Рішення № 13255130, 09.12.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-123-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецов Р.В.,

при секретарі Копійко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Словянську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АІЗ” про стягнення з заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, моральної шкоди, а також зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальності «АІЗ» до ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення, день звільнення та стягнення зайво виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

01.09.2009р. ОСОБА_1 звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовом до ТОВ „АІЗ” про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, посилаючись на те, що він з 10.01.2005 р. по 16.02.2009р. перебував з відповідачем в трудових відносинах працював замісником директора по виробництву . 16.02.2009 р. він звільнився за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення відповідач не сплатив належну йому зарплату, про розмір якої відповідач не надає відомостей. Дану суму в день звільнення йому сплачено не було, в звязку з чим відповідач зобовязаний виплатити йому також середній заробіток за час затримки розрахунку. Також протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду на суму 3000 грн, яка полягає в душевних стражданнях, стресі, головному болю, він змінив свій образ життя та вимушений був звертатися до суду, юридичної консультації та до адміністрації підприємства. Просив задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку, моральну шкоду.

29.04.2010 року позивач уточнив позовні вимоги просив суд стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати за період з серпня 2008 року по лютий 2009 року включно в сумі 16151, 63 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку 49493,36 грн. за кожен день затримки виплати розрахунку, моральну шкоду в сумі 3000 грн.

3.03.2010 року представник ТОВ «АІЗ» Гелхвіідзе Д.Р. звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що позивач згідно наказу № 35 від 10.01.2005 року призначив відповідача на посаду заступника Генерального директора по виробництву. Оклад був призначений згідно штатного розкладу. Відповідач звернувся на початку серпня 2007 року до керівництва позивача з проханням збільшити йому заробітню плату з 950 грн. до 2500 грн. з метою збільшення внеску з нарахованого заробітку сум страхових зборів на нього,різницю між 950 грн. та 2500 грн. після сплати всіх обовязкових податків він буде добровільно залишати в фонді виробництва. Позивач пішов на зустріч відповідачу та збільшив заробітну плату з 950 грн. до 2500 грн. Керівник позивача 03 серпня 2008 року видав наказ № 39 згідно якої відсторонив відповідача від займаної посади, однак відповідач відмовився ознайомитися з зазначеним наказом, про що був складений відповідний акт. Відповідач з цього дня залишив роботу та 16 лютого 2009 року не зявлявся на неї без поважних причин, просив стягнути з ОСОБА_1 зайво отриману заробітну плату у сумі 15197 гривень та витрати по сплаті державного мита у сумі 151,97 гривень

25.05.2010 року представник ТОВ «АІЗ» Гелхвіідзе Д.Р. звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення та день звільнення та стягнення зайво виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що згідно наказу № 35 від 10.01.2005 року призначив відповідача на посаду заступника Генерального директора по виробництву. 03.08.2008 року відповідач за наказом № 39 був відсторонений від займаної посади за неналежне виконання покладених на нього функціональних обовязків заступника Генерального директора по виробництво, за приведення фарфорового виробництва до збиткового стану, за неналежний контроль технологічного процесу по випуску фарфорових виробів, що призвело до зупинки тунельної печі. Цей наказ був виданий на підставі внутрішньої перевірки. Просив визнати зміну формулювання, причину звільнення та день звільнення ОСОБА_1, як звільненого за прогули без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпПУ з 4 серпня 2008 року на підставі наказу №6 від 16.02.2010 року зі зміною наказу на № 4 від 30 квітня 2010 року. Тим самим внести в трудову книжку зміни такого порядку : у графі 1 зазначити порядковий номер 28; у графі 2 рік 2008, місяць серпень, число 4; у графі 3 запис за номером 27 є недійсним.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, вказавши, що неодноразово усно та письмово звертався до керівництва відповідача про сплату заборгованості, але йому було відмовлено у здійснені виплат.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, а його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем. Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 дійсно відпрацював в ТОВ «АІЗ» з 10.01.2005 року на посаді замісник директора по виробництву по 16.02.2009 р. (а.с. 4)

Також згідно копії довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата у сумі 2500 грн. з періоду серпень 2008 року по січень 2009 рік. (а.с. 6)

Відповідач всупереч вимог ст.ст.115,116 КЗпП України не виплатив позивачу заробітну плату, чим порушив його право на своєчасну оплату праці і отримання своєчасного розрахунку при звільненні.

На підставі ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», у зв»язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, ТОВ «АІЗ» повинно провадити її виплату відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

Таким чином ТОВ «АІЗ» повинно сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати заробітної плати ( інфляційне збільшення), яке становить 872 гривні 18 копійок ( 16151 гривня 63 копійки \заробітна плата\ * 105,4 % \інфляція\ = 17023 гривні 81 копійка \заробітна плата з урахуванням індексу інфляції\.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На день пред»явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов»язаний сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку складає 21895 гривень 68 копійок ( 4904 гривні \фактична заробітна плата за останні два місяці роботи \ : 43 дні \ кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи \ = 114 гривень 04 копійки \ розмір середньоденної заробітної плати \ * 192 дні \ кількість днів затримки \ ).

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В задоволенні позовних вимог ТОВ «АІЗ», суд вважає необхідним відмовити у повному обсязі, так як вони є не обгрунтованими законом, та не підтверджені доказами. Суд критично відноситься до доводів ТОВ «АІЗ» в частині того, що вони просять стягнути с ОСОБА_1 зайво отриману заробітну плату в розмірі 15197 гривень та стягнення судових витрат у розмірі 151 гривні 97 копійок судового сбіру та 120 гривень ІТО, те як ці доводи спростовуються вищєнаведеними доводами, с достовірністю встановленими судом та перепровіренними обставинами, та підтвредженими нормами закону.

Також суд вважає, що в задоволенні вимог ТОВ «АІЗ» про визнання заміни формулювання причини звільнення ОСОБА_1, як звільненого за прогули без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпПУ з 4 серпня 2008 року на підставі наказу № 6 від 16.02.2009 року зі зміною наказу № 4 від 30 квітня 2010 року. Тим самим внести в трудову книжку зміни такого порядку : у графі 1 зазначити порядковий номер 28; у графі 2 рік 2008, місяць серпень, число 4; у графі 3 запис за номером 27 є недійсним. Звільнений за прогули без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України та у графі 4 наказ № 6 від 16 лютого 2009 року зі зміною наказу № 4 від 30 квітня 2010 року, теж слід відмовити в повному обсязі, так як ці позовні вимоги вважає надуманими, не підтверджені достатньо доказами, та таким, які не грунтуються на законних обставинах. Так як вони об»єктивно спростовуються вищенаведеними встановленими в суді обставинами та приведеними доказами, підтвредженими законом.

Також суд вважає, що вищенаведеними протиправними діями ТОВ «АІЗ» ОСОБА_1 була спричинена суттєва моральна шкода. Було порушено його нормальний уклад життя, плани які він намагався здійснити у своєму житті отримавши вчасно від відповідача заробітну плату. Із-зі відсутності коштів з вини ТОВ «АІЗ» він не мав можливості вчасно сплачувати комунальні послуги. Був вимушений позичати гроші у знайомих. Він втратив нормальні життєві зв»язки і це вимогало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того він був вимушений втрачати свій час на звернення до прокуратури, до суду, а також за отриманням юридичної допомоги.

Суд вважає, що ці позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а сума 3000 гривень, яку просить стягнути ОСОБА_1 з ТОВ »АІЗ» суд вважає коректною, сорозмірною та відповідною завданим моральним стражданням ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „АІЗ” про стягнення заборгованості з заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АІЗ”, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, буд. 10, код ЄДРПОУ 32828901, р/р. № 26006301662179 у філії ПІБ м. Словянська Донецької області, МФО 334561, ЄДРПО 32828901 :

? на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 16151 грн. 63 коп. (шістнадцять тисяч сто пятдесят одна гривня 63 копійки);

? на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість середнього заробітку за період затримки розрахунку у сумі 49493 гривні 36 копійок (сорок девять тисяч чотириста девяноста три гривні 36 копійок).

? на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, моральну шкоду у сумі 3000 гривень 00 копійок (три тисячі гривень 00 копійок).

? на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.00 коп. (Пятдесят одна гривна 00 копійок) в рахунок місцевого бюджету р/р 31417537700075, банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ 34686605;

? витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. 00 коп. (Сто двадцять гривен 00 копійок) на р/р 31216259700004 у банку ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, отримувач платежу державний бюджет Ворошиловського району м. Донецька. Призначення платежу: „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Словянського міськрайонного суду Донецької області”.

В зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальності «АІЗ» до ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення, день звільнення та стягнення зайво виплаченої заробітної плати відмовити.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов