Постанова № 132675626, 17.12.2025, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/777/25

Провадження № 3/168/415/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року сел. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

жителя АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2025 року о 02.28 год. ОСОБА_1 в сел. Стара Вижівка по вул.Брідківська Ковельського району Волинської області керував електровелосипедом «Lanke Leisi xc 400» в стані алкогольного сп`яніння.

Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього рухуУкраїни. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Що підтверджується поштовими повідомленнями.

Судові засідання відкладались двічі, оскільки ОСОБА_1 мав намір залучити адвоката та перебував на лікарняному. Однак, адвоката Гурський А.О. в подальшому не задіяв.

16 грудня 2025 року подав заяву про відкладення судового засідання, бо перебуває за кордоном. Про що додав підтверджуючі документи.

Проте, вважаю, що в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, а справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті. Крім цього враховую строки, встановлені статтею 38 КУпАП, та вимоги статті 268 КУпАП, згідно з якою стаття 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Бо суд вбачає в діях ОСОБА_1 намагання ухилитися від відповідальності через неявку у судові засідання з різних причин. ОСОБА_1 мав можливість бути присутнім у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції. Чого не зробив.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколом серії ЕПР1 №411755 від 04 серпня 2025 року, результатом тестування (0,32 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на огляд водія, рапортом працівника поліції від 04 серпня 2025 року, та відеозаписом події правопорушення. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає відомості про вчинення правопорушення.

З довідки ВП № 3 (сел.Стара Вижівка) вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 14 січня 2025 року. До адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП протягом року не притягувався.

До суду 01 жовтня 2025 року було подано письмове пояснення свідка ОСОБА_2 . З її пояснення вбачається, що остання була свідком події, так як ОСОБА_1 тоді віз її на велосипеді. Під час поїздки електродвигун велосипеда не використовувався, оскільки акумулятор велосипеда був розряджений, а сам велосипед рухався виключно за рахунок фізичного крутіння педалей. Протягом всього маршруту ОСОБА_1 не вмикав електротягу, характер руху був типовим для звичайного велосипеда і ОСОБА_1 докладав фізичних зусиль під час руху. На момент поїздки поведінка ОСОБА_1 була адекватною, останній керував велосипедом впевнено, правила дорожнього руху не порушував.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, пункт 1.10 Правил дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктами правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засів.

Отже, відповідно до діючого законодавства електро скутер, яким керував ОСОБА_1 , належить до транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно достатті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно достатті 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Згідно із пунктом 5 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями33,40-1,130,283,284, 289, 294 КУпАП,

суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 278999980313000106000003544; кодЄДРПОУ: 38009371.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2статті 308 КУпАПу ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Малюта