Справа № 2- 97/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі : головуючого судді Федько С.П.,
при секретарі Бродніковій І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3,
представника третьої особи Державного науково-дослідного інституту теплоенергетики Капеловича Д.Б.,
прокурора Лушер Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської ради, Фонду державного майна України, треті особи Міністерство палива та енергетики України, Державний науково-дослідний інститут теплоенергетики, про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово було змінено, в остаточному варіанті зазначено наступне. Предметом позову являється визнання права власності на будівлю гаражу площею 92 кв.м , на яке КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» виготовило технічну документацію, розділивши будівлю гаражу на дві площі, привласнивши адреса : АДРЕСА_1 площею 57.2 кв.м і АДРЕСА_2 площею 33.8 кв.м, але державна реєстрація права власності не проведена. Підставою виникнення права власності у позивача являються дії Західного підприємства з екологічних проблем енергетики і ОСОБА_1, вчинені в 1991 році відносно будівлі площею 92 кв м по передачі його за плату у володіння ОСОБА_1 , яке знаходилось на балансі Західного підприємства з екологічних проблем енергетики , яке в даний час ліквідовано. Оскільки правовідносини виникли в 1991 році в період дії Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, до цих правовідносин підлягають застосуванню нормі ЦК України редакції 1963 року. Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦК України в редакції 1963 року цивільні права і обовязки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обовязки. Для державної реєстрації цивільних прав ОСОБА_1 , які виникли в 1991 році з дій громадянина та організації , необхідно визнання права власності на будівлю гаражу площею 92 кв.м (АДРЕСА_1 площею 57. 2 кв.м і АДРЕСА_2 площею 33.8 кв. м ) в місті Горлівка. Доказами вчинення дій, які направлені на виникнення цивільних прав, являється : 1. службова записка заступника директору Західного підприємства з екологічних проблем енергетики Калінвоського В.Н., в якій вказано, що в 1973 році господарським способом був побудований гараж загальною площею 92 кв.м; 2. інвентарна карточка № 6, в якій вказано про введення в експлуатацію гаражу в грудні 1975 року з його описом та зазначенням загальної площі 92 кв.м; 3. заявою ОСОБА_1 та приходним касовим ордером; 4. діями по підписанню договору від 08 червня 1991 року; 5. відкритим володінням ОСОБА_1 гаражем; 6. листом інституту від 12 серпня 2003 року про підтвердження права власності ОСОБА_1 на будівлю гаражу площею 92 кв.м. Просить визнати право власності на будівлю гаражу площею 92 кв.м , (АДРЕСА_1 площею 57. 2 кв.м і АДРЕСА_2 площею 33.8 кв. м ) в місті Горлівка.
В судовому засіданні позивач, його представник позов підтримали, мотивуючи викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача Горлівської міської ради в судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений. В попередніх судових засіданнях проти позову не заперечував.
Представник відповідача Фонду державного майна України в судове засідання не зявився, надавши письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти позову заперечував з наступних підстав. Будівля гаражу, яка розташована за адресою м. Горлівка 1, провулок Ушева/пр. Леніна, яка на момент купівлі-продажу знаходилась на балансі Західного підприємства по екологічним проблемам енергетики, правонаступником якого є Державний науково-дослідний інститут теплоенергетики Міністерства палива та енергетики України ( код ЄДРПОУ 04775287), є державною власністю. Мінтопенерго є органом управління відповідного підприємства, а відтак й державного майна, яке перебуває на його балансі.
Представник третьої особи Міністерства палива та енергетики України в судове засідання не зявився, надавши заяву про можливість розгляду за відсутності представника. Також ним були надіслані на адресу суду Відомості про нерухоме державне майно за станом на 01 жовтня 2008 року Форми № 26 (д), згідно з якими на балансі інституту знаходиться будівля гаражу по АДРЕСА_1 площею 57.2 кв.м.
Представник третьої особи Державного науково-дослідного інституту теплоенергетики Капелович Д.Б., якого підтримав прокурор, проти позову заперечував з підстав того, що інститут є державним підприємством, відповідно, все майно, яке знаходиться на балансі інституту, є державною власністю, право на розпорядження яким належить Міністерству палива та енергетики України, на 1991 рік - Міністерству енергетики, а також Фонду державного майна, що передбачено законом, а також випливає із Статуту інституту. Оскільки угода купівлі-продажу не була свого часу узгоджена з державними органами у ОСОБА_1 не виникає права власності на зазначене майно. Крім того, ОСОБА_1 було продано не все приміщення гаражу, а лише один з трьох боксів гаражу. Решта гаражів знаходилась у ОСОБА_1 в оренді, що підтверджено посвідченою судом мировою угодою.
Суд, вислухавши осіб, які брали участь в судовому розгляді, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 01 квітня 2005 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» , третя особа Державний науково-дослідний інститут теплоенергетики, про визнання права власності на приміщення, встановлено наступне (а.с. 71-73, 103-104 справи № 2-259/05). При розгляді справи судом встановлено , що угоду про відчуження майна позивачем укладено щодо державного майна і з державним підприємством, у володінні якого це майно знаходиться. Разом з цим на час його укладення первинної реєстрації права власності за продавцем, як і в наступному за його правонаступником, не проведено, відповідний витяг з реєстру прав для відчуження будинку гаражу не отримано. Відповідно до статуту Західного підприємства з екологічних проблем енергетики (а.с. 57 справи № 2-259/05) , правонаступником якого є Державний науково-дослідний інститут теплоенергетики (що підтверджено наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 18 грудня 1991 року № 96, яким Західне підприємство з екологічних проблем енергетики було перейменовано у Донбаське підприємство з екологічних проблем енергетики; наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 20 лютого 1992 року № 27, яким Донбаське підприємство з екологічних проблем енергетики перетворено у Науково-дослідний інститут теплоенергетики Українського державного виробничого обєднання «Енергопрогрес» (а.с. 66 72 справи № 2- 97/10) - підприємство мало право на відчуження власності лише за наявності згоди з головним підприємством та Міненерго СРСР. Докази наявності вказаної згоди на час укладення договору від 08 червня 1001 року відсутні. Крім цього, відповідач по суті заперечує факт продажу всього приміщення гаражу, стверджуючи, що узгоджено було продаж лише одного боксу з нього, за який і отримано гроші, що підтверджено заявою позивача та прибутковим касовим ордером (а.с. 39-40 справи № 2-259/05). Що стосується інших приміщень, то вони відповідно до судової ухвали про затвердження мирової угоди (а.с. 11 справи № 2-259/05) та укладеного відповідно до неї договору оренди від 03 серпня 1999 року (а.с. 41-42 справи № 2-259/05) передавалися позивачеві в оренду. Вказані обставини спростовують сам факт продажу відповідачем всього спірного приміщення гаражу позивачеві і надані ним копії документів (а.с. 4 - 5 справи № 2-259/05), а також підтверджують доводи відповідача про те, що наданий ОСОБА_1 договір від 08 червня 1991 року був проектом, після обговорення якого було вирішено продати лише один бокс, що і було зроблено 05 серпня 1991 року (а.с. 40 справи № 2-259/05). Тому суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на спірне приміщення за вказаним договором купівлі-продажу, оскільки відсутні докази укладення цього договору з дотриманням вимог закону і його власником, що свідчить про невідповідність вказаного договору вимогам закону.
До цього ж висновку прийшов і Господарський суд Донецької області в своєму рішенні від 15 червня 2007 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКАТРАД» до Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації», Державного науково-дослідного інституту теплоенергетики про визнання права власності та зобовязання відповідача до реєстрації обєкту нерухомого майна (а.с. 175- 176 справи № 2-97/10 ), де вказано, що суд робить висновок, що оскільки заступником директора Західного підприємства з екологічних проблем енергетики Каліновським В.І., головним бухгалтером ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу від 08 червня 1991 року не погоджено всіх суттєвих умов договору, даний договір є таким , що суперечить вимогам чинного законодавства, у звязку з чим не може породжувати цивільні права та обовязки.
З огляду не викладене, оскільки попередніми судовими рішеннями по справах щодо обєкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 площею 57. 2 кв.м і АДРЕСА_2 площею 33.8 кв. м було встановлено, що вказане майно є державною власністю, його відчуження ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог закону, - відсутні підстави для задоволення позову про визнання за ним права власності на вказаний обєкт нерухомого майна. Підстав, та доказів, що їх підтверджують, про набуття власності на законних підставах позивачем не наведено, отже, в задоволені позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 213, 214, 218, 223 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Горлівської міської ради, Фонду державного майна України, треті особи Міністерство палива та енергетики України, Державний науково-дослідний інститут теплоенергетики, про визнання права власності на будівлю гаражу площею 92 кв.м , (АДРЕСА_1 площею 57. 2 кв.м і АДРЕСА_2 площею 33.8 кв. м ) в місті Горлівка відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.П.Федько
Судове рішення № 13258596, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки було прийнято 09.11.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-97/2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: