Ухвала суду № 132623749, 12.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43524/25

Провадження № 1-кс/761/27734/2025

УХВАЛА

про арешт майна

12 грудня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024142100000008 від 01.05.2024,

установив:

11.10.2025 засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 107359 від 14.10.2025) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024142100000008 від 01.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.

Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024142100000008 від 01.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «ПСМЛ «ЕКСКУЛАБ» (код ЄДРПОУ 36544827) у період часу з 01.01.2020 року по теперішній час, а також службові особи ТОВ «МЦ «МЕТРИКА» (ЄРПОУ 44066825), ТОВ «ЕЛАБ» (ЄРПОУ 44066825) та ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» (ЄРПОУ 44066825) у період часу з 01.10.2024 по теперішній час, за попередньою змовою з бенефіціарними власниками підприємств та іншими невстановленими особами, в порушення вимог п.п.14.1.71 та п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ухилились від сплати податку на прибуток шляхом невідображення отриманих готівкових коштів за надання медичних послуг, що фактично призвело до ненадходженню до державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Крім того, службові особи ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» (код ЄДРПОУ 36544827), за попередньою змовою з бенефіціарними власниками підприємства та іншими невстановленими особами, у період часу з 01 січня 2020 року по теперішній час, набули, володіли, використали, розпорядилися коштами в особливо великих розмірах, у тому числі здійснили фінансової операції, щодо яких фактичні обставини свідчать про одержання їх злочинним шляхом.

Так, 10.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 761/42047/25 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

-мобільний телефон «SAMSUNG», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

-ноутбук марки «HP» серійний номер: CND1335NXS.

Постановою детектива від 10.10.2025 вилучене майно відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На думку прокурора, вищезазначене майно фактично зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

У зв`язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді від 14.10.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, оскільки відсутні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені речі містять інформацію, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні. Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України вилучені речі не є речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки вони не мають доказового значення згідно з обставинами розслідуваного кримінального провадження, не є предметом чи знаряддям можливого вчиненого кримінального правопорушення, не містять відомості про обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.

Інші адвокати у судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.

Так, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024142100000008 від 01.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 761/42047/25 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №445797157 від 01.10.2025, 1\1 частки належать ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення документів, предметів та речей щодо діяльності ТОВ «МЦ «МЕТРИКА» (ЄДРПОУ 44066825), ТОВ «ЕЛАБ» (ЄДРПОУ 45854569) та ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» (код ЄДРПОУ 36544827), а саме: мобільні термінали зв`язку, комп`ютерна техніка, електронні носії інформації (моноблоки, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, флеш-накопичувачі, оптичні диски, та носії інформації), програмні комплекси DASHBOARD, «BILLING», 1-С інформаційна система Новий-Забір, з можливістю зробити електронну копію/образ інформації, якщо на них містяться дані щодо бухгалтерського обліку ТОВ «МЦ «МЕТРИКА» (ЄДРПОУ 44066825), ТОВ «ЕЛАБ» (ЄДРПОУ 45854569) та ПП «ПСМЛ «ЕСКУЛАБ» (код ЄДРПОУ 36544827).

Відповідно до протоколу обшуку від 10.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2025, під час проведення обшуку за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214, кв. 36, виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.

Звернення 11.10.2025 прокурора з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно, на думку прокурора, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 10.10.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.

Зазначена постанова детектива обґрунтована тим, що вилучене майно може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, а також необхідні для проведення комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення обставин кримінального правопорушення, ідентифікації осіб, причетних до його вчинення, а також встановлення повного кола осіб, причетних до зазначеної незаконної діяльності та обсягу вини кожної з них, а також для здійснення допитів, слідчих експериментів тощо.

Крім того, постановою детектива від 29.10.2025 призначено комп`ютерно-технічну експертизу відносно вилучених мобільного телефону та ноутбука під час обшуку телефону.

Відповідно до супровідного листа детектива від 29.10.2025 вилучені мобільні телефони направлено до експертної установи на проведення відповідного дослідження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання, свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на вилучене майно, зазначене прокурором у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб, знищення або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість цього кримінального провадження.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, стадію кримінального провадження, наявність підстав для проведення комп`ютерно-технічної експертизи, слідчий суддя, з метою запобігання можливості приховування, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою детектива від 10.10.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.

Посилання адвоката на те, що вилучене майно не має жодного відношення до обставин кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування оцінює критично, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні для спростування або підтвердження зазначених адвокатом доводів.

Досудове розслідування на цей час ще триває і ці обставини також підлягають перевірці при його проведенні, тому в такому випадку, вбачається за можливе застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до зазначеного кримінального правопорушення осіб.

Слід зазначити, що відсутність вилученого майна у переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2025, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та зверненням надалі з клопотанням про арешт такого майна з урахуванням дотримання прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України.

Виходячи з сукупності наведених обставин у цьому кримінальному провадженні, у тому числі необхідності здійснення експертного дослідження мобільного телефону та ноутбуку, слідчий суддя вважає виправданим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою перешкоджання можливості втрати та знищення можливої важливої інформації.

На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку та тяжкість.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024142100000008 від 01.05.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 10.10.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2025, а саме на:

-мобільний телефон «SAMSUNG», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;

-ноутбук марки «HP» серійний номер: CND1335NXS.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1