Постанова № 132547908, 12.12.2025, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3676/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2025 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О.,

розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль, про притягненнядоадміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого

ч.2ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 грудня 2025 року о 00 год. 06 хв., на 90 кілометрі АД М-03 Київ-Харків, керував транспортним засобом „NISSAN TIDA, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху та мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, що зафіксовано відеозаписом з бодікамери працівника поліції, яка додана до протоколу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Про день та час розгляду справи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся, шляхом направленням поштового повідомлення з викликом до суду на адресу проживання зазначену у матеріалах адміністративної справи.

Повідомлення про вручення поштового відправлення прибуло до відділення 08.12.2025 та не отримане ОСОБА_1 , що підтверджуєтсья трекінгом Укрпошта R067049218475/

Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

ОСОБА_1 був обізнаний про те, що до Переяславського суду Київської області скеровано для розгляду протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис у протоколі, однак не цікавився станом розгляду адміністративної справи та не звертався до суду із заявами та клопотаннями.

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.

Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528309 від 01.12.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; а також СД диском на якому міститься відеозапис відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного (наркотичного) сп`яніння у встановленому законом порядку.

Згідно довідки наданої заступником командира Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена, відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає, відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведена наданими суду доказами.

Санкцією зазначеної норми закону визначена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, судом у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, та адміністративне стягнення призначається у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у відповідності до положень ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки за вказаною нормою Закону відповідальність на водія накладається у виді штрафу, який супроводжується обов`язковим позбавленням права керування на визначений строк та не містить альтернативного виду адміністративного стягнення.

Таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення порушника та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП також передбачає можливість оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого.

За правилом ст. 28 КУпАП оплатне вилучення полягає у примусовому вилученні майна за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

В матеріалах наданих суду міститься інформація про власника автомобіля „NISSAN TIDA, державний номер НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у суду відсутні дані про підстави надання транспортного засобу з боку власника ОСОБА_1 , що унеможливлює застосування примусового вилучення автівки, в даному випадку.

В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 8, 40-1, 130, 266, 283-285, 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень, які сплачуються за реквізитами: (UA488999980313030149000010001, Код ЄДРПОУ 37955989, отримувач ГУК у Київській обл.м.Київ 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605(шістсот п`ять)грн.60коп., які сплачуютьсяза реквізитами: (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується подвійнийрозмір штрафу,визначений увідповідній статтіКУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду.

Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя І.О. Опанасюк