Рішення № 132659366, 17.12.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2609/25

Провадження №2/930/1373/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17.12.2025 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

суддіБогоніс Н.Я.,

за участю секретарясудового засідання Вакар Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Немирів Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», за підписом директора Ткаченко Марії, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» через свого представника Ткаченко Марію звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник або відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 19.06.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «МІЛОАН»(надаліпервісний кредитор)та ОСОБА_1 (надаліпозичальник,відповідач)шляхом обмінуелектронними повідомленнями,з використаннямінформаційно-телекомунікаційнихсистем булоукладено Кредитнийдоговір №3658269(даліКредитнийдоговір),за умовамиякого Товариствонадало Споживачукредит всумі 4500,00грн. строком на 30 днів.

За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти за процентною ставкою у розмірі 1,25%від фактичного залишкуза кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишкуза кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 450,00 гривень.

16.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021 року відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором №3658269 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором №3658269 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач не вносив коштівна погашення заборгованості.

На переконання позивача, відповідач не виконав свого зобов`язання по договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на дату звернення до суду в розмірі 35887,50 гривень, з яких: 4500,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 30937,50 гривень - сума заборгованості по відсотках, нарахованих на дату відступлення права вимоги; 450,00 гривень - сума заборгованості по комісії.

Ухвалою суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03 листопада 2025 року.

У судові засідання призначені на 03.12.2025 та 17.12.2025 учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М. надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розгляд справи проводити без її участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання та не подав відзиву на позов.

Статтею 280 ЦПК Українипередбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно достатті 281 ЦПК Українипро заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленимиглавою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.

Ураховуючи те, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явився у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст.280,281 ЦПК Українисуд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі частиною другоюстатті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 19.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено Кредитний договір №3658269 (даліКредитний договір), за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 4500,00 грн. строком на 30 днів. Відповідно до п.2.3.1.2 договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідностатті 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Нормою частини 2статті 638 ЦК Українивстановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно дочастин третьої,шостої тасьомоїстатті 11Закону України«Про електроннукомерцію»електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною.Електронний договірвважається укладенимз моментуодержання особою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті.Відповідь особи,якій адресованапропозиція укластиелектронний договір,про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом:надсилання електронногоповідомлення особі,яка зробилапропозицію укластиелектронний договір,підписаного впорядку,передбаченому статтею12цьогоЗакону;заповнення формуляразаяви (форми)про прийняттятакої пропозиціїв електроннійформі,що підписуєтьсяв порядку,передбаченому статтею12цього Закону;вчинення дій,що вважаютьсяприйняттям пропозиціїукласти електроннийдоговір,якщо змісттаких дійчітко роз`ясненов інформаційнійсистемі,в якійрозміщено такупропозицію,і ціроз`ясненнялогічно пов`язаніз нею.Електронний договірукладається івиконується впорядку,передбаченому Цивільнимта Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Таким чином сторони уклали Кредитний договір №3658269від 19.06.2021 (далі у текстіКредитний договір).

У п. 1.1укладеного Кредитного договору Товариство надає Позичальнику кошти у кредит а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом.

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту сума кредиту становить 4500,00гривень, строк надання кредиту 30днів здати йогонадання. Комісія за надання кредиту 450,00 гривень.

Відповідно до п.2.3.1.2 договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти за процентною ставкою у розмірі 1,25%від фактичного залишкуза кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишкуза кожен день користування кредитом.

На виконання умов Кредитного договору ТзОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4500,00 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, яку той вказав при оформленні кредитного договору №3658269. Як вбачається із квитанції №f990bf3f від 19.06.2021р., 19.06.2021 року успішно перераховано кошти в сумі 4500, 00 грн. на картку НОМЕР_1 , платник ТОВ «МІЛОАН», отримувач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір №3658269 від 19.06.2021.

Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормамиЦивільного кодексу України, інших актів законодавства.

Суд також встановив, що у подальшому відповідач свої зобов`язання, взяті на себе за Кредитним договором належним чином не виконав, борг за кредитним договором не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за договором.

16.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021 року відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором №3658269 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».

На підтвердження юридичного факту переходу права вимоги за Договором кредиту стосовно відповідача від позикодавця до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», позивачем надано копії сторінок Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021, підписаного Клієнтом та Фактором, Витяг з реєстру боржників, а також копію платіжної інструкції №313550010 від 20.12.2021 про сплату суми фінансування за договором факторингу.

У Витязі з реєстру боржників зазначено прізвище, ім`я, по батькові відповідача, його персональні дані, номер кредитного Договору, суму заборгованості за основною сумою боргу, тощо.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором №3658269 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН».

На підтвердження юридичного факту переходу права вимоги за Договором кредиту стосовно відповідача від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до позивача останнім надано копії сторінок Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, підписаного первісним кредитором та новим кредитором, Витяг з реєстру боржників, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року.

У Витязі з реєстру боржників зазначено прізвище, ім`я, по батькові відповідача, його персональні дані, номер кредитного Договору, суму заборгованості за основною сумою боргу, тощо.

ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» єюридичною особоюзвидамиекономічної діяльності: інші види грошового посередництва (основний), інші види кредитування, надання інших фінансових послуг, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно з ч.1 ст.1077, ч. 1 ст.1078 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ч. 1ст. 1080 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У ч. 1ст. 1082 ЦК Українивказано, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Окрім того, згідно зст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Уст. 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що до ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №3658269 від 19.06.2021.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування вказаних обставин, а також доказів погашення заборгованості первинному або новому кредитору.

Суд,перевіривши правильністьнарахувань сумзаборгованості за тілом кредиту у доданому до позовної заяви розрахунку, дійшов висновку, що вони здійснені позивачем відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства: у розмірі, які передбачені Кредитним договором.

Згідно з положеннями статей525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українина позичальника покладено обов`язок повернути кредит.

Суд констатує, що у справі відсутні належні докази належного виконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості за кредитним договором, погашення боргу відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором №3658269 від 19.06.2021 суми заборгованості основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4500,00 гривень та заборгованості по комісії за надання кредиту 450,00 гривень.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по процентам: 30937,50 гривень - сума заборгованості по процентах, нарахованих на дату відступлення права вимоги.

Ознайомившись з умовами кредитного договору, суд вбачає за необхідне провести перерахунок заборгованості за процентами:

- з 19 червня 2021 року по 19 липня 2021 року розмір відсотків становить 1687,50 грн. (4500,00 грн. * 1,25% * 30 днів);

- з 20 липня 2021 року по 17 вересня 2021 року розмір відсотків становить 13500,00 грн. (4500,00 грн. * 5% * 60 днів);

Таким чином, сума заборгованості за нарахованими процентами протягом усього строку кредитування (30+60 днів) становить 15187,50 грн., а не 30937,50 грн.

Так, згідно п. 2.3.1.2 кредитного договору позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування (30 днів), але загалом не може перевищувати 60 днів. Таким чином кредитор вправ нараховувати відсотки за користування кредитними коштами за 90 днів.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах підлягають задоволенню частково у сумі 15187,50 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої тадругої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Дляцілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024.

Згідно із заявкою від 01.09.2025 до Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» дійшли згоди про надання правових послуг по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3658269 укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , вартість замовлених послуг сторони погодили у сумі 13000,00 гривень.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу, пов`язану з цією справою, у сумі 13000,00 гривень.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд, оцінюючи розумність розміру понесених позивачем витрат на юридичну допомогу, враховує складність справи, а також фінансовий стан учасників справи.

Ця справа відноситься до категорії не складних справ, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за договором споживчого кредитування; матеріали справи не містять великої кількості документів, на збирання і дослідження яких адвокат витратив би значний час. Цей спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень. При цьому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути 1963,85 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень згідно платіжної інструкції № 0569260344 від 28.10.2025.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1359,21 гривень.

На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статей11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 1, 8,11-13Закону України«Про споживчекредитування» та керуючись статями 12, 13,80,81,89,141, 211,247,258, 259, 263-265,272, 273, 279,354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованістьза Кредитнимдоговором №3658269 від 19.06.2021 року в розмірі 20137,50 гривень (двадцять тисяч сто тридцять сім гривень 50 копійок), з яких: 4500,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 15187,50 гривень - сума заборгованості по відсотках, 450,00 гривень - сума заборгованості по комісії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1359,21 гривень (одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять гривень 21 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1963,85 гривень (одна тисяча дев`ятсот шістдесят три гривні 85 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 17.12.2025

Суддя Н.Я.Богоніс