Рішення № 132553806, 12.12.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/753/25

Провадження № 2/139/465/25

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2025 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

розглянувши вселищі МурованіКурилівці упорядку спрощеногопозовного провадженнябез виклику(повідомлення)сторін справуза позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

22 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 629909, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6700 гривень, а Споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору.

01 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір факторингу № 01022024, у відповідності до умов якого Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право вимоги, зокрема, за Кредитним договором № 629909 від 22 лютого 2023 року.

Від представника позивача адвоката Усенка Михайла Ігоровича 05 листопада 2025 року через підсистему "Електронний суд" року до суду надійшов цей позов. У позові заявлено вимогу про стягнення зі ОСОБА_1 57405 гривень 60 копійок заборгованості, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6700 гривень, 50705 гривень 60 копійок заборгованість за процентами.

07 листопада 2025 року отримано підтвердження про зареєстроване місце проживання відповідача в АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 10 листопада 2025 року (а.с. 12-13) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала про відкриття провадження 11 листопада 2025 року була направлена для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання та вручена їй 14 листопада 2025 року.

01 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Площенко Наталії Федорівни (повноваження на а.с. 30-31) надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 24-29) з якого слідує, що позивач та його представник заперечують проти задоволення позовної заяви, оскільки вважають недоведеним факт надання відповідачу кредитних коштів та факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК» Кредит-Капітал», крім того, вважають розмір відсотків нарахованих позивачем несправедливим, неспівмірним та таким, що порушують права відповідача.

08 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Усенка М.І. надійшла відповідь на відзив (а.с. 33-37), у якій він наполягає на задоволенні позовних вимог як повністю доведених поданими до суду доказами, та просить відмовити у задоволені вимоги про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

10 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Площенко Наталії Федорівни надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 40-44).

Заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло. За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України). За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у заявленому об`ємі з урахуванням такого:

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом установлено, що 22 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 629909. За умовами цього Договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним (пп. 1.2. п. 1); сума кредиту 6700 гривень (пп. 1.3. п. 1); строк кредиту 210 днів, періодичність сплати процентів кожні 15 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору (пп. 1.4. п. 1); тип процентної ставки фіксована (пп. 1.5. п. 1); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою за ввесь строк користування кредитом становить 103110,35% річних, а за стандартною ставкою з урахуванням періоду заниженої процентної ставки 62662,52% річних (пп. 1.7. п. 1); орієнтовна загальна вартість кредиту: за стандартною ставкою 59764 гривні, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування пониженої процентної ставки - 58990,15 гривень (пп. 1.8. п. 1).

Підписуючи цей Договір, Споживач підтвердила, що перед укладення Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальної формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» вказана в частинах 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх та погоджується з ними і зобов?язується неухильно їх дотримуватися (пп. 9.8. п. 9).

Згідно копії довідки за підписом представника ТОВ "Селфі Кредит" про ідентифікацію вбачається, що Клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено кредитний договір № 629909 від 22 лютого 2023 року, ідентифікована ТОВ "Селфі Кредит". Акцепт договору підписаний Позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: одноразовий ідентифікатор Т684, час відправки ідентифікатора позичальнику 22.02.2023, номер телефону, на яку було відправлено ідентифікатор +380687857145).

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У п.п. 5, 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № 629909 від 22.02.2023 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .

Згідно копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙТЕК» № 20251020-2072 від 20.10.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 6700 гривень 22.02.2023.

Крім того, відповідно до витребуваної судом за клопотанням позивача інформації АТ КБ«ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-251117/48317-БТвід 20.11.2025(а.с.22), платіжну карту № НОМЕР_2 емітовано саме на прізвище відповідача, і на цей рахунок 22 лютого 2023 року їй було зараховано кошти в сумі 6700 гривень.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, вчиненого первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит», який долучено до позову в електронному вигляді, станом на 01.02.2024 року ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання та допустила заборгованість з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом на загальну суму 57405 гривень 60 копійок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 516 ЦК Українивизначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

01 лютого 2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" був укладений Договір факторингу № 01022024 відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників.

Пунктом 6.2.3. визначено, що Права вимоги переходять до Фактора після підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників та сплати Клієнту фінансування.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до боржника по кредитному договору № 629909 від 22 лютого 2023 року в загальному розмірі 57405 гривень 60 копійок.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 629909 від 22 лютого 2023 року становить: 57405 гривень 60 копійок, з яких: 6700 гривень заборгованість за тілом кредиту, 50705 гривень 60 копійок заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов Кредитного договору № 629909 від 22 лютого 2023 року, викладених у пп. 5.4 п. 5 у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Позивач заявив вимогу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 57405 гривень 60 копійок, з них: 6700 гривень заборгованість за тілом кредитом, 50705 гривень 60 копійок заборгованість за відсотками. Тобто будь-яких нарахувань з моменту отримання права вимоги позивач не здійснював, що вбачається із Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року та розрахунку заборгованості, вчиненого первісним кредитом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені у відзиві твердження про відсутність доказів про перехід до позивача права вимоги до ОСОБА_1 та про надання ОСОБА_1 кредитних коштів, спростовуються наступними доказами: на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, останнім подано копію Договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року, копію Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року, копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року, копію платіжної інструкції № 74875 від 01 лютого 2024 року; на ствердження факту надання кредитних коштів відповідачу судом отримано інформацію АТ КБ «ПриватБанк», з якої слідує, що номер карти, на яку відповідно до п. 2.1. Договору № 629909 від 22.02.2023 мали бути зараховані кредитні кошти, емітована на ім`я ОСОБА_1 , і в день підписання згаданого вище Договору на цей рахунок було здійснено переказ коштів в сумі 6700 гривень, що відповідає сумі кредиту.

Згідно п. 6.2.3. цього Договору факторингу сторони погодили, що Права вимоги переходять до Фактора після підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників та сплати Клієнту фінансування.

Позивачем доведено надання ОСОБА_1 кредитних коштів від ТОВ "Селфі Кредит" в сумі 6700 гривень. Так, згідно інформаційної довідки АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , а 22 лютого 2023 року на неї було зараховано 6700 гривень. Відповідно до копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЙТЕК» № 20251020-2072 від 20.10.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 6700 гривень 22.02.2023.

Отже, інформація в цій довідці щодо дати транзакції, суми транзакції та номер карти повністю відповідає даті кредитного договору, про стягнення заборгованості за яким заявлено цей позов, предмет (розмір кредиту) такого договору та номерам карти, зазначеної у п. 2.1. Договору № 629909 про надання споживчого кредиту.

Узагальнюючи все вище наведене, суд вважає доведеним факт укладення ОСОБА_1 . Договору № 629909 про надання споживчого кредиту від 22.02.2023 року і кредитодавець виконав своє зобов`язання з надання грошових коштів (кредиту) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених відповідними договорами.

До такого рішення суд прийшов, в тому числі, з врахуванням правових позицій Верховного Суду.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження: 14-308цс18) зроблено такий правовий висновок: «Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.».

Як слідує із розрахунку заборгованості за Договором № 629909 про надання споживчого кредиту від 22.02.2023, ОСОБА_1 не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту і сплати відсотків. Відповідач не повернула 6700 гривень тіла отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами в сумі 50705 гривень 60 копійок.

Також, аналізуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувалися у визначених Договором процентах. Своїм підписом у Договорі відповідач беззаперечно підтвердила, що вона інформована про, зокрема, повну вартість кредиту. Заявлена у позові його ціна не перевищує вартість кредиту, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.

Відповідач у цій справі не спростувала факт наявності у неї заборгованості за договором № 629909 від 22.02.2023.

За таких обставин, суд вбачає підстави для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" кредитної заборгованості в сумі 57405 гривень 60 копійок.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2422 гривні 40 копійок судового збору. Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу у повному розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У ційсправі міжпозивачем ТОВ«ФК «Кредит-Капітал»та АО«Апологет» вособі адвокатаУсенка М.І.01липня 2025року булоукладено Договірпро наданняправової (правничої)допомоги №0107.Предметом цьогоДоговору є,зокрема,надання правовоїдопомоги,адвокатського захисту,представництва у всіхсудах загальноїюрисдикції (п.1.1.);вартість послугправової допомогиза однукредитну справускладає 8000гривень (п.2.3.);детальна інформаціяпро справу,обсяг послуг,ціну послугвказується уАкті наданихпослуг (п.2.4.). Так, відповідно до Акту № 51 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 03 листопада 2025 року (Додаток до Договору № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 ), АО «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича, надано послуги у справі щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 629909 на суму 8000 гривень. Окремими документом як доказ про надані послуги є Детальний опис наданих послуг до Акту № 51 (в електронній справі). Крім того, адвокатом Усенко М.І. у цій справі до суду ще було подано відповідь на відзив (а.с 33-37).

Враховуючи обставину, що представник відповідача адвокат Площенко Н.Ф. лише за складання відзиву (а.с. 24-29) заявила витрати відповідача на правничу допомогу в сумі 8000 гривень, суд вважає витрати позивача на правничу допомогу такими, що відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру.

З огляду на викладене, суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про необхідність стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 тисяч гривень.

Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, Договором про споживчий кредит № 8006815 від 07 вересня 2022 року, ст.ст. 6, 11, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-612, 626-629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 629909 від 22 лютого 2023 року, укладеним між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 , у розмірі 57405 гривень 60 копійок, а також судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, а всього 67828 (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: _______