Рішення № 132677106, 18.12.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11851/25

2/212/6328/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Рибкіної Н.М., за участю секретаря судового засідання Ніколенко К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

09.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») шляхом формування документу у системі «Електронний суд» звернулося до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 з вимогоюпро стягнення заборгованості за кредитним договорому розмірі9030,00 грн. та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що16.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти)№ 16.01.2025-100001360, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 155 днів,процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, процентна ставка «Економ»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами з процентною ставкою «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 грн. Дата повернення кредиту 19.06.2025. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі9030,00грн., з яких 3000,00грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3720,00 грн. заборгованість по процентам, 270,00 грн. - заборгованість по комісії, 540,00 заборгованість по додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 1500,00 грн заборгованість по неустойці. Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 9030,00грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року справу провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, в поданому позові зазначив про можливість розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 18.12.2025 від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов визнає частково, в частині стягнення неустойки в розмірі 1500,00 грн не визнає.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти)№ 16.01.2025-100001360, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00грн., строком на 155 днів. Дата повернення кредиту 19.06.2025.

Сторони погодили такі процентні ставки:процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, процентна ставка «Економ»- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами з процентною ставкою «Стандарт». Сторони погодили, що проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Крім того, сторони визначили комісію (плата за надання кредиту), що дорівнює- 270 грн. та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 270 грн за 2 чергових періоди та сплачується згідно з графіком платежів ( а.с.18-24)

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е892 (а.с.24).

Крім того, відповідач попередньо, з використанням електронно-цифрового підпису, прийняв пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), ознайомився з паспортом споживчого кредиту, заповнив анкету позичальника та підтвердив укладення кредитного договору (а.с. 18-24).

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3000,00грн підтверджено Довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а. с. 13).

Таким чином, як встановлено матерілами справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором укладеним між сторонами, видавши відповідачу кредитні кошти у сумі 3000,00грн.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору, своєчасно, в порядку та на умовах визначених договором, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого за ним рахується заборгованість станом на день звернення до суду у розмірі 9030,00 грн, з яких: 3000,00грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3720,00 грн. заборгованість по процентам, 270,00 грн. - заборгованість по комісії, 540,00 заборгованість по додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 1500,00 грн заборгованість по неустойці. ( а.с.14)

Згідно з ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію»(тут і далі на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3ст. 11 цього Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію»якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України«Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч. 1 та ч. 2ст. 639 ЦК Українизазначено, щодоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1ст. 642 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору та ст.ст.1049, 1050 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Згідно з ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «Споживчий центр» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 ,відповідно до наданого позивачем розрахунку, користувався кредитними коштами, наданими йому ТОВ «Споживчий центр» за Кредитним договором№ №16.01.2025-100001360 у вигляді наданого кредиту, у зв`язку з чим має зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.

Однак, суд не може погодитися із вказаним розрахунком заборгованості та приходить до переконання, що позовна вимога в частині стягнення заборгованості за неустойкою/пенею у розмірі 1500,00 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідност. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

24 лютого 2022року указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд зазначає, що нарахування пені у період дії воєнного стану на території України незаконне.

Так, Кредитор нараховував неустойку під час дії воєнного стану, що є незаконним, тому, вказана заборгованість, яка була нарахована у період воєнного стану, що складає 1500,00 грн. не підлягає стягненню.

Таким чином, суд доходить висновку, що в межах розгляду даної справи заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за Кредитним договором№ №16.01.2025-100001360 від 16.01.2025 становить 7530,00 грн, з яких: 3000,00грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3720,00 грн. заборгованість по процентам, 270,00 грн. - заборгованість по комісії, 540,00 заборгованість по додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2020,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість за кредитним договором№ 16.01.2025-100001360 від 16.01.2025 року в сумі 7530,00грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»судовий збір в сумі 2020,00 грн. (дві тисячі двадцять гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження юридичної особи: 01032,місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18.12.2025

Суддя: Н. М. Рибкіна