Рішення № 132654017, 17.12.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/856/25

Номер провадження 2/541/627/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

представника відповідача адвоката Сидоренка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивував тим, що 26.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1216600, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2600 грн (п.1.3.). Строк дії Договору, відповідно до п.1.4. становить 360 днів. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом безготівкового переказу. 24.07.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу №2407-24, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити (передати) Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги до цього Договору, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №2407-24 від 24.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 18225,48 грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1216600 від 26.09.2023 року становить:

-заборгованість по тілу кредиту 2600,00 грн;

-заборгованість по відсотках 17082,00 грн;

-пеня 0,00 грн;

-загальна заборгованість 19682,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2025 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 61).

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи провести без участі представника позивача (а.с. 5 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася про дату, місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання (а.с. 109, 113).

Представник відповідача адвокат СидоренкоЮ.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Вказував, що жодних кредитних коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 не надходило.

Згідно з ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1216600. Відповідно до п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2600 грн (п.1.3.). Строк дії Договору, відповідно до п.1.4. становить 360 днів (а.с. 7-10 зворот).

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №1216600 від 26.09.2023, внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов`язань, утворилась заборгованість у розмірі 19682,00 грн, з яких: 2600,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 17082,00 грн заборгованість за відсотками (а.с. 27-28).

24.07.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу №2407-24, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити (передати) Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги до цього Договору, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 30-35 зворот).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №2407-24 від 24.07.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 18225,48 грн (а.с. 41).

Згідно листа представника АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 не емітовано карту № НОМЕР_1 , тобто вона не перебуває в договірних відносинах з даним товариством (а.с. 102).

У свою чергу, представник АТ «ПУМБ» надав наступну інформацію до суду. Зазначив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було відкрито рахунок та випущено ряд банківських карток, однак платіжна картка № НОМЕР_1 не емітована АТ «ПУМБ», а тому надати запитувану інформацію не має можливості (а.с. 115).

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з чинним законодавством України, зокрема, відповідно до Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань має здійснюватися згідно з умовами договору та вимогами закону.

Зокрема, стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Також стаття 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Оскільки в даному випадку кошти не були передані на рахунок боржника, можна стверджувати, що договір не був належним чином виконаний, і зобов`язання не виникло.

Судом встановлено, що платіжна картка, на яку, згідно з матеріалами позовної заяви, були перераховані кредитні кошти за договором №1216600 від 26.09.2023, видана та емітована АТ «ПУМБ». Водночас, з офіційної відповіді представника АТ «ПУМБ» убачається, що вказана картка не належить відповідачу ОСОБА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що кредитні кошти не були фактично передані відповідачу, а відтак не відбулося виконання зобов`язання кредитодавця щодо передачі грошових коштів позичальнику, передбаченого умовами кредитного договору.

Відповідно до положень статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. При цьому, договір позики є реальним і вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, саме передача грошових коштів є юридичним фактом, який породжує зобов`язальні правовідносини між сторонами. Формальне підписання письмового договору без реальної передачі коштів не створює зобов`язань, а сам договір у такому випадку вважається неукладеним.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено факту передачі грошових коштів відповідачу, а також з огляду на встановлену судом обставину, що банківська картка, на яку нібито були зараховані кредитні кошти, не належить відповідачу, суд приходить до висновку про відсутність факту укладення між сторонами дійсного кредитного договору.

За таких обставин відсутні правові підстави для виникнення у ОСОБА_1 обов`язку з повернення грошових коштів, оскільки обов`язок повернення кредитних коштів може виникнути лише за умови їх фактичного отримання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1216600 від 26.09.2023 є безпідставними та не підлягають задоволенню, у зв`язку з недоведеністю факту передачі кредитних коштів відповідачу і, відповідно, відсутністю укладеного договору позики в розумінні статті 1046 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір та інші витрати до стягнення з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2023 року №1216600 в розмірі 19682 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 00 коп. та судових витрат в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. А. Городівський