Рішення № 132557178, 20.11.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1123/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи Органу опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася в суд з даним позовом, який мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та в них є спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням дитини, не провідує її та не спілкується, не приймає участі в матеріальному утриманні, відмовлявся надати дозвіл на виїзд дитини за кордон для відпочинку і оздоровлення, з огляду на що вона зверталася з відповідним позовом до суду для отримання дозволу виїзду з дитиною за кордон.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації вона виїхала з дочкою в Італію, де дитина навчається в школі. Позивачка працює, орендує житло та самостійно утримує дитину.

Вона зверталася до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав щодо дочки, однак надалі за її клопотання даний позов залишено без розгляду, оскільки вона сподівалася, що відповідач змінить своє ставлення до дочки. Проте, останній не виявляє жодної турботи та інтересу до дитини, не піклується про її моральний, психологічний та духовний стан.

Дитина бажає проживати разом з позивачкою.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи у її та позивача відсутності, позов підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що питання про визначення місця проживання дитини неможливо розглянути з огляду на те, що ОСОБА_1 та спільна дочка сторін ОСОБА_4 проживають закордоном, що унеможливлює проведення бесіди з ними та обстеження житлово-побутових умов.

Інші процесуальні дії

Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Оскільки відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання в порядку статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)) і в судове засідання не з`явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.12.2011р., який розірвано рішенням суду від 19.11.2015р. та в них є спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено з рішення суду та свідоцтва про народження.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 15.03.2018р. ОСОБА_1 надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України в Республіку Італія дочки ОСОБА_3 в супроводі матері без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 на період з 01.06.2018р. по 30.08.2018р.

Розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації №174 від 29.05.2019р. затверджено висновок служби у справах дітей про підтвердження місця проживання спільної дочки сторін ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 для її тимчасового виїзду за межі України.

З акта №521 від 02.11.2017р., довідки №25 від 19.11.2020р., довідки №12/01-20 від 07.11.20-17р., довідки №106 від 11.09.2017р. встановлено, що ОСОБА_4 в цей період проживала з матір`ю ОСОБА_1 , відвідувала дошкільний заклад «Сонечко» в смт.Жвирка Шептицького району Львівської області, хореографічний гурток Сокальського будинку дитячої творчості, вихованням і доглядом дитини займалася мати. Батько дитини ОСОБА_2 життям дитини не цікавився, виховання і догляду не здійснював.

Спільна дочка сторін ОСОБА_4 проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де відвідує середню школу, що встановлено з довідок про сімейний стан, довідок про реєстрацію та відвідування.

ОСОБА_1 з 01.01.2023р. працює в м.Ліворно, Республіка Італія, отримує заробітну плату в місячному розмірі 1400,51 євро, що встановлено з повідомлення та довідки про доходи.

Згідно заяви від 12.03.2025р., ОСОБА_4 бажає проживати разом з матір`ю.

Оцінка суду

Позивачем ставиться питання про визначення місця проживання неповнолітньої дочки разом з нею.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоїпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертоїстатті 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 161 СК Україниякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 рокуу справі «М. С. проти України»,заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

З наведеного випливає, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Крім того, відповідно до частини другоїстатті 141 СК Українирозірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Вирішуючи даний спір, суд враховує наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини в матері, постійне проживання дочки з позивачкою, відвідування навчального закладу за їх місцем проживання, а також самостійне виховання останньої позивачкою.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не навів жодних обставин на спростування позовних вимог позивачки.

За таких підстав, місце проживання дитини слід визначити з позивачкою, що не позбавляє батька права на спілкування з нею та обов`язку брати участь у її вихованні.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою до Сокальського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або двадцяти днів з дня отримання копії рішення, якщо воно не було вручене в день його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: с.Шарпанці, Шептицький район, Львівська область.

Третя особа: Орган опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області, ЄДРПОУ:26205171, місцезнаходження: вул.Шептицького,44, м.Сокаль, Шептицький район, Львівська область.

Головуючий: М. Я. Адамович