Рішення № 132559985, 02.12.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20299/25

Провадження № 2/161/6540/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №18013475 про надання споживчого кредит шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 28000 грн., стандартною процентною ставкою - 1 % в день, строком на 360 днів.

Вказує, що первісний кредитор в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, на надав позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1803475 від 30.09.2024 року.

Зазначає, що згідно з розрахунком заборгованості борг ОСОБА_1 за кредитним договором станом на дату подачі позову складає 92960,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 28000,00 грн.; за відсотками 50960,00 грн.; пеня 14000,00 грн.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали суду від 03 листопада 2025 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що 30.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №18013475 про надання споживчого кредит шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 28000 грн., стандартною процентною ставкою - 1 % в день, строком на 360 днів (а.с. ).

31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-03/25, відповідно до умов ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 1803475 від 30.09.2024 року (а.с. ).

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не здійснював платежів для погашення суми заборгованості за кредитом та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

З представленого суду розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 31.03.2025 року існує заборгованість за кредитним договором в сумі 92960,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 28000,00 грн.; за відсотками 50960,00 грн.; пеня 14000,00 грн. (а.с. ).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст.626ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як визначається ч. 1 ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.614ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконала взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Свеа Фінанс», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 1803475 від 30.09.2024 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 78960,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, то суд зазначає, що Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 78960,00 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 2057,58 грн. ((78960,0/92960,0) * 2422,40).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1803475 від 30.09.2024 року у розмірі 78960 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. та 2057 (дві тисячі п`ятдесят сім) грн. 58 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 02 грудня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк