Вирок № 13255734, 28.12.2010, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 1-85/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Турійськ 28 грудня 2010 року

Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

за участю секретаря Ганюк З.Ю.

прокурора Книш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя с.Обенижі Турійського району Волинської області, не одруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, у відповідності до ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2010 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна через незамкнену кватирку віконної рами проник до житлового будинку ОСОБА_2 в с.Обенижі Турійського району Волинської області, звідки таємно викрав належні їй цукор вагою 3 кілограми 780 грамів і вартістю 09 гривень 00 копійок за 1 кілограм на суму 34 гривні 02 копійки та каблучку з золота 585 проби вагою 1 грам 7 міліграмів і вартістю 350 гривень 00 копійок за 1 грам на суму 595 гривень 00 копійок, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 629 гривень 02 копійки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю й беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину та суду показав, що дійсно 21 вересня 2010 року приблизно о 13 годині 30 хвилин він проник через незамкнену кватирку віконної рами до житлового будинку ОСОБА_2 в с.Обенижі Турійського району Волинської області й таємно викрав звідти належні їй цукор та золоту каблучку.

У вчиненому ОСОБА_1 щиросердно розкаявся, погодившись із вказаною ОСОБА_2 вагою викрадених цукру і золотої каблучки та їх вартістю, а також - повністю відшкодував потерпілій завдані злочином збитки.

Потерпіла ОСОБА_2 у своїх показаннях підтвердила факт скоєння крадіжки належних їй цукру і золотої каблучки з її житлового будинку в с.Обенижі Турійського району Волинської області, а також - зазначену нею на досудовому слідстві їх вагу і вартість. Також ствердила, що їй повністю відшкодовано ОСОБА_1 завдані крадіжкою збитки.

Таким чином, показання підсудного ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 узгоджуються між собою і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного і потерпілої, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Тому, проаналізувавши досліджені докази, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і кваліфікує такі його дії як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 є особою молодого віку, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір похилого віку, потерпілий претензій до нього не має та просить його суворо не карати, однак підсудний вже не вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності з п.5 ч.1 ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі становлять 150 гривень 24 копійки за проведення дактилоскопічної експертизи і вони підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області.

Керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

2

Речові докази по справі, а саме - поліетиленовий пакет з цукром вагою 3 кілограми 780 грамів, який зберігається в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути його законному володільцю ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в УДК у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908. Призначення платежу: “За проведення експертизи”) витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 150.24 (сто пятдесят гривень 24 копійки).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: