Рішення № 132597210, 16.12.2025, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави,26

16.12.2025 2/394/645/25

404/8675/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Новоархангельську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представникпозивача звернувсядо Новоархангельськогорайонного суду Кіровоградської областіз позовомпро стягненнязаборгованості,пояснивши,що 10.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.12.2019 року. Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в розмірі 40000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно умов Договору. Відповідач має прострочення зобов`язання зі сплати що місячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення відповідачем зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 04.05.2025 року банк направив відповідачу «пуш» повідомлення про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу», тому станом на 04.06.2025 року заборгованість відповідача перед АТ "Універсал Банк" становить 85267,96 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 85267,96 грн, яку просять стягнути з відповідача на їх користь, а також просить стягнути сплачений судовий збір.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01.09.2025 року матеріали цивільної справи було передано за підсудністю до Голованівського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2025 року матеріали цивільної справи було передано за підсудністю до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 13.11.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

27.11.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представника відповідача зазначено, що подану позовну заяву сторона відповідача вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників. Аналіз доказів, наданих позивачем, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Позивач у позові зазначає, що: «відповідач звернувся до них з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Анкету-Заяву від 10.12.2019 року, в результаті чого відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту які викладені у мобільному додатку складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві». Позивач зазначає, що істотні умови сторони узгодили під час підписання анкети-заяви, відповідно до якої відповідач автоматично погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». Однак така позиція є безпідставною, оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що відповідач при складанні анкети-заяви ознайомився саме із цими Правилами надання банківських послуг, а також не відомо на яких умовах та з якими відсотками і штрафними санкціями погодився відповідач під час підписання анкети-заяви. Умови та правила надання банківських послуг повинні містити підпис позичальника, саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Таким чином позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ним та відповідачем укладено кредитний договір. Відповідно до ч. 6 ст. 9 ЗУ Про споживче кредитування споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"). Проте, із жодною інформацією зазначеною вище відповідач ознайомлений не був, та, відповідно, жодного підтвердження щодо ознайомленні не направляв до позивача, що додатково свідчить про відсутність будь яких договірних відносин між позивачем та відповідачем. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, у випадку, якщо позивач вважає, що між ним та відповідачем укладено кредитний договір та відповідач не виконує його належним чином, позивач зобов`язаний направити до відповідача вимогу про усунення порушень умов договору та дострокове погашення кредиту. Щодо наданої позивачем анкети-заявки від 10.12.2019 року у відзиві зазначено наступне. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Тобто, якщо, на думку позивача анкета-заявка становить кредитний договір, вона повинна бути підписана, з боку позивача, уповноваженою на те особою. Позивачем, до суду надана Анкета-заявка, яка була підписана, представником позивача, про те не доведено повноваження особи, якою підписано Анкету-заяву від 10.12.2019 року. Тобто, з наданої до суду Анкети-заявки неможливо встановити, чи були особи, що її підписали уповноваженими для підписання Анкети-заявки. До того ж, звернуто увагу суду на наступне. У вказаній анкеті-заявці зазначається про прохання відкрити поточний рахунок, у гривні, та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору. У пункті 2 анкети-заявки зазначається, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Представником позивача направлено до суду «Умови і правила» Банку. Такі «умови та правила» подані в редакції від 24.11.2021 року. Вочевидь, відповідач, не міг погодити «умови та правила», які вигадані позивачем у 2021 році, нібито, укладаючи договір від 10.12.2019 року. Додатково наголошено на відсутності у додатках до позовної заяви Додатку, у якому, відповідно до анкети заявки мала би бути визначена сума встановленого кредитного ліміту та умови його погашення. В доданих позивачем додатках до позову, відсутні докази ознайомлення позивачем відповідача з Умовами публічного договору та надання відповідачу копій цих документів. Також не надані докази отримання відповідачем графіків платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту, відкриття банківського рахунку в рамках виконання кредитного договору, відсутні докази надання відповідачу електронного платіжного засобу у вигляді картки, в анкеті-заяві такі дані відсутні, не надано належних первинних фінансових документів про отримання та повернення нібито кредитних коштів. Додані ж «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» не містять підпису відповідача, та складені та сформовані самим позивачем, який є зацікавленою особою у справі та може вносити будь-які відомості у ці документи надані копії «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених Наказом, та «Тарифи Банку» є лише відсканованими копіями невідомого документу, викликають сумнів в їх достовірності, не містять підпису відповідача про ознайомлення, а тому їх не є можливим вважати складовою укладеного договору, окрім того, в самій анкеті відсутні відмітки про отримання цих Умов та Тарифів. У анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, а тому надані позивачем витяги з Умов, Тарифів AT «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві клієнта, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. До того ж, ніби то, укладений між сторонами кредитний договір від 10.12.2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту та відсутність у матеріалах пам`ятки клієнта яка є складовою частиною спірного договору, та посилається на порушення позивачем пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Щодо твердження позивача про генерацію АТ Універсал банк електронного цифрового підпису, та нібито підписання ним відповідачем істотних умов договору, зазначено наступне. Як вбачається із матеріалів судової справи, позивачем не надано жодного доказу, що свідчив би про внесення його до Довірчого списку, та можливість АТ Універсал Банк генерувати електронний цифровий підпис. Більш того, перейшовши за посиланням https://czo.gov.ua/ca-registry, та ознайомившись із переліком Кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг представником відповідача було встановлено, що АТ Універсал Банк відсутній у даному переліку, отже й не має законних підстав для генерації електронного цифрового підпису, а тому твердження позивача, що Банк і відповідач узгодили істотні умов кредитного договору не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, позивачем, у своєму розрахунку, за рахунок кредиту було погашено відсотки на суми визначену в 10 колонці наданого позивачем розрахунку. Так, дослідивши відповідний розрахунок заборгованості представника позивача, останній не може вважатись обґрунтованим з тих підстав, що він не містить обчислення, порядок нарахування суми тіла кредиту, оскільки позивачем у тіло кредиту включалися відсотки погашені за рахунок кредиту (10-та колонка розрахунку), а відтак не можна вважати заявлену до стягнення суму обґрунтованою. Відповідач не отримував кошти які зазначені в позові, а ні, як тіло кредиту, а ні в інший спосіб, Банк безпідставно нараховував щомісяця відповідачу відсотки, які останній ніколи не визнавав та не сплачував, про те Банк самостійно погашав такі щомісячні відсотки, суми яких зарахував відповідачу як тіло кредиту. Загалом, банком, самостійно, збільшено тіло кредиту на 10 282,31 грн, за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбулось за рахунок тіла кредиту, і відповідно відбулось штучне збільшення тіла кредиту. Надана позивачем копія анкети-заяви від 04.10.2019 року не містить такого розпорядження позичальника щодо договірного списання платежів за прострочення кредиту за рахунок кредитного ліміту, тому вимоги Банку про стягнення у вигляді тіла кредиту не передбачених домовленістю сторін платежів, є безпідставними. Також, банком не надано до суду меморіальні ордери, на підставі яких проводилось вказане списання, хоча пунктом 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджено постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, передбачено складання таких ордерів. Отже, із вказаного розрахунку не можливо достовірно визначити, яка саме сума заборгованості підлягає стягненню, та взагалі чи існує будь яка заборгованість. Разом з тим, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Позивачем не надано належних доказів, що підтверджували би обумовлення нарахування та сплати відсотків, комісій та інших платежів за спірним кредитним договором. Відповідно до наданого позивачем розрахунку (15 колонка), відповідач сплатив на користь банку 432 443,34 грн. Позивач, у позовній заяві, зазначає, про нібито, отримання відповідачем 40 000 грн, кредитних коштів. Тож, 40 000 432 443,34 = - 392 443,34 грн. А тому, навіть за розрахунками Банку, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем. А тому сторона відповідача просить відмовити в задоволені позову Акціонерного Товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 92-102).

28.11.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він наголосив на тому, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, приєднався та був ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг. У вищевказаних документах, що разом становлять укладений між позивачем та відповідачем Договір (Анкета-заява, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту) містяться всі істотні умови договору, у тому числі умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строк повернення кредиту. Крім цього, представник позивача зазначив, що підписанням кредитного договору відповідач електронним підписом засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором, визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг Monobank, у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 10.12.2019 року успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Отже, без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим, тобто підписанням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 10.12.2019, а також засвідчив, що він повідомлений Банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. З виписки про рух коштів вбачається, що було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.). Таким чином, відповідач надавав свою згоду із змінами, доповненням до Договору про надання банківських послуг. Також, представник позивача зазначив, що в момент підписання Договору 10.12.2019 року діяли Умови і правила обслуговування в редакції від 04.12.2018 року. Саме в цій редакції відповідач отримав примірники вказаних Умов у Мобільному додатку в день укладання Договору. Вони були йому зрозумілі та не потребували додаткового тлумачення, що підтверджено в підписаній відповідачем Анкеті-заяві. Порядок внесення змін в умови Договору рішенням банку в односторонньому порядку було погоджено сторонами. І в подальшому зміни в Умови і правила обслуговування вносились виключно у відповідності до цих домовленостей. Відповідач не надає жодних підтверджень та доказів недобросовісного виконання банком умов щодо внесення змін до укладеного Договору. Умови Договору не суперечать законодавству України, не створюють для клієнта банка правової невизначеності, а можливість клієнта в односторонньому порядку розірвати Договір у будь-який час підтверджує справедливість погоджених умов та те що укладений договір в повній мірі захищає споживача як слабшу сторону договору. Також, відповідачем не підтверджено наявність в нього незгоди з будь-якою із змін, що була внесена до Договору за період його існування, яка у відповідності до пп. 4.2.16 та 7.1.2 зобов`язана бути виражена у розірванні цього Договір відповідачем в односторонньому порядку. З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 85267,96 грн. Представник позивача пояснив, що всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. В свою чергу поповнення, які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. З цих підстав просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 107-128).

01.12.2025 року до суду надійшло заперечення (на відповідь на відзив) від представника відповідача, відповідно до яких він просив виключити документи, подані позивачем разом із відповіддю на відзив із числа доказів у справі, відмовити в задоволені позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Представник відповідача зазначив, що подані позивачем, разом із відповіддю на відзив «заяви клієнта», по-перше: подано із порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки відповідно до ст. 83 ЦПКУ, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а тому не повинні прийматись судом до уваги; по-друге, датовані будь-якими іншими датами, а не від 10.12.2019 року, тоді як предметом спору, є саме нібито укладений договір від 10.12.2019 року. А тому, вважає, що такі анкети не можуть свідчити про погодження між сторонами істотних умов договору, як і не можуть свідчити про нібито укладення сторонами договору від 10.12.2019 року. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між Банком та відповідачем кредитного договору від 10.12.2019 року, і не доведено того факту, що договір нібито було укладено саме на тих умовах, на які посилається позивач. Щодо твердження позивача про нібито укладення договору в електронному вигляді, а тому до нібито укладеного договору застосовуються вимоги Закону України «Про електронну комерцію» хочу звернути увагу суду на наступне. Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. До того ж, подана позивачем анкета-заява від 10.12.2019 року підписана з боку відповідача та представника банку власноруч, без використання електронного цифрового підпису, що автоматично спростовує твердження представника позивача про нібито укладення кредитного договору в електронному вигляді. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між Банком та відповідачем кредитного договору, і не доведено того факту, що договір нібито було укладено саме на тих умовах, на які посилається позивач, а тому позовна заява не підлягає задоволенню. Як вже зазначалось вище, умови анкети-заяви не містять будь якого розміру відсотків, неустойки та інших платежів. Загалом, банком, самостійно, збільшено тіло кредиту на 10282,31 грн за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбулось за рахунок тіла кредиту, і відповідно відбулось штучне збільшення тіла кредиту позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. До того ж, звернено увагу суду на той факт, що подана позивачем анкета-заява від 10.12.2019 року підписана з боку відповідача та представника банку власноруч, без використання електронного цифрового підпису, що автоматично спростовує твердження представника позивача про нібито укладення кредитного договору в електронному вигляді. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між Банком та відповідачем кредитного договору, і не доведено того факту, що договір нібито було укладено саме на тих умовах, на які посилається позивач, а тому позовна заява не підлягає задоволенню. Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача нібито наявну заборгованість за договором, а не за картковим рахунком. У поданій позивачем, у якості нібито укладеного договору Анкета-заява не містить жодної інформації щодо можливостей відповідача використати послуги «Покупка частинами» та «Кредит готівкою». Тож, якщо позивач вважає, що у відповідача є ще й заборгованість за вищевказаними договорами, останній мав звернутись до суду із окремим/окремими позовами, для стягнення заборгованості саме за цими договорами, або змінити свої позовні вимоги у поточній справі. В той же час, позивачем цього зроблено не було. Отже, позивач, безпідставно заявляє вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за нібито використані останнім послуги «Покупка частинами» та «Кредит готівкою» (а.с. 1-32).

01.12.2025року надійшливід представникапозивача додатковіпояснення усправі відповіднодо якихвін зазначив,що намомент підписанняАнкети-заяви,Клієнт бувналежним чиномознайомлений зУмовами іправилами обслуговуваннярахунків фізичнихосіб,Тарифами,Таблицею розрахункувартості кредиту,Паспортом споживчогокредиту.Відповідач повідомивпро своюзгоду зумовами наданнябанківських послуг,які надаєПозивач заДоговором пронадання банківськихпослуг Monobank,на підтвердженнячого умобільному додаткуВідповідачем буловведено OTP-пароль,який попередньобув надісланийна зазначенийним мобільнийномер. будь-якийдоговір,що ґрунтуєтьсяна Цивільномукодексі України,можна укластив електроннійформі.Такий договірприрівнюється дописьмового. Не кожнаелектронна правоваугода вимагаєстворення окремогоелектронного договоруу виглядіокремого електронногодокумента.Електронний договірможна укластив спрощенійформі,а можнакласично -у виглядіокремого документа. під час подання позовної заяви позивач надав достатні докази для обґрунтування заявлених вимог. Однак після ознайомлення з відзивом відповідача, в якому було вперше висловлено заперечення щодо факту укладення договору та/або його підписання, виникла необхідність подання додаткових доказів враховуючи нові обставини, які потребують спростування або уточнення. Тобто, у даному випадку позивач пояснює поважність причин пропуску строку подання доказів посиланням на необхідність реагування на обставини, які викладені позивачем у відповіді на відзив. Подані позивачем нові докази охоплюються обставинами, які позивач навів у відповіді на відзив та додаткових поясненнях (а.с. 21-32).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження, не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника банк, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. Відзив від відповідача не надходив.

Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення (а.с. 43-49).

10.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до Анкети-заяви відповідач погодився, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт; підписанням цього Договору підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Крім того,в Анкеті Позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору (а.с. 42).

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 04.06.2025 року картка «Чорна» № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , статус картки активна до 01/30 (а.с. 40).

Відповідно до довідки АТ «Універсал банк» від 04.06.2025 про розмір встановленого ліміту, на підставі договору про надання банківських послуг відповідачу було встановлено суму кредитного ліміту в розмірі 40000,00 грн. (а.с. 41) .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 10.12.2019 року, довідкою про рух коштів по картці від 04.06.2025 року, пояснень до виписки про рух коштів на рахунку, відповідач користувався кредитними коштами, проте свої зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 04.06.2025 року виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 85267,96 грн (а.с. 6-39).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Мотиви суду.

Звертаючись з позовом АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що 10.12.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомилася та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису ОСОБА_1 . Анкета-заява до договору про надання банківських послуг, підписана ОСОБА_1 , містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування. Отже, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних документів.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

При цьому, розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений банком, а відтак інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк.

До відповіді на відзив на позовну заяву представником АТ «Універсал Банк» додав деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідача, проте суд не приймає вказаний документ, оскільки, в порушення вимог ст. 83 ЦПК України, такий доказ не був поданий разом з позовною заявою, а також представником позивача не було надано доказів неможливості подання цих документів до суду разом з позовною заявою, що об`єктивно не залежали від позивача та заявлено клопотання про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів.

За відсутності інших доказів, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед банком.

Посилання представника АТ «Універсал Банк» у відповіді на відзив про те, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, суддя відхиляє з огляду на наступне.

Так, як вбачається зі змісту анкети-заяви, відповідач своїм підписом підтвердив, що просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.

Також, відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів, у суду були відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту було ознайомлено відповідача.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та Тарифи за карткою «Monobank» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Так, поданий позивачем розрахунок заборгованості не є оригіналом, не містить зазначення посади особи, яка його складала та несе відповідальність за правдивість та достовірність викладених в ній розрахунків. Даний документ містить лише невідомий підпис про засвідчення достовірності копії документу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення № 88 за яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфін України від 24.05.1995 № 88.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Отже, саме первинними документами або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору щодо заборгованості боржника перед кредитором підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір і саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та визнання грошових вимог цього кредитора.

Щодо підтвердження банківською випискою з карткового рахунка розміру боргу за договором банківського кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності. Частиною 2 ст. 68 Закону визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Згідно із ч. 3 ст. 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює для банків, банківських груп: перелік, форми звітності або вимоги до форм, періодичність та строки подання звітності, порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності, проміжної фінансової звітності, консолідованої проміжної фінансової звітності), консолідованої та субконсолідованої звітності. Перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити, визначений Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254.

Подібне нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку в банках наразі визначено Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Згідно із пунктом 1.10 Положення № 254 первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

За підпунктом 14 пункту 1 Положення № 75 первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пунктами 4.4., 4.5. Положення № 254 визначено, що залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) за змістом поділяються на касові, якими оформлюються операції з готівкою та меморіальні, які використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Подібна класифікація первинних документів банку визначена пунктами 44, 45 Положення № 75 згідно яких первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за змістом на касові, якими оформлюються операції з готівкою та меморіальні, які використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

Відповідно до пункту 5.1 Положення № 254 інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Схоже регулювання щодо обліку первинних документів містить пункт 57 Положення № 75, який визначає, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до пункту 5.3 Положення 254, підпункту 1 пункту 59 Положення № 75 банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них.

Пунктом 5.4 Положення № 254, пунктом 60 Положення № 75 визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно із пунктом 5.6 Положення № 254, пунктом 62 Положення № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З огляду на це виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором.

Ураховуючи наведене, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі при зверненні до суду виписка із банківського рахунку разом з позовною заявою не подавалася, позивач не зазначив у позовній заяві, який доказ не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіряючи додану представником позивача, виписку із банківського рахунку ОСОБА_1 до відповіді на відзив на позовну заяву, суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб,повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що саме позивач є власником відповідної інформації - бази даних щодо руху коштів по банківському рахунку, тому позивач мав можливість надати до суду належний доказ у справі - виписку по банківському рахунку, однак цього не зробив.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки позивачем не було подано суду належних та допустимих доказів заборгованості ОСОБА_1 , тому суд вважає, що позов не доведений належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Акціонерне товариство "Універсал Банк», місце знаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 21133352.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с Шляхове Новоархангельського району Кіровоградської області, паспорт № НОМЕР_2 видав Орган 3525 від 13.07.2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя: