Рішення № 132631387, 16.12.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/7517/25

Провадження 2/465/3968/25

РІШЕННЯ

іменем України

16.12.2025 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги. Обґрунтовуючи позов вказує на наступні обставини. З 01.12.2021 із споживачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Згідно довідки з місця проживання, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 , проживає відповідач та користується послугами з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води. Відповідачу для здійснення оплати за надання послуг з теплопостачання, був відкритий особовий рахунок. Станом на 01.09.2024 за спожиту теплову енергію за період з 01.08.2021 по 31.08.2024 у відповідача перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» наявна заборгованість у розмірі 56240,60 гривень, яка залишалась несплаченою, що підтверджується довідкою про стан розрахунків заборгованості за послуги з централізованого опалення. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06.11.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 11.12.2025 року відмовлено відповідачу ОСОБА_1 в прийнятті зустрічного позову до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про порушення прав побутових споживачів та відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 11.12.2025 року у задоволеннізаяви ОСОБА_2 про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору відмовлено.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.12.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно з ч.1, 2ст.13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змістуст.76-80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупністьдостатності.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 26.08.2025.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 17.01.2024 заяву ОСОБА_1 задоволено та скасовано судовий наказ у справі №465/4131/23.

Статтею 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 2 вказаної статті зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зокрема, в силу таких положень підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини або інші юридичні факти.

Згідно зст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається ізст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силуст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідност. 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одночасно заст. 903 ЦК Україниякщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цьогоЗакону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цьогоЗакону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Як вбачається з Індивідуального договору по надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 (далідоговір), котрий позивач вважає публічним договором приєднання, що укладений між ним та відповідачем, що визнається судом, оскільки це також зазначено у п. п. 1, 2 Договору, предметом такого є надання виконавцем послуг споживачу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку та своєчасна, повна оплата наданої послуги в строки та на умовах визначених договором.

При цьому, п. 4 договору передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплати рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Одночасно, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» та складається із обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо, частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається із обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення (п. 5 договору).

Згідно п. 30 договору споживач вносить плату виконавцю однією сумую, що складається із плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 та Методики розподілу, що розраховується з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання, плати за абонентське обслуговування у розмірі визначеному виконавцем.

Згідно п. п. 32, 33 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає розрахунок на оплату спожитої послуги на паперовому носії за 10 днів до граничного строку внесення плати.

Позовні вимоги ґрунтуються на факті надання послуги як підстави приєднання до договору.

При цьому, в індивідуальному договорі про надання послуги з постачання теплової енергії не вказана інформація про адресу, опалювану площу (об`єм) будинку, максимальне теплове навантаження будинку, наявність чи відсутність індивідуального теплового пункту, наявність чи відсутність вузла (вузлів) комерційного обліку, тощо, для багатоквартирного будинку розміщеного за адресою АДРЕСА_2 .

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначаютьсяЗаконом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Згідно з визначеннями, які закріплені встатті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»вузлом комерційного обліку визнається вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

В свою чергу, розподільним обліком комунальних послуг (далі - розподільний облік) є визначення за допомогою вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) та/або за встановленими правилами (методиками) у передбачених цим Законом випадках кількісних показників отриманої споживачем комунальної послуги, на підставі яких здійснюється розподіл показань вузла комерційного обліку між споживачами в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»у будівлях, зазначених у частинах другій і третійстатті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другоюстатті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Позивачем подано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2021 року по 31 серпня 2024 року.

Однак, розрахунки заборгованості, подані ЛМКП «Львівтеплоенерго» не містять належної інформації щодо способу нарахування такої, не містять показників лічильників обліку гарячої води та централізованого опалення, тарифів, натомість містять вибіркові, часткові дані.

Відповідно такі розрахунки заборгованості та інші докази, про стягнення заборгованості за які подано позов не можна вважати належними доказами на підтвердження надання відповідних комунальних послуг, надання їх відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надані послуги.

В такому випадку позов в цілому слід визнати безпідставним і в його задоволенні необхідно відмовити.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справимають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, понесені судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст.4,11,12,13,77,81,141,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2025 року.

Суддя Ванівський Ю.М.