Рішення № 132683150, 18.12.2025, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1837/25

Провадження 2/438/724/2025

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 грудня 2025 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Дудар О.В.,

за участі секретаря судового засідання Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Бориславського міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В обґрунтування заявлених позовних позивач посилається на те, 17 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» (далі ТОВ «Інфінанс») та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0662035115, відповідно до умов якого перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети, яка є невід`ємною частиною даного договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надаються позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети, які є невід`ємною частиною даного договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача. Пропозиція (оферта) на отримання сьомого траншу згідно заявки-анкети від 3 березня 2020 року №2628506071 в рамках вказаного підписано позичальником електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. 14 липня 2021 року укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0662035115. 10 січня 2023 року укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0662035115. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0662035115. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за вказаним договором, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 173175,78 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 8930,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 163151,86 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 1093,92 грн. Враховуючи принцип розумності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 118479,52 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 8930,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 109549,52 грн, 2422,40 грн витрат на сплату судового збору та 13000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року вказана позовна заява (справа №438/1837/25) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/1837/25 Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 9 грудня 2025 року.

2 грудня 2025 року від імені відповідача ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшов електронний лист, який було надіслано 2 грудня о 16:54, відправник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і який містив «Відзив на позовну заяву у справі №438/1837/25».

Ухвалою суду від 4 грудня 2025 року вказаний відзив залишено без розгляду, оскільки він не підписаний особою, яка його подала. Вказана ухвала надіслана на електронну адресу, з якої надійшов відзив.

Ухвалою суду від 9 грудня 2025 року судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та клопотанням позивача. Судове засідання призначено на 18 грудня 2025 року.

Належним чином підписаного відзиву чи будь-яких інших клопотань відповідачем не подано.

9 грудня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка не береться судом до уваги, оскільки відзив залишено без розгляду.

Конверти з рекомендованими повідомленнями та судовими повістками з повідомленнями про судові засідання 9 та 18 грудня 2025 року, направлені зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 , повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року у справі №443/3142/24, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17) є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним.

Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 17 січня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0662035115 та акцепт-оферти від 3 березня 2020 року на отримання сьомого траншу кредиту згідно із заявкою- анкетою від 3 березня 2020 року № 2628596915 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17 січня 2020 року №0662035115 (оферта) шляхом підписання електронним підписом.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку №1 та додатку №2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку №3 та додатку №4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору.

Серед основних умов кредиту визначено: максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії договору 36 календарних місяців, максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%, максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%. Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил.

Зі змісту пункту 7.1 договору випливає, що позичальник підтверджує, що він самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними. Підписанням заявки-анкети та/або цього договору позичальник підтверджує, що він до укладення даного договору отримав вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього договору був переданий позичальнику. Підписанням заявки-анкети та/або цього договору позичальник підтверджує отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він уклав цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття рішення позичальником щодо укладення цього договору, що відповідає його внутрішній волі

Сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання договору. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов`язки, що підписані власноручно. Товариство передає одноразовий ідентифікатор позичальнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його інформаційно-телекомунікаційній системі (вказаний в особистому кабінеті позичальника), в тому числі, але не виключно, шляхом направлення йому СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним позичальником під час заповнення заявки-анкети.

Відповідно до пункту 7.1 правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми MoneyBOOM, з якими погодився відповідач, укладаючи кредитний договір, встановлено, що відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму фінансового кредиту з дня отримання включно по день повернення включно.

3 березня 2020 року ОСОБА_1 подала заявку-анкету, щодо надання кредиту у розмірі 8930,00 грн, терміном на 30 днів, яка була підписана ідентифікатором 3j4s5v.

У заявці-анкеті від 3 березня 2020 року ОСОБА_1 просила надати їй кредит шляхом перерахування кредитних коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 .

На підставі вищезазначеної заявки-анкети ТОВ «Інфінанс» надіслало відповідачу пропозицію надання сьомого траншу кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17 січня 2020 року №0662035115 (оферту) на наступних умовах: розмір кредиту (траншу) 8930,00 грн; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17 січня 2020 року №0662035115 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом. Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 4688,00 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3j4s5v акцепт оферти, позичальник погодилась з вищезазначеними умовами надання сьомого траншу кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17 січня 2020 року №0662035115.

На підтвердження факту отримання коштів відповідачем надано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів «iPay.ua») від 8 липня 2025 року вих. №10729_25708142135, в якому вказано, що 3 березня 2020 року о 13:21 було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта на суму 8930,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 50085389, призначення платежу: зачисление 8930 грн на карту НОМЕР_2 .

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у тому числі за договором позики від 17 січня 2020 року №0662035115.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що сторони погодили відступлення факторові право грошової вимоги до боржниківвиключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Відповідно до пункту 6.1.4 договору факторингу права вимоги переходять до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 14 липня 2021 року №14-07/21 сума заборгованості відповідача за договором від 17 січня 2020 року №0662035115 становить 86911,99 грн, з яких: 8930,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77981,99 грн заборгованість по процентах.

Сплата коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Інфінанс» підтверджується платіжним дорученням №М1 від 14 липня 2021 року.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року №10-01/2023, у тому числі за договором позики від 17 січня 2020 року №0662035115.

Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року №10-01/2023 сума заборгованості відповідача за договором від 17 січня 2020 року №0662035115 становить 172081,86 грн, з яких: 8930,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 163151,86 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зокрема і за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року №10-01/2023.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 5 частини 1 статті 3 цього Закону України електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (пункти 3, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями статей 77-80ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно частин1,5,6,7статті 81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за договором позики від 17 січня 2020 року №0662035115, а відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за вказаним договором, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8930,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 109549,52 грн суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 2.3 договору факторингу від 14 липня 2021 року №14-07/21 встановлено, що сторони погодили відступлення факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Відповідно до пункту 6.1.4 договору факторингу права вимоги переходять до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу від 14 липня 2021 року №14-07/21 сума заборгованості відповідача за договором від 17 січня 2020 року №0662035115 становить 86911,99 грн, з яких: 8930,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 77981,99 грн заборгованість по процентах.

Після відступлення права вимоги від первісного кредитора новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал», останнім здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами та Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги від 10 березня 2023 року №10-03/2023/01 сума заборгованості відповідача за договором від 17 січня 2020 року №0662035115 172081,86 грн, з яких: 8930,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 163151,86 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Враховуючи наведене, подальше нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом за договором позики від 17 січня 2020 року №0662035115 є безпідставним, оскільки до матеріалів позову не надано доказів на підтвердження права даної юридичної особи на здійснення такої діяльності, у зв`язку з чим, сума заборгованості за нарахованими процентами, яка підлягає стягненню з відповідача за вказаним вище договором становить 77981,99 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: на 73,36 % (86911,99 грн (задоволена частинна вимог): 118479,52 грн (ціна позову)) х 100 = 73,36 %, з позивача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1777,07 грн (73,36 % від 2422,40 грн).

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року №01-07/2024, укладений позивачем з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка про надання юридичної допомоги від 1 жовтня 2025 року №680, із зазначенням наданих послуг на суму 25000,00 грн, витяг з акта №15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року із зазначенням наданих послуг на суму 25000,00 грн.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності танеобхідності),а такожкритерію розумностіїхнього розміру,виходячи зконкретних обставинсправи тафінансового стануобохсторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18340,00 грн (пропорційно задоволених позовних вимог) не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258,259,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором від 17 січня №0662035115 у розмірі 86911 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 99 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 4000,00 гривень витрат на правову допомогу та 1777,07 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01113, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ДУДАР