Рішення № 132613066, 15.12.2025, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1937/25 Провадження № 2/613/969/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025року Богодухівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1937/25,пров.№ 2/613/969/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « БІЗНЕС ПОЗИКА», представники позивача Лебідь К.В., Виноградов Ю.Е. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якому просить: стягнути з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №455145-КС-001 про надання кредиту від 15 жовтня 2022 року у розмірі 47500 грн. 64 коп.

Представник позов мотивує тим, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 455145-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16103334 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 04 вересня 2025 року утворилась заборгованість за договором № 455145-КС-001 про надання кредиту в сумі 47500 грн. 64 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах 30250 грн. 64 коп.; суми прострочених платежів за комісією 2 250 грн.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2025 року, позовну заяву ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання, відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження. Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» письмові докази, щодо факт випуску банківської картки та руху грошових коштів відповідача.

Ухвалами Богодухівського районного суду Харківської області від 10 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з`явилась,згідно змісту позовної заяви, прохала розглядати справи проводити за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, останній прохав частково задовольнити позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в частині стягнення основного боргу у розмірі 15000 грн. та відмовити у стягненні нарахованих відсотків та комісії. В альтернативному порядку, зменшити розмір нарахованих відсотків та комісії на підставі ст.ст. 551, 629 ЦК України та враховуючи практику Верховного Суду, до рівня, що не перевищує граничні розміри, встановлені судовою практикою для подібних правовідносин. Зазначив, що визнає позовні вимоги, оскільки, дійсно отримав від позивача кошти у розмірі 15000 грн., готовий повернути тіло кредиту. Наголосив, що він не ухилявся від виконання своїх зобов`язань. У зв`язку з важким фінансовим станом, викликаним воєнним станом в Україні, вважав за можливе та доцільне рефінансування даного боргу з метою його поступового погашення на розумних і справедливих умовах.

Категорично заперечив проти стягнення заявлених позивачем сум нарахованих відсотків у розмірі 30 250 грн. 64 коп. та комісії у розмірі 2 250 грн. у повному обсязі. Вважав, що відсоткова ставка у розмірі 1,16103334% щоденно (що еквівалентно сотням відсотків річних) є явно завищеною, непомірною та не відповідає принципам добросовісності та справедливості, встановленим ст. 3, ст. 209 Цивільного кодексу України. Крім того, вказав, що наприкінці 2022 року, у зв`язку зі складним фінансовим становищем, викликаним воєнним станом в Україні, він звертався до представників позивача з усним клопотанням про реструктуризацію кредиту, однак, отримав категоричну та неввічливу відмову, без надання будь-яких письмових пояснень чи запропонованих альтернатив. Вважав, що подібні дії позивача, разом із нарахуванням грабіжницьких відсотків, свідчать про небажання сприяти мирному врегулюванню боргу та зловживання правом, що заборонено ст. 13 ЦК України. Також зазначив, що позивач у позовній заяві посилається на умови кредитного договору, однак, не надав його належно оформленого оригіналу або належно засвідченої копії, що не дозволяє перевірити справжність та цілісність умов, на які він посилається.

Представник позивача Виноградов Ю.Е. надав до суду письмові пояснення, в яких звернув увагу на те, що відповідач частково визнав позовні вимоги за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн. та зазначив, що це підтверджує, що він дійсно отримав кредитні кошти за кредитним договором. Також вказав, що кредитний договір зі ОСОБА_1 укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, з урахуванням положень ЦК України. Крім того, до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Гайворонською М.М., кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто вважав, що укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Примірники електронного кредитного договору, акцепту та оферти на його укладення, надані до суду, є їх оригіналами та збережені в первісному та незмінному вигляді. Також зазначив, що кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення позичальника з умовами кредитного договору та правилами; позичальник добровільно погодився з умовами кредитного договору та погодився його виконувати; протягом строку дії кредитного договору та/або після його закінчення позичальник не звернувся із заявою про розірвання кредитного договору та/або визнання кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин. Всі істотні умови ккредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо встановлені у кредитному договорі, який уклав відповідач, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Також вказав, що позивач ТОВ «Бізнес Позика» за даним кредитним договором не нараховувало та не заявляло до стягнення у позовних вимогах жодну неустойку , відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів); не нараховувало та не заявляло до стягнення у позовних вимогах жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми); не нараховувало проценти поза межами строку дії кредитного договору, розмір заборгованості позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто, жодних проценти після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому законом України «Про електронну комерцію» було укладено Договір № 455145-КМ-001 про надання кредиту, шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, зокрема пропозиції (оферти) ТОВ «Бізнес Позика» про укладення Договору про надання кредиту та його прийняття.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Сторонами факт укладення ними 15 жовтня 2022 року договору № 455145-КС-001 про наданнякредиту не оспорюється.

Згідно змістудоговору № 455145-КС-001, умовами такого сторонами було погоджено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7327.

Відповідно до п.п. 2.3. 2.5 договору, строк, на який надається кредит: 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16103334, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; комісія за надання кредиту - 2 250 грн.

Згідно до п.п. 2.7. 2.9 договору, термін дії договору: до 04 лютого 2023 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 31 520грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12 182,98 процентів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Національного банку України від 11.02.2021 № 16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість наданого кредиту обчислена на основі припущення, що позичальник буде дотримуватись графіку платежів, та буде застосовуватись знижена процентна ставка, а інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, згідно копії платіжного доручення № 530099426 від 15 жовтня 2022 року перераховано кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 згідно кредитного договору № 455145-КС-001 від 15 жовтня 2022 року в сумі 15000 грн., отримувач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідно доінформації АТКБ «ПРИВАТБАНК»№ 20.1.0.0.0/7-251017/41050-БТвід 23жовтня 2025року,на ім`я ОСОБА_1 в банкуемітовано карту № НОМЕР_1 . З виписки про рух коштів по вищевказаній карті вбачається, що 15 жовтня 2025 року на вищевказану карту був зарахований переказ коштів в сумі 15000 грн.

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитом № 455145-КС-001 від 15 жовтня 2022 року, встановлено, що позичальник ОСОБА_1 за період з часу отримання ним кредитних коштів не вніс жодного платежу, внаслідок не виконання останнім взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, станом на 31 липня 2025 року утворилась заборгованість в сумі 47 500 грн. 64 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах 30 250 грн. 64 коп.; суми прострочених платежів за комісією 2 250 грн.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює критично викладені у відзиві доводи відповідача, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з матеріалами справи та вважає, що прийнявши 15 жовтня 2022 року від ТОВ «Бізнес Позика» пропозицію укласти договір про надання кредиту та підписавши договір № 455145-КС-001, ОСОБА_1 підтвердив, що повністю ознайомлений із умовами кредитування, порядком, розміром нарахування процентів, тобто, відповідач у розумінні статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені кредитним договором умови та взяв на себе відповідні зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. При цьому, нарахування відсотків здійснювалось, відповідно до п. 2.3 та п. 2.7 договору протягом 16 тижнів, лише до 04 лютого 2023 року.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, відтак заявлені ТОВ «Бізнес Позика» позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, стосовно вимоги позивача про стягнення зі ОСОБА_1 суми прострочених платежів за комісією у розмірі 2250 грн. суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 531/648/15-ц, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.

Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

Разом з тим, п. 2.5 вказаного вище договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства. Будь-яких доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв`язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту за кредитним договором № 455145-КС-001 від 15 жовтня 2022 року у сумі 2250 грн. задоволенню не підлягає .

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «Бізнес позика» задоволено на 95,26 % , відповідно судовий збір підлягає стягненню у розмірі 95,26 % від сплаченої суми, тобто 2307 грн. 58 коп.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«БІЗНЕС ПОЗИКА»до ОСОБА_1 ,про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 455145-КС-001 від 15 жовтня 2022 року в сумі 45250 ( сорок п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 64 копійки та судовий збір у розмірі 2307 ( дві тисячі триста сім) гривень 58 копійок, ВСЬОГО: 47558 ( сорок сім тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 22 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2025 року .

СУДДЯ