 ст.5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказана частина ст.5 діє в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року, а саме проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо спірних правовідносин по даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №825/874/17, який зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин не проведення розрахунку).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд зазначив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19 та інших, тобто за сталою судовою практикою виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Таким чином, позивачці повинно бути нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 року.

Суд вважає належним відповідачем по справі є військова частина НОМЕР_1 , в якій безпосередньо проходила військову службу позивачка.

Щодо визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, то при вирішенні вказаного питання суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України застосовує правові висновки Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 19.05.2022 року по справі №400/103/21 зазначив, що висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що з урахуванням п.5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Схеми посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою КМУ від 07.11.2007 року №1294 та не змінювались до лютого 2018 року. Відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

У постанові від 31.05.2022 року по справі №380/7071/21 зазначено, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 року касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої та підпунктом «а» п.2 ч.5 ст.328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у випадку, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів звернула увагу на те, що після подання касаційної скарги та відкриття провадження у цій справі, Верховний Суд виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, у справах №400/1118/21 і №420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку №1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою КМУ від 07.11.2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.

Верховним Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій установили, що з січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою установлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. На основі цього Верховний Суд констатує, що в силу норм Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року до березня 2018 року.

Також щодо визначення січня 2008 року для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям до 28.02.2018 року вказано у постановах Верховного Суду від 19.05.2022 року у справі №400/103/21 та від 23.06.2022 року у справі №120/2399/21-а.

В постановах Верховного Суду від 31.05.2022 року у справі 380/7071/21 та від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а зазначено також про застосування січня 2008 року при індексації грошового забезпечення військовослужбовців до 28.02.2018 року включно, та застосування березня 2018 року як базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року.

Суд вважає необхідним в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, застосувати при вирішенні даної справи вищезазначені правові висновки Верховного Суду.

Таким чином, відповідач в/ч НОМЕР_1 зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Позовні вимоги позивача підлягаю задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця ) - січень 2008 року та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Щодо позовних вимог позивачці про зобов`язання відповідача нарахувати та виплати їй індексацію за період з 29.01.2020 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 13.05.2025 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3933,39 грн, то вказані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачка звернувся до суду з позовом щодо обчислення та виплати їй грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, грошової допомоги для оздоровлення без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року, у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року по справі №420/19418/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволений частково.

Визнані протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року, а також виплачених з вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

За правовими висновками Верховного Суду правовий у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 , від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21, оскільки 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 підставою для отримання суми індексації-різниці є умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Наведений у постанові Верховного Суду розрахунок індексації-різниці застосовується до підвищення доходу особи.

Згідно з п.5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Отже при виконанні рішення суду від 15.09.2025 року по справі №420/19418/25 посадовий оклад позивача збільшиться:

з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

з 01.01.2021 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

з 01.01.2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;

з 01.01.2023 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Згідно з п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, виконання рішення суду від 15.09.2025 року по справі №420/19418/25 безпосередньо впливає на зміну базового місяця та розмір індексації, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо застосування базового місяця березня 2018 року для нарахування та виплати індексації-різниці у розмірі 3933,39 грн у місяць за вказаний період.

При цьому суд також враховує, що статтею 39 Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а статтею 35 Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується..

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, розглянувши справу в межах позовних вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 р. індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.03.2017 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

СуддяЕ.В. Катаєва