Постанова № 132604334, 15.12.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/2560/25

справа № 294/1782/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не працює, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РС УДМС України від 01.09.2015,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП -

В С Т А Н О В И В :

19.10.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , неналежно виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка покинула місце свого проживання та пішла у невідомому напрямку. Місце знаходження було встановлено у м. Київ та передано мареті, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №465924 від 23.10.2025.

У судове засідання, призначене на 15.12.2025, ОСОБА_1 з`явилась та надала письмові пояснення, в яких свою вину визнала та щиро розкаялась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд доходить такого висновку.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 2 ст. 184 КУпАП відповідальність наступає за повторне ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частиною 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме невиконання обов`язків, які чітко передбачені законодавством.

У даному випадку, у протоколі про адміністративне правопорушення визначено, які саме неправомірні дії ОСОБА_1 вказують на її ухилення від батьківських обов`язків, та в чому такі дії виражалися, зокрема: мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо належного виховання своїх неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка покинула місце свого проживання.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №465924 від 23.10.2025; рапортом ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.10.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_2 в яких остання пояснила, що 19.10.2025 близько 10:00 остання вирішила покинути місце свого проживання, нічого не сказавши батькам, вийшла з будинку та поїхала у м. Козятин, до своєї подруги в гості. 21.10.2025 ОСОБА_3 поїхала в гості до свого хлопця у м. Київ де їх зупинили працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_3 розшукує її мама. Згодом останню було доставлено до місця її проживання та передано матері. Після даного інциденту ОСОБА_2 було поставлено на обліково-профілактичний облік у ВП № а також іншими матеріалами, які в сукупності підтверджують факт вчинення Губкіно Житомирського РУП №1 під час якого з останньою проведено профілактичну роботу щодо недопущення в подальшому самовільного залишення місця проживання;

З огляду на викладене, враховуючи те, що вину ОСОБА_1 доведено сукуністю зібраних доказів у справі про адміністративне правопорушення, остання підлягає адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, яка належних висновків для себе не зробила та повторно вчинила правопорушення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 51, 184, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень (рахунок для сплати: UA328999980313040106000006789, отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м Чуднів/21081100, ЄДРПОУ 37976485).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/ 22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області.

Суддя Ірина БІЛЕРА