Ухвала суду № 132693444, 11.12.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5331/15-ц

Провадження № 6/487/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" про заміну стягувача правонаступником,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Діджи Фінанс" звернулось до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра та Гарантія" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746), у виконавчих листах, виданих на виконання рішення суду у справі № 2/487/2232/15.

Заява обґрунтована тим, що 28.02.2017 Заводським районним судом м. Миколаєва постановлено ухвалу, якою замінено стягувача на ТОВ «Довіра та Гарантія» по справі № 2/487/2232/15 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5005104321 від 02.04.2008.

14.02.2022 між ТОВ «Довіра та Гарантія» та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 1404ДГФ, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 5005104321 від 02.04.2008.

А тому, без заміни стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії, передбаченні Законом України «Про виконавче провадження».

Учасники справи в судовому засіданні не були присутніми, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" про заміну стягувача правонаступником підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.10.2015 у цивільній справі № 487/5331/15-ц задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 05005104321 від 02.04.2008 в сумі 35217,32 (тридцять п`ять тисяч двісті сімнадцять грн тридцять дві коп.) гривень, яка складається з наступного: 9673,33 грн заборгованість за кредитом, 3521,66 грн заборгованість за відсотками, 18673,25 грн заборгованість за комісією, 3349,08 грн штраф. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 352 (триста п`ятдесят дві) грн 17 (сімнадцять) коп.

10.11.2015 рішення у цивільній справі набрало законної сили.

На підставі заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 04.01.2016 видано виконавчі листи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.07.2017 задоволено заяву ТОВ "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача. У вищевказаній цивільній справі замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра та Гарантія".

14.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 1404ДГФ. Відповідно до умов вказаного договору, фактор - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - ТОВ "Діджи Фінанс" зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. В день підписання такого відповідного реєстру до фактора ТОВ «Діджи Фінанс» переходять також права (в тому числі права іпотекодержателя/заставодержателя) за договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами у разі їх наявності. Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору у день підписання цього договору. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або клієнта або підписання будь-яких документів.

Відповідно до витягу з додатку до договору № 1404ДГФ від 14.04.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 5005104321 від 02.04.2008 в сумі 21355,07 грн.

Отже, з дати підписання договору факторингу № 1404ДГФ, тобто з 14.04.2022, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перестало бути кредитором за вказаним кредитним договором, а ТОВ "Діджи Фінанс" стало виключним та єдиним кредитором за зазначеними вище кредитним договором.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

Як вже зазначалося, на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Оскільки на час розгляду справи відсутні відомості про відкриття або закриття виконавчого провадження на підставі отриманих виконавчих листів, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" про заміну стягувача правонаступником необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" про заміну стягувача правонаступником задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 2/487/2232/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. А. Карташева