Рішення № 132556973, 12.12.2025, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3087/25

Провадження № 2/452/1386/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2025 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 15 лютого 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір №15.02.2025-100002549, на підставі якого товариство надало особі кредит в сумі 12000грн на 140 днів із зобов`язанням повернути його разом із відсотками у строк до 04.07.2025р.; ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом. Ураховуючи вказані порушення зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 станом на момент пред`явлення позову має заборгованість в сумі 31419,72грн, враховуючи суми прострочених платежів по тілу кредиту, по процентах та неустойкою; відтак просять стягнути вказану суму в користь товариства та понесені судові витрати.

Відповідач подала до суду заяву, в якій просила відмовити у позові через те, що її чоловік ОСОБА_2 загинув у зоні бойових дій під час виконання завдання із захисту Батьківщини, однак відзиву на позов не подала; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача і в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом установлено, що 15 лютого 2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №15.02.2025-100002549, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 12000грн строком на 140 днів, а вона у свою чергу зобов`язувалася повернути кошти із відсотками за користування.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 станом на день подачі позову заборгувала позивачу 31419,72грн, з яких 11990,44грн основний борг, 13429,28грн проценти, 6000грн неустойка.

У відповідності до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено. Зазначене підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не визнає та заперечує проти стягнення з неї відсотків, оскільки її чоловік був військовослужбовцем та загинув у зоні бойових дій, про що подала копію свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 , сповіщення сім`ї №567, копію свідоцтво про шлюб, копію посвідчення серії НОМЕР_2 .

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині 15 статті 14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовціві членівїх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Із огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач має статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до неї не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та неустойки за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та слід присудити стягнути із відповідача заборгованість за основною сумою боргу 11990,44грн, що передбачено у поданому ним розрахунку виходячи із законодавчих норм, у стягненні нарахованих процентів та неустойки слід відмовити, зважаючи на право відповідача, як дружини військовослужбовця, на гарантоване законом надання їй відповідних пільг.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТзОВ «Споживчий центр» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422,4грн., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією від 14.08.2025р. Оскільки позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 920,51грн (11990,44х100% : 31419,72= 38%; 2422,4грн. х 38% = 920,51грн).

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТзОВ «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , - в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ-37356833), - суму коштів 11990,44грн (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 44коп) за Кредитним договором №15.02.2025-100002549 від 15.02.2025 року та 920,51грн (дев`ятсот двадцять гривень 51коп) сплаченого судового збору.

У решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя