Ухвала суду № 132672210, 16.12.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 грудня 2025 року Справа 160/35214/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

11.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.12.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року №73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз.Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району».

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відсутні обмеження у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено такі обмеження (землі водного фонду, землі лісогосподарського призначення) із зазначенням розмірів які узгоджуються з розмірами які містяться у ВК та ЗК; відсутня інформація про дренажно паводковий канал (ДПК) Лівобережний; ДПК Одинківський і як наслідок відсутність інформації про землю водного фонду, щодо цих двох ДПК, ПЗС, водоохоронні зони із зазначенням конкретних розмірів вказаних ДПК; відсутні відомості про отримання погоджених проектів від Офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, щодо робіт (у т.ч. будівельних) на землях водного фонду, ПЗС та взагалі на запланованій (запроектованій) ділянці у цілому; на зазначено про те, що спірна земельна ділянка повністю заболочена, замість цього вказано лише про знаходження заболочених ділянок площею 0,72 га; не враховано наявність у запроектованій ділянці землі лісогосподарського призначення; невідповідність генеральному плану від 2007 (далі ГП) міста; не вказано про необхідність та обов`язковість у проведенні будівельних робіт, відповідно вимог СНиП ІІІ-10-75 (Благоустройство територій, розділ 10, п. 1.6), що підлягає зняттю родючий шар ґрунту потужністю 20 см з послідуючим використанням для потреб зеленого будівництва (відсутні умови (проектні рішення)), щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення; відсутнє проектне рішення для захисту території від затоплення; не зазначено про те, що наявний ДПК Лівобережний по контуру (оконтурює) територію протяжністю 1,13 км.; відсутнє проектне рішення згідно ст.88 ВК про створення ПЗС: навколо ДПК Одинковського, ДПК Лівобережного у розмірі мінімум 25 метрів шириною по обох берегах; у розмірі мінімум 25 метрів шириною для каналу Лівобережного; у розмірі мінімум 100 метрів шириною для озера Московського; відсутні проектні рішення, згідно яких буде здійснено спіл усіх дерев, кущів, знищення іншої рослинності на спірній ділянці, у т.ч. дерев на земельних ділянках водного фонду, землі лісогосподарського призначення; недотримання господарських режимів у межах природоохоронної території водоохоронної зони; ділянка покрита рослинністю (дерева, кущі і т.п.); наявна необхідність захисту проектної території від затоплення, при цьому не наведені проектні рішення, яким чином це буде втілено; не враховано ст.87 ВК, щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування; не здійснено заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу та їх збереження в рамках постанови КМУ від 1.08.06 №1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів та квітників у населених пунктах» та Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 10.04.06 №105 «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України»; не проведена інвентаризація зелених насаджень та їх охорону (відповідно до Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.01 №226 «Про затвердження інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України» та ЗУ «Про рослинний світ»; не дотримано санітарно захисних зон, санітарних розривів та озеленення санітарно захисних зон у відповідності до ДСП 173-96 «державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». Відповідачем затверджувались лише проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур Нижньодніпровського району». Затвердження проекту не є тотожнім затвердженню саме водоохоронної зони та ПЗС озера Московського це дві різні юридичні процесуальні дії, які не потрібно ототожнювати. Близький за змістом висновок міститься у постанові ВС від 3.06.25 справа 904/1084/24. Рішення не містить у собі данні про ДПК Лівобережний, також відсутні водоохоронні зони, ПЗС вказаних водних об`єктів, у т.ч. такі данні відсутні по каналу Лівобережному та ДПК Одинківському, також відсутня інформація про заболоченні ділянки, їх розмір на спірній ділянці. Відсутність розмірів водоохоронної зони, ПЗС відносно водних об`єктів які знаходяться як на запроектованій території так і впритул до території. Не враховано у Рішенні наявність державної землі лісогосподарського призначення. Земельна ділянка в межах ДПТ, знаходиться в межах території Смарагдової мережі UA0000093 Dniprovske Reservoir. Територія проектування відноситься до природоохоронних територій та об`єктів. Невідповідність рішення змісту як генерального плану так і плану зонування міста. Не враховувано громадських інтересів. Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам МД, порушує суспільні інтереси, а тому є необхідним, у т.ч. проведення обговорення проекту рішення з громадськістю, у т.ч. шляхом громадських слухань проекту рішення (у т.ч. на підставі ст. 48 ЗУ «Про землеустрій»). Як позивачу відомо, такі слухання не були проведенні. Рішення не містять відомостей про зміну функціонального призначення території. Запроектована ділянка є фактично ділянкою земель природоохоронного (рекреаційного) фонду, земель водного фонду, земель лісогосподарського призначення та земля є заболоченою та з високим рівнем ґрунтових вод. Яким чином відбулась зміна цільового призначення на забудову рішення у собі не містить. Щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, у т.ч. відсутні у рішенні укриття (бомбосховища) у пішій доступності. Такі заходи передбачені у ДБН Б.1.1-5, але відсутні у рішенні. Правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними. Оскільки оскаржуваний адміністративний акт (у формі рішення) негативно впливає на моє право і законний інтерес як члена територіальної громади та інших осіб (членів територіальної громади), то відповідач як адміністративний орган був зобов`язаний мотивувати своє рішення. Позивач наголошує на формальній важливості мотивувальної частини адміністративного акту. На думку позивача, враховуючи той факт, що оскаржуваний адміністративний акт повинен був мати мотивувальну частину, а вони відсутня, то є достатні підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення. Незадоволення громадськості та громадської організації ГО "Громадський контроль» забудовою берега озера.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

Позовна заява подана представником позивача в електронній формі через Електронний суд.

Таким чином, судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту пониження становить 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8).

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Натомість, позивачем у поданій до суду позовній заяві серед заявлених позовних вимог заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Також, позивач просить суд у разі відмови у звільненні від сплати судового збору здійснити зменшення розміру судового збору до 500 грн. та надати строк у 3 дні на його сплату. При відмові у звільненні від сплати судового збору, відмови у зменшені розміру сплати судового збору, зробити відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті.

У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що по справі не отримує матеріальної вигоди. У т.ч. позивач вважає порушенням його соціальних прав (п.16 ч.1 ст.9 ЗУ «Про судовий збір»). При цьому, позивач не може дивитись, як одну з рекреаційний зон міста намагаються протиправно забудувати. Згідно до чого, є необхідність у звільнення йому від сплати судового збору, у разі неможливості звільнити, зробити зменшення розміру судового збору до 500 грн., у разі відмови і у такій вимозі, зробити відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті.

При розгляді та вирішенні клопотання позивача про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору суддя враховує наступне.

Частинами першою, другою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом № 3674-VI.

За приписами статей 1 та 2 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закон № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведений у Законі № 3674-VI перелік умов про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою.

У разі подання стороною клопотання про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих доказів на його обґрунтування, урахувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану, та вирішити шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.

Отже, вимоги статті 8 Закону № 3674-VI вказують саме на право суду звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати за умови перевищення розміру такого судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а не рік, у якому було подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Разом із тим, установивши у статті 8 Закону № 3674-VI зазначений критерій (а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік) для звільнення від сплати судового збору, законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися такі обставини. Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи і в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Втім, уставленим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.

Як наголошено у постанові Верховного Суду у справі від 29 вересня 2021 року №160/12251/20, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 27 червня 2023 року у справі № 120/3505/22, від 02 листопада 2023 року у справі № 120/6039/22, від 18 січня 2024 року у справі № 520/495/23, від 30 квітня 2025 року у справі № 207/1966/24.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 882).

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V вказаного Положення до Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку; сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.

Відповідно, в силу положень статті 8 Закону № 3674-VI, з метою з`ясування питання, чи перевищує сума судового збору за подання до суду позовної заяви 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік суду апеляційної інстанції необхідно було володіти інформацією про річний дохід позивача за 2024 рік (попередній календарний рік).

З уваги на вищенаведені норми законодавства та усталену правову позицію Верховного Суду, таким доказом могла бути довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік, яка формується на підставі інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, який містить відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.

Водночас, позивач не надав до суду належних доказів, які б свідчили, що сума судового збору за подання до суду позовної заяви у даній справі перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2024 рік.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.10.2025 року у справі №280/6038/24.

Отже, подані позивачем документи не дають можливості пересвідчитися у тому, що він у 2024 році не мав інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, адже за умови отримання ним таких доходів відомості про них повинні міститися в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Так, згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону №3674-VI є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд наголошує, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом із тим, позивачем не доведено та не надано доказів існування передбаченої пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI підстави для про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Суд зауважує, що закладена у чинному законодавстві вимога щодо справляння особами судового збору при зверненні до суду є обов`язковою для усіх учасників справи. Тому, реагування судом у процесуальний спосіб на недотримання позивачкою цієї вимоги за відсутності на те правових підстав не може трактуватися як надмірний формалізм з боку суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 не належить задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення, відстрочення від сплати судового збору або зменшення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник