Ухвала суду № 132649065, 17.12.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 522/19267/23

провадження 1-кс/492/129/25

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2025 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю захисника адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника адвоката ОСОБА_9 про відвід головуючої судді ОСОБА_10 від участі у розгляді кримінального провадження № 1202316210000156, внесеному 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -

встановив:

10 грудня 2025 року у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження № 1202316210000156, внесеному 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України було заявлено судді ОСОБА_10 відвід.

Вказана заява про відвід була розподілена на судді ОСОБА_1 .

Заява про відвід мотивована тим, що суддею ОСОБА_10 не було погоджено із захисником дату судового засіданні, у зв`язку з чим він подав клопотання про відкладення судового засідання, однак суддя ОСОБА_10 визнала неявку захисника неповажною. Обвинувачений ОСОБА_13 , з його слів відмовився від захисника, так як суддя ОСОБА_10 змусила його відмовитися від захисника. У судове засідання не з`явився один обвинувачений та захисник, однак судове засідання було продовжено та суддею ОСОБА_10 клопотання про відкладення судового засідання було проігноровано. Також, суддею ОСОБА_10 було оголошено право на відвід, однак захисник просив відкласти судове засідання, але суддя ОСОБА_10 наполягала на оголошені заяви про відвід.

В судовезасідання захисник адвокат ОСОБА_9 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засідання захисник адвокат ОСОБА_3 , який брав участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали думку захисника.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судовому засіданні покладалися на розсуд суду.

Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_10 про день, час та місце розгляду заяви була повідомлена належним чином, правову позицію з приводу заявлено відводу не надала.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді ОСОБА_10 , вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про відмову в задоволенні вищезазначеної заяви з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог статей 75-81 КПК України.

Відповідно до статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Положення статей 75,76 КПК Українивизначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Так,відповідно дочастини 1статті 75КПК Українисуддя неможе братиучасть укримінальному провадженні: якщовін єзаявником,потерпілим,цивільним позивачем,цивільним відповідачем,близьким родичемчи членомсім`ї слідчого,прокурора,підозрюваного,обвинуваченого,заявника,потерпілого,цивільного позивача,цивільного відповідача; якщовін бравучасть уцьому провадженніяк свідок,експерт,спеціаліст,представник персоналуоргану пробації,перекладач,слідчий,прокурор,захисник абопредставник; 3)якщо вінособисто,його близькіродичі чичлени йогосім`ї заінтересованів результатахпровадження; занаявності іншихобставин,які викликаютьсумнів уйого неупередженості; у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Вищенаведений перелік підстав для відводу судді є вичерпним та при розгляді заяви захисника адвоката ОСОБА_9 не встановлений. При цьому, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_10 та унеможливлювали б ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Підстави для відводу судді фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді та наданою нею оцінкою заявленого клопотання адвоката.

Відвід судді, заявлений захисником адвокатом ОСОБА_9 у судовому засіданні 10 грудня 2025 року та занесений до журналу судового засідання про відвід головуючої судді свідчить про незгоду зазначеного учасника судового провадження із процесуальними діями головуючої при оцінці доводів цієї сторони при вирішенні певних клопотань та про своєрідне оціночне тлумачення певних дій головуючої по справі, що відповідно до частини 1 статті 75 КПК Українине є підставами для відводу головуючої судді по справі.

Відвід, заявлений захисником адвокатом ОСОБА_9 у судовому засіданні не містить аргументованих посилань саме на підстави для відводу головуючої судді, які визначені статтею 75 КПК України.

Відповідно до частини 4статті 81 КПК Україниякщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Суд звертає увагу, що постійне і систематичне подання завідомо безпідставних заяв про відвід головуючої судді ОСОБА_10 у кримінальному провадженні фактично унеможливлює розгляд судом кримінального провадження, тому ці дії розцінюються судом як такі, що мають ознаки зловживання стороною захисту правом на відвід з метою затягування розгляду судової справи.

Повторно заявлений відвід не містить даних, які б свідчили про наявність підстав, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів про упередженість судді ОСОБА_10 . Жодні факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді з точки зору як об`єктивного, так і суб`єктивного критерію, заявник не навів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

У пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

В ухвалі Верховного суду по справі № 826/11409/17 від 17.07.2020 року зазначено, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Розглянувши заяву про відвід, судом не встановлено обставин, які б могли викликати сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді, заявлені підстави для відводу судді ОСОБА_10 зводяться з непогодженням з процесуальними діями, рішеннями судді у справі, заперечення на які можуть бути викладені в апеляційній скарзі у цій справі, а інших доказів упередженості судді для цілей відводу захисник ОСОБА_9 не надав, заява не обґрунтована та не містить достатніх, об`єктивних підстав для відводу судді.

Непогодження з процесуальними діями судді в рамках даного кримінального провадження не є підставою для його відводу, передбаченою пунктом 4 частини 1статті 75 КПК України.

Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

Разом з тим, слід зазначити, що норми КПК України не передбачають можливості судді перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Виходячи із правових норм, які закріплені у статях 75,76 КПК України, статях 14,106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статей 126,129 Конституції України, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки, розгляду справ у судових інстанціях, звернення рішення до виконання тощо можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, надання оцінки процесуальним діям судді при розгляді кримінального провадження, відноситься до виключної компетенції судів вищих інстанцій та не може відноситься до компетенції іншого судді цього ж суду, що розглядає заяву про відвід судді.

Правові висновки щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ`єктивність судді та бути підставою для відводу були відображені в судових рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 335/3479/13-к, від 18 лютого 2020 року у справі № 202/4467/14-к.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що обставини викладені заявником у заяві про відвід не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви, відвід не ґрунтується на конкретних фактах, які б свідчили про будь-яку заінтересованість та/чи упередженість судді та є надуманими, ґрунтуються виключно на суб`єктивних переконаннях заявника, фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді в інших справах, що не є підставою для її відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді слід відмовити.

Керуючись статями 75, 76, 80, 344, 369-372 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заявизахисника адвоката ОСОБА_9 про відвід головуючої судді ОСОБА_10 від участі у розгляді кримінального провадження № 1202316210000156, внесеному 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1