Вирок № 132654156, 16.12.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4396/25

Провадження № 1-кп/545/599/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілої сторони ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження № 12025170440000533 від 03.07.2025 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, з середньою спеціальною освітою, працюючого заступником комірника «ЄТВ», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2017 року ОСОБА_5 прийняв рішення про розміщення не капітальної споруди господарського призначення поблизу свого домоволодіння по АДРЕСА_2 .

При цьому, зважаючи на відсутність у володінні, постійному або тимчасовому користуванні, набутої у передбаченому законом порядку, земельної ділянки, у ОСОБА_5 виник умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Щербанівської сільської ради, шляхом розміщення на ній не капітальної споруди господарського призначення, поблизу власного домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 .

Частина вказаної самовільно зайнятої земельної ділянки має обмеження у використанні, а саме представлена охоронною зоною навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи- повітряних ліній електропередач 0,4 кВ, також представлена охоронною зоною навколо(вздовж) самопливної каналізаційної мережі Д 150мм та охоронною зоною газопроводів середнього та низького тиску. Вказані комунікації перебувають над з місцем розміщення не капітальної споруди господарського призначення.

Згідно п.п. 6,7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1455 «Правила охорони електричних мереж» від 27 грудня 2022 року (далі- «Правила охорони електричних мереж») - для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки встановлюються охоронні зони. Охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі- у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхиленого положення на таку відстань по горизонталі: 2 метри- до 1 кВ.

Окрім того, відповідно до «Державні будівельні норми України». Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. ДБН В.2.5-75:2013» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 № 134 (Далі - «ДБН України В.2.5-75:2013»), розміри захисних охоронних зон каналізаційних мереж(в кожну сторону від бокової стінки трубопроводу), для самопливних мереж глибиною укладання менше 4 м складає 3 м.

Згідно пункту 19 розділу III «Правил технічної експлуатації системи газопостачання» затверджених наказом Міністерства енергетики України № 402 від 21.10.2024, з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу встановлюється охоронна зона, що зазначається в плані, та не допускаються улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи в особистих інтересах, у порушення ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, ст. ст. 76, 81, 116, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», «Правила охорони електричних мереж», «ДБН України В.2.5-75:2013», «Правил технічної експлуатації системи газопостачання» за відсутності рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, самовільно зайняв земельну ділянку у вищевказаних охоронних зонах, розташовану в с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, поблизу будинку № 19 по вул. Шевченка, загальною площею- 0,0018 га, що перебуває у комунальній власності Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно розрахунку Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, розмір шкоди, заподіяної Щербанівській об`єднаній територіальній громаді в особі Щербанівської сільської ради внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в межах охоронної зони електричних мереж становить 9232 гривень 02 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з`ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз`яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні, після роз`яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні кримінального правопорушення свою вину визнав повністю. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред`явленого йому кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 полягає в тому, що він вчинив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, а тому суд його дії кваліфікує за ст. 197-1 ч. 2 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.197-1КК України згідно із ст.12КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину.

При обрані покарання ОСОБА_5 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи, а саме, дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , а саме, що обвинувачений за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не інвалід.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є його розкаяння у вчиненому, так як він в судовому засідання повністю визнав свою вину та дав правдиві покази про обставини вчиненого ним правопорушення, чим активно сприяв розкриттю злочину.

Обвинувачений ОСОБА_5 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12КК України є не тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочин, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання в межах санкції статті 197-1 ч. 2 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризуються позитивно, раніше не судимий, щиро покаявся у вчиненому, усунув заподіяну шкоду, а саме звільнив земельну ділянку, шляхом добровільного знесення гаражу, сплатив штраф, про що надав в судовому засіданні квитанцію, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст.75КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення даного вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_7