Ухвала суду № 132632483, 16.12.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5221/23

(1-кп/199/571/25)

УХВАЛА

16.12.2025 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження № 12023041630000361 від 03.04.2023 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п. 6) ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 (врежимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дане клопотання прокурор обґрунтовує ймовірною тяжкістю покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 6) ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України за які передбачені покарання: за ч. 2 ст. 15 п. 6) ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк до семи років, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Також сторона обвинувачення вказує, що знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, обвинувачений ОСОБА_9 , володіючи відомостями щодо потерпілого та свідків, може вплинути на них з метою зміни показів.

На думку прокурора, враховуючи суть обвинувачення вчинення двох злочинів, один із яких є особливо тяжкий, приймаючи до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який офіційно не працевлаштований та не має офіційно підтверджених джерел доходів, тому продовжує існувати і ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання сторони обвинувачення.

Вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Як слідує з ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачуються у закінченому замаху на вбивство з корисливих мотивів, тобто умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині, вчинені з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 6) ч. 2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна; та у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, ОСОБА_5 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання може переховуватися від суду, тобто існує і продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, що у свою чергу може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Суд вважає, що метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробі обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого та свідків, які особисто відомі ОСОБА_5 , що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні двох злочинів, а саме: проти громадської безпеки та проти життя та здоров`я, не має офіційного працевлаштування та офіційно підтверджених джерел доходів, є підтвердженим ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення іншого кримінального правопорушення.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Суд констатує, що вказане кримінальне провадження викликане його складністю, що саме по собі не утворює підстав для звільнення з під варти та не свідчить про неможливість подальшого застосування даного виду запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .

Враховуючи наявність підстави, передбаченої п. 1) ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 6) ч. 2 ст. 115, суд розмір застави у кримінальному провадженні не визначає.

Суд відзначає, що протягом перебування ОСОБА_5 під вартою будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило, як і не надано суду підтверджень міцних родинних зв`язків ОСОБА_5 чи іншого комплексу обставин, які б переважали ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 331, 350, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 лютого 2026 включно без визначення застави.

Копію ухвалинегайновручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 16.12.2025 о 16:00 годині.

Судді:

_____ ОСОБА_1 _____ ОСОБА_2 _____ ОСОБА_3