Рішення № 132631662, 12.12.2025, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/913/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2025 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,

справа № 677/913/20,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_5 , сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра»,

предмет позову визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

представник позивача - ОСОБА_6 , Книш О.М.,

представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження,

В С Т А Н О В И В:

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

10.07.2020 ОСОБА_8 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області, який в ході судового розгляду уточнив, просив:

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 978080, виданий 26.01.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області для ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,3510 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області;

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 978081, виданий 26.01.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області для ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,3498 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0024, для товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області;

визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 958343, виданий 10.05.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області для ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,3523 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0100, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідченого 06.08.2019 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. у справі № 317/2018, зареєстровано в реєстрі за № 2-1543, за яким ОСОБА_4 прийняв у спадщину земельну ділянку площею 0,3510 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0023, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 ;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого 26.12.2016 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В. у справі № 314/2015, зареєстровано в реєстрі за №2-3139, згідно якого ОСОБА_2 прийняв у спадщину земельну ділянку площею 0,3498 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0024, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 ;

скасувати державну реєстрацію (записи) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2019 № 32697127 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,3510 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0023;

скасувати державну реєстрацію (записи) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2016 року № 18300417 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3498 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0024;

скасувати державну реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 958343, виданого ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 0,3523 із кадастровим номером 6822755200:05:001:0100, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010775600291 Красилівського районного відділу земельних ресурсів;

скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради: площею 0,3510 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0023; площею 0,3498 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0024; площею 0,3523 га із кадастровими номером 6822755200:05:001:0100.

В обґрунтування позову ОСОБА_8 зазначив, що рішенням № 40 виконавчого комітету Антонінської селищної ради від 30.07.1993 року йому надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 0,25 га.

На виконання названого рішення позивачем були замовлені та виготовлені компетентними органами план забудови земельної ділянки індивідуальним забудовником та інші необхідні документи, які були затверджені виконкомом Антонінської селищної ради.

В подальшому ОСОБА_8 було проведено будівельні роботи по будівництву житлового будинку, будинок під`єднано до електричної мережі.

12.05.2000 року комісією виконавчого комітету Антонінської селищної ради Красилівського району складений акт про те, що за господарством ОСОБА_8 рахується земельна ділянка площею 0,55 га для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства. Була складена схема землеволодіння із описом суміжних меж.

Рішенням № 8 десятої сесії Антонінської селищної ради Красилівського району від 12.05.2000 року позивачу наданий дозвіл на безкоштовну приватизацію земельної ділянки в АДРЕСА_1 .

З 1993 року по даний час межі зазначеної присадибної земельної ділянки є незмінними і в цих межах вона знаходилась в користуванні ОСОБА_8 , використовувалась та використовується для обслуговування розміщених на ній житлового будинку, а також ведення особистого селянського господарства.

В 2019 році при виготовленні проектної документації на земельні ділянки площею 0,55 га для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу стало відомо, що ОСОБА_9 було видано земельну ділянку площею 0,3510 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0023, ОСОБА_10 площею 0,3498 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0024, ОСОБА_2 площею 0,3523 га із кадастровими номером 6822755200:05:001:0100 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які накладаються на земельну ділянку позивача.

Право власності на земельну ділянку площею 0,3510 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0023 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 06.08.2019 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., після смерті ОСОБА_9 успадкував ОСОБА_4 .

Право власності на земельну ділянку площею 0,3498 га із кадастровим номером 6822755200:05:001:0024 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 26.12.2016 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., після смерті ОСОБА_10 успадкував ОСОБА_2 .

Вказує, що ОСОБА_8 набув право користування земельною ділянкою на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тобто, в порядку визначеному законодавством і користувався нею в межах норм, визначених Земельним Кодексом України (які діяли станом на 2006 рік), і підстав припинення його права користування земельною ділянкою, визначених ст. 141 ЗК України, не було.

Позивач не відмовлявся від користування земельною ділянкою і не отримував в будь-який час, в тому числі в 2006 році, повідомлень від Антонінської селищної ради про прийняття нею, іншими компетентними оганами, рішень, які б обмежували або унеможливлювали його право користування земельною ділянкою. Антонінська селищна рада не приймала рішень про позбавлення ОСОБА_8 користуватися земельною ділянкою, межі якої були встановлені у натурі (на місцевості) права на приватизацію земельної ділянки.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набули права власності на оспорювані земельні ділянки на підставі виданих свідоцтв про право на спадщину, ухвалення судом рішення про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_9 , та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_10 , що підтверджують їх право приватної власності на земельні ділянки, дасть можливість внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування права власності, та поновити право позивача на виділені земельні ділянки.

Земельні ділянки площею 0,3510 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0023, площею 0,3498 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0024, площею 0,3523 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0100 були сформовані та відомості про них, а саме площу, конфігурацію меж, кадастровий № та власника були внесенні до Державного земельного кадастру на підставі вищезазначених оспрюваних державних актів на право власності на них, а тому, у зв`язку із визнанням їх недійсними підлягає також скасуванню державна реєстрація зазначених у них земельних ділянок, оскільки вони не можуть існувати без правовстановлюючого документа на підставі якого вони були сформовані.

Відзиву на позов відповідачами суду не подано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 вимоги позову підтримав, вказав, що спірні ділянки протиправно перейшли у власність відповідачів, оскільки станом на дату видачі у 2007 році державних актів про право власності на земельні ділянки, земельна ділянка площею 0,55 га вже була зайнята та знаходилась у користуванні ОСОБА_8 . Також вказав, що спірні земельні ділянки крім прав позивача порушують інтереси територіальнох громади, оскільки накладаються на дорогу, що є землею загального користування.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 вимоги позову не визнав, просив відмовити в задоволенні. Вказав, що земельна ділянка площею 0,55 га знаходиться поза межами населеного пункту, а тому сільська рада не могла її виділити для ОСОБА_8 . Крім того, земельна ділянка надана ОСОБА_8 на праві користування та не виділялась йому у встановленому законом порядку, а тому позивач не набув речового права на неї. У рішенні Антонінської селищної ради №8 не зазначено адресний номер будинку, що свідчить про його самочинність.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

16.02.2021 представник позивача ОСОБА_12 подав до суду клопотання про втребування доказів.

18.03.2021 представник позивача ОСОБА_12 подав до суду клопотання про втребування доказів.

10.06.2021 представник позивача ОСОБА_12 подав до суду заяву, у якій просив прийняти уточнену позовну заяву.

23.06.2021 представник позивача ОСОБА_12 подав до суду заяву, у якій на виконання ухвали суду від 10.06.202, просив долучити квитанцію про сплату судового збору в сумі 3766,40 грн.

23.08.2021 представник позивача Поворозник П.Ю. подав до суду клопотання про втребування доказів.

17.10.2022 представник позивача Поворозник П.Ю. подав до суду заяву, у якій просив зупинити провадження у справі у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_8 .

02.08.2023 представник позивача ОСОБА_6 подав до суду клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.

30.10.2023 представник позивача Войналович О.М. подав до суду клопотання про долучення додаткових матеріалів для проведення експертизи.

16.05.2024 представник позивача ОСОБА_6 подав до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

24.09.2024 представник позивача ОСОБА_6 подав до суду клопотання про долучення доказів.

10.12.2024 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Сидорук Д.В. подав до суду клопотання про долучення доказів.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, справу розглядати за його та позивача відсутності, щодо заочного розгляду справи, та винесення по ній заочного рішення не заперечує.

Представник Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницькоїобласті подав до суду заяву, у якій справу просив розглянути на розсуд суду та у відсутність представника селищної ради.

Представник Хмельницької РДА подав до суду клопотання про розгяд справи у відутність представника відповідача.

Представник СТОВ «Довіра» подав до суду клопотання про розгяд справи у відутність представника відповідача.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подав до суду заперечення у яких вказав, що Держгеокадастр з 2013 року не здійснює державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, а лише реєструє їх в ДЗК, роз`яснив порядок державної реєстрації земельних ділянок, порядок її скасування. Наголосив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про скасування державної реєстрації земельних ділянок, таке скасування допускається лише з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо таких земельних длянок. У зв`язку з тим, що позивачем не пред`явлено позовної вимоги про скасування речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, просив відмовити у задоволенні позову.

02.12.2025 представник позивача Книш О.М. подала до суду заяву, у якій вимоги позову підтримала, просила задовольнити, справу розглянути у її відсутність, вказала, що у матеріалах справи наявні всі необідні докази на підтвердження позовних вимог, вказала, що розбіжність в зазначенні номера сесії Антонінської селищної ради є арифметичною помилкою, що мала місце при виготовлені витягу з рішення. Також зазначила, що помилково не було зазначено номера земельної ділянки при виготовлені рішення Антонінської селищної ради №40.

02.12.2025 відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву, у якій щодо задоволення позову заперечила з підстав його безпідставності, вказала, що земельні ділянки із кадастровими номерами 6822755200:05:001:0023, 6822755200:05:001:0024; 6822755200:05:001:0100 належать до земель колективної власності КСП «Аноніни» та згідно Національної кадастрової системи знаходяться за межами населеного пункту с. Закриниччя та законно були передані у власність відповідачів у процесі розпаювання КСП. Антонінська селищна рада наділена повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лише в межах населених пунктів, а саме с. Закриниччя. Оскільки спірні земельні ділянки знаходились та знаходяться за межами населеного пункту, то Антонінська селищна рада не мала та не має права приймати рішення щодо розпорядження ними. ОСОБА_8 самовільно та незаконно використав земельну ділянку за межами села Закриниччя, яка у встановлений законом порядку та спосіб, уповноваженим органом не виділялась. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що у ОСОБА_8 виникло право користування земельною ділянкою.

Вказала, що без вилучення спірної земельної ділянки із земель колективної власності КСП «Антоніни» та зміни цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови частина даних земельних ділянок не могла передаватись та не передавалась у користування чи власність ОСОБА_8 для будівництва індивідуального житлового будинку в селі Закриниччя. Позивач не довів належними та допустимими доказами факту виділення ОСОБА_8 спірних земельних ділянок у користування або власність для будівництва житлового будинку та ведення особистого селянського господарства у встановленому для цього законом порядку, відведення їх в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками , отримання передбачених законом правовстановлюючих документів та їх законного використання для забудови, тобто виникнення у ОСОБА_8 права на спірні земельні ділянки, в тому числі на їх забудову, входження такого права до складу його спадщини та можливість його судового захисту.

Також відповідач ОСОБА_3 заперечує законність будівництва житлового будинку із яким позивач пов`язує позовні вимоги по даній справі. Позивач не довів законності його будівництва, а саме розроблення, погодження та затвердження проекту житлового будинку, будівництва житлового будинку у відповідності до такого проекту, з дотриманням державних будівельних норм та правил, введення такого житлового будинку в експлуатацію, формування такого житлового будинку як об`єкта нерухомого майна та виникнення права власності на нього.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

29.09.2020 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. відкрито провадження у справі.

21.12.2020 справу прийнято до свого провадження суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Кусковою Т.В.

16.02.2021 ухвалою суду витребувано докази за клопотанням представника позивача ОСОБА_12

18.03.2021 ухвалою суду витребувано докази за клопотанням представника позивача ОСОБА_12

10.06.2021 ухвалою суду позов залишено без руху, позивачу надано строк на усуненння недоліків позовної заяви в 10 днів з дня отримання ухвали.

04.10.2021 справу прийнято до свого провадження суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюком Р.В.

12.01.2022 ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступників відповідачів Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області та Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області - Хмельницьку районну державну адміністрацію та Антонінську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області, прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, залучено ОСОБА_4 , як співвідповідача у справі.

11.03.2022 справу прийнято до свого провадження суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Гладій Л.М.

23.08.2022 ухвалою суду витребувано докази за клопотанням представника позивача ОСОБА_12

17.10.2022 провадження у справі зупинено до з`ясування кола правонаступників ОСОБА_8 , для вирішення питання про їх залучення до участі у справі.

13.04.2023 провадження у справі відовлено.

01.05.2023 ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Возної В.Б. копію спадкової справи до майна ОСОБА_8

01.06.2023 ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача.

22.08.2023 ухвалою суду призначено у справі земельно-технічну експертизу, на час проведення експеризи провадження у справі зупинено.

13.10.2023 відновлено провадження у справі

30.10.2023 ухвалою суду долучено до матеріалів справи додаткові документи, справу направлено судовому експерту Власюку В.В. для проведення земельно-технічної експертизи, на час проведення експертизи провадженя у справі зупинено.

20.02.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюком Р.В., поновлено провадження у справі.

11.06.2024 залучено до участі у справі СТОВ «Довіра», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

14.11.2024 протокольною ухвалою за клопотанням представника позивача долучено докази.

26.02.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

01.07.2025 ухвалою суду витребувано оригінали рішень Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області.

02.12.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 12.12.2025.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Рішенням виконавчого комітету Антонінської селищної ради народних депутатів №40 від 30.07.1993 року надано дозвіл на будівництво індивідуальних житлових будинків та споруд, серед інших, ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,25 га. Зобов`язано забудовників в місячний строк одержати в Красилівському проектному бюро необхідну документацію та здійснювати будівництво в відповідності з нею.

Технічним бюро красилівського райвиконкому складено генплан забудови земельної ділянки індивідуальним забудовником ОСОБА_8 на земельній ділянці площею 0,25 га по провулку Пархоменка.

Генплан затверджено головою виконкому Антонінської селищної ради народних депутатів Овіденко В.І. (а.с. 8).

20.05.2009 ОСОБА_8 уклав з Красилівським РЕМ договір про користування електричною енергією.

26.07.2021 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 загальною площею 83,7 м. кв. Згідно відмітки про проведене технічне обслуговування встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

12.05.2000 року складено акт обміру (уточнення) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку площею 0,55 га.

Вказайний акт було затверджено на засіданні сесії Антонінської селищної ради народних депутатів 12.05.2000 року.

Рішенням виконавчого комітету Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №8 від 12.05.2000 року надано дозвіл на безкоштовну приватизацію земельних ділянок, які розташовані на території селищної ради згідно додатку.

В додатку до рішенням виконавчого комітету Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №8 від 12.05.2000 року значиться ОСОБА_8 с. Закриниччя всього площа землі 0,5 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку, 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №1571 від 12.12.2000 року згідно з земельно-кадастровою книгою за 1998 2000 роки за ОСОБА_8 закріплена земельна ділянка площею 0,55 га.

Розпорядженням Красилівської РДА від 12.08.2006 року «Про погодження проектів землеустрою щодо земельних часток (паїв) з видачею державних актів на право власності на землю» серед іншого погоджено проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадянам за межами населених пунктів смт. Антоніни та Закринииччя в загальній кількості 771 земельної ділянки. Постановлено видати громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно протоколів розподілу.

26.01.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано для ОСОБА_9 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 978080 на земельну ділянку площею 0,3510 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області.

26.01.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано для ОСОБА_10 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 978081 на земельну ділянку площею 0,3498 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0024 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області.

10.05.2007 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області видано для ОСОБА_3 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 958343 на земельну ділянку площею 0,3523 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0100 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області (Т.1 а.с.91).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 , спадщину після його смерті, зокрема і на належну йому земельну ділянку площею 0,3510 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва прийняв його онук ОСОБА_4 , про що останньому видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 06.08.2019 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., реєстровий № 2-1543.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 , спадщину після її смерті, зокрема і на належну їй земельну ділянку площею 0,3498 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0024 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва прийняв її син ОСОБА_2 , про що останньому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 26.12.2016 року державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В.В., реєстровий № 2-3139.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.08.2022 ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3498 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0024 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано 26.12.2016 року, номер запису про право власності 18300417. Вказану земельну ділянку в подальшому на підставі договору оренди землі від 20.02.2008 передано в оренду СТОВ «Довіра» (Т.3 а.с. 241).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,3523 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0100 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано 29.09.2022 року, номер запису про право власності 48061612. Вказану земельну ділянку в подальшому на підставі договору оренди землі від 20.02.2008 передано в оренду СТОВ «Довіра» (Т.3 а.с. 242).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,351 га, кадастровий номер 6822755200:05:001:0023 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано 06.08.2019 року, номер запису про право власності 32697127 (Т.3 а.с. 243).

Згідно висновку експерта №1088/023 складеного 09.02.2024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено таке:

- частини земельних ділянок з кадастровими номерами 6822755200:05:001:0024 площею 0,3498 га, 6822755200:05:001:0023 площею 0,3510 га, 6822755200:05:001:0100 площею 0,3523 га знаходяться в межах земельних ділянок загальною площею 0,55 га для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, які відповідно до наданих на дослідження документів (акту обміру земельної ділянки, довідки Антонінської селищної ради) знаходились у користуванні ОСОБА_8 , та які згідно витягу з рішення Антонінської селищної ради від 12.05.2000 року йому дозволено приватизувати, а саме: частина земельної ділянки з кадастровим номером 6822755200:05:001:0024 площею 0,0751 га, частина земельної ділянки з кадастровим номером 6822755200:05:001:0023 площею 0,0667 га та частина земельної ділянки з кадастровим номером 6822755200:05:001:0100 площею 0,0752 га.;

- площі накладень, враховуючи можливі похибки при визначенні розташування земельної ділянки ОСОБА_8 , можуть частково (до 10%) відрізнятись від обрахованих. Водночас надати відповідь на питання у редакції ухвали, а саме стосовно розташування земельних ділянок в межах земельних ділянок, виділених ОСОБА_8 , немає можливості, оскільки на дослідження не надано документів, на підставі яких ділянки були виділені у власність (або користування);

- житловий будинок (незавершений будівництвом), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , повністю знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822755200:05:001:0023 площею 0,3510 га. В межах земельних ділянок з кадастровими номерами 6822755200:05:001:0024 площею 0,3498 га та 6822755200:05:001:0100 площею 0,3523 га будівлі відсутні. Водночас також варто зазначити, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822755200:05:001:0024 площею 0,3498 га, 6822755200:05:001:0023 площею 0,3510 га, 6822755200:05:001:0100 площею 0,3523 га, накладаються на провулок Молодіжний села Закриниччя (та на відрізку близько 68 м повністю його перекривають), який знаходиться у загальному користуванні;

- в додатках до висновку експерта графічно відображено взаємне розташування земельних ділянок, їх накладання.

Згідно Генерального плану с. Закриниччя Красилівського району Хмельницької області спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Закриниччя на території, яка відведена для товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2023 №2457/291-23 Головне управління на запит повідомило, що державний акт на право колективної власності Серія ХМ 00018 від 19.07.1995 року виданий Антонінською селищною радою народних депутатів Красилівського району Хмельницької області колективному сільськогосподарському підприємству «Антоніни» смт. Антоніни. Земельні ділянки за кадастровими номерами 6822755200:05:001:0023, 6822755200:05:001:0024, 6822755200:05:001:0100 знаходяться в масиві земель визначеним цим актом.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.12.2023 №2459/291-23 Головне управління на запит повідомило, що земельні ділянки за кадастровими номерами 6822755200:05:001:0023, 6822755200:05:001:0024, 6822755200:05:001:0100 знаходяться за межами населеного пункту с. Закриниччя Хмельницького району Хмельницької області. Межі населеного пункту с. Закриниччя не змінювались.

«V. Оцінка суду»

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами другою, третьою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23.02.2006 № 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.153 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При вирішенні спору слід виходити із законності набуття кожною зі сторін права власності на спірні земельні ділянки із застосуванням до спірних правовідносин саме тієї редакції закону, яка була чинною на момент їх набуття.

Згідно зі статтею 3 ЗК України 1990 року (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 6 ЗК України 1990 року, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗК України 1990 року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України 1990 року сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Статтею 17 ЗК України 1990 року визначено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Аналізуючи вищевказані положення Земельного Кодексу України Верховний Суд у постанові від 26.04.2021 року виснував, що законодавець пов`язував набуття права власності чи права користування земельною ділянкою із сукупності таких обставин: ухвалення компетентним органом рішення про передачу у власність (користування) земельної ділянки, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (державного акта).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 02.04.2002 року № 449 (чинна до 23.07.2013 року).

З урахуванням того, що право власності чи право користування набувається лише з підстав та в порядку, передбаченому законом, тому визначальним при вирішенні питання про те, чи набула особа права власності чи право користування земельної ділянки, є встановлення обставин, з яким закон пов`язує виникнення такого права.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторона позивача обґрунтовуючи вимоги позову вказувала на те, що первісному власнику земельної ділянки ОСОБА_8 рішенням органу місцевого самоврадування надано спочатку у користування, а потім у власність, земельну ділянку площею 0,5 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, а Красилівська РДА видаючи у 2006 році оспорювані державні акти розпорядилася землею, яка вже була зайнята ОСОБА_8 та на якій було збудовано житловий будинок.

Щодо права ОСОБА_8 на користування земельною ділянкою площею 0,25 га.

Відповідно до положень ст. 7 ЗК України 1990 року користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Антонінської селищної ради народних депутатів №40 від 30.07.1993 року ОСОБА_8 надано дозвіл на будівництво індивідуальних житлових будинків та споруд в с. Закриниччя по провулку Пархоменка на земельній ділянці площею 0,25 га.

Згідно Генерального плану с. Закриниччя Красилівського району Хмельницької області спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Закриниччя на території, яка відведена для товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з положенями ч.ч. 1, 7, 8, ст. 19 ЗК України 1990 року сільські, селищні Ради народних депутатів уповноважені на Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Вказані положення ст. 19 ЗК України 1990 року спростовують доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що Антонінська селищна рада не мала права розпоряджатись земельними ділянками за межами населеного пункту Закриниччя.

Відповідно до ч.ч. 12 16 ЗК України 1990 року підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною Радою України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Таким чином, із наведених положень законодавства, чинного на час надання ОСОБА_8 дозволу на будівництво житлового будинку, вбачається, що виникненню права користування земельною ділянкою передує звернення заінтересованої особи до відповідної місцевої Ради з заявою, надання дозволу на розроблення проєкту відведення земельної ділянки, погодження такого проєкту та прийняття відповідною Радою рішення про надання земельної ділянки у користування.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується відповідним державним актом, виданим сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК України 1990 року).

Отримання дозволу на будівництво житлового будинку в межах певної земельної ділянки саме по собі не свідчить про набуття права користування такою земельною ділянкою, оскільки виникнення цього права можливе лише після її відведення у встановленому законом порядку та отримання відповідного державного акта на право постійного користування.

На підставі рішення виконавчого комітету Антонінської селищної ради народних депутатів №40 від 30.07.1993 ОСОБА_8 технічним бюро Красилівського райвиконкому розроблено генплан забудови земельної ділянки індивідуальним забудовником.

Генеральний план забудови, розроблений на підставі дозволу виконавчого комітету на будівництво, є лише частиною проєктної документації, та мав додаватись до клопотання заінтересованої особи про надання земельної ділянки.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що після отримання дозволу на будівництво та розробки генплану ОСОБА_8 вчинив дії, спрямовані на юридичне оформлення права користування земельною ділянкоювідповідно до ст. 19 ЗК України 1990 року, а саме: що ОСОБА_8 звернувся до Антонінської селищної ради з клопотанням про відведення земельної ділянки, а Рада, у свою чергу, прийняла рішення про надання земельної ділянки площею 0,25 га у користування ОСОБА_8 та видала йому відповідний державний акт.

За таких обставин, суд доходить висновку, що стороною позивача не доведено що у ОСОБА_8 виникло право кристування земельною ділянкою площею 0,25 га по АДРЕСА_1 та що таке право в подальшому перейшло до спадкоємця позивача у справі ОСОБА_1 .

Щодо права власноті ОСОБА_8 на земельну ділянкою площею 0,50 га.

26.12.1992 року Кабінетом Міністрів України видано Декрет №15-92 Про приватизацію земельних ділянок (надалі Дерект).

Відповідно до ст. 1-3 Декрету постановлено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Установлено, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Пунктом другим Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Законодавством, чинним на час прийняття виконкомом Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області рішення від 12.05.2000 року № 8 про надання ОСОБА_8 дозволу на безкоштовну приватизацію земельної ділянки, була передбачена можливість посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки, передані на підставі Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 15-92, відповідною Радою шляхом запису у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 року для передачі земельних ділянок громадянам на підставі Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 15-92 необхідними є такі умови:

- передача земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів;

- земельні ділянки повинні бути раніше надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, дачного і гаражного будівництва;

- передача земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, проводиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, що його замінює;

- про передачу земельних ділянок робиться запис у земельно-кадастрових документах.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішення про надання ОСОБА_8 дозволу на приватизацію земельної ділянки площею 0,50 га було прийнято виконавчим комітетом, а не сільською, селищною чи міською радою, які відповідно до Декрету уповноважені на передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам. Доказів делегування відповідною радою повноважень щодо виконання Декрету своєму виконавчому комітету матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 не набув в становленому законом порядку права користування земельною ділянкою, в той час за положеннями Декрету громадянам можуть бути передані лише земельні ділянки, які були раніше надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, дачного і гаражного будівництва.

Матеріали справи не містять доказів наявності у паспорті ОСОБА_8 відмітки про передачу йому земельної ділянки на підставі Декрету, як і доказів вчинення Антонінською селищної радою запису у земельно-кадастрових документах про передачу ОСОБА_8 земельної ділянки на підставі Декрету.

Крім того, в самому тексті рішення виконавчого комітету Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №8 від 12.05.2000 відсутнє посилання на його прийняття на підставі Декрету.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів передачі ОСОБА_8 спірної земельної діялнки на підставі Декрету КМУ від 26.12.1992, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статей 22 та 23 ЗК України 1990 року, а саме що:

- право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право;

- право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

У матеріалах справи відсутні відомості, що після прийняття 12.05.2000 виконавчим комітетом Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №8 від 12.05.2000 рішення про надання ОСОБА_8 дозволу на приватизацію земельної ділянки плошею 0,50 га в с. Закриниччя, той виконав вимоги положень ст. 22 та ст. 23 ЗК України 1990 року.

Доказів встановлення землевпорядними організаціями меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлення проекту землеустрою і одержання документа, що посвідчує право наземельну ділянку стороною позивача суду не надано.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_8 , чи його правонаступник позивач у справі ОСОБА_1 в порядку статей 125, 126 ЗК України здійснили державну реєстрацію свого права власності або користування на земельну ділянку, яка була надана ОСОБА_8 рішеннями Антонінської селишної ради.

Вказане довзоляє дійти висновку, що первісний землекористувач ОСОБА_8 , тривалий час, починаючи з травня 2000 року зволікав з реалізацією наданої йому Рішенням від 12.05.2000 можливості для набуття права власності на спірну земельну ділянку та на момент державної реєстрації права власності відповідачів на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822755200:05:001:0023, 6822755200:05:001:0024, 6822755200:05:001:0100, рішення виконкому Антонінської селищної ради не реалізував.

Крім того, згідно інфрмації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 19.07.1995 року Антонінською селищною радою народних депутатів Красилівського району Хмельницької області колективному сільськогосподарському підприємству «Антоніни» видано державний акт на право колективної власності Серія ХМ 00018.

Належні відповідачам земельні ділянки за кадастровими номерами 6822755200:05:001:0023, 6822755200:05:001:0024, 6822755200:05:001:0100 знаходяться в масиві земель КСП визначеним цим актом та в подальшому на підставі рішення РДА від 12.08.2006 року були розпайовані між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта експерта №1088/023 складеного 09.02.2024 вищевказані земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка, як стверджує позивач, була виділена його батьку у власність.

Вказане дозволяє виснувати, що земельна ділянка площею 0,50 га, дозвіл на приватизацію якої надано виконавчим комітетом Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №8 від 12.05.2000 входить повністю, або частково у масив земель, що рішенням від 19.07.1995 року передано у користування КСП «Антоніни»

Відповідно до ч. 7 ст. 17 ЗК України 1990 року передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, що з метою приватизації ОСОБА_8 спірної земельної ділянки, Антонінською селищною радою спірна земельна ділянка вилучалася у КСП «Антоніни».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (Постанова Верховного суду від 23.10.2024 у справі № 753/25081/21).

З огляду на викладене, за відсутності доказів протилежного, суд доходить висновку, що у цій справі первісний позивач ОСОБА_8 не дотримався вимог земельного законодавства, чинного на момент надання йому дозволу на приватизацю земельної ділянки, зокрема положень статей 22 та 23 ЗК України 1990 року, після прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку не набув, а тому відсутні правові підстави вважати, що у ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_8 виникло право приватної власності на спірну земельну ділянку, а відтак відсутні й підстави для захисту такого права судом, у зв`язку з чив в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо можливості переходу права власності на земельну ділянку в порядку ст. 120 Земельного кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) зазначено, що «стаття 30 Земельного кодексу Української РСР (далі - ЗК УРСР) (1991 року) в імперативній формі передбачала автоматичний перехід права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будівлю і споруду. Стаття 120 ЗК України (у чинній редакції), стаття 377 ЦК України (у чинній редакції) також передбачають припинення права власності чи користування земельною ділянкою та перехід такого права до особи, що набуває право власності на нерухоме майно. Щодо застосування приписів вказаних статей у відповідних редакціях Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.17), від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42))».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В ході судового розгляду встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 загальною площею 83,7 м. кв. розташований на земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто на землі, що не була відведена для цієї мети, суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України.

В свою чергу стаття 120 ЗК України не гарантує прав на земельну ділянку у разі самочинного будівництва об`єкта нерухомості на ній та його відповідної реєстрації (постанова Верховного суду від 29.04.2024 у справі № 202/3107/21).

У постанові від 06.03.2024 якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України(тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати по справі покладються на позивача.

Керуючись статями 11, 12, 13, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач Хмельницька районна державна адміністрація, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область м. Хмельницький, вул. Камянецька 122/2, код ЄДРПОУ 21318806.

Відповідач Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31022, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Антоніни, площа Графська, 6, код ЄДРПОУ 04407342.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: 29016, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1; код ЄДРПОУ 39767479.

Третя особа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: 31025, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Закриниччя, РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра», місце знаходження: 31022, Хмельницька область, Хмельницький район, селище міського типу Антоніни, площа Графська, 54, код ЄДРПОУ 03785958.

Повний текст рішення складено 17.12.2025.

Суддя Р. В. Вознюк