Рішення № 132522915, 11.12.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1474/25

п/с 2/174/708/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В СТ АН ОВ ИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі ТОВ «Свеа фінанс») звернулосядо Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5115269 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Таким чином, позичальником було отримано кредит в загальній сумі 14 000,00 грн.

26.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-14/25 від 26.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5115269 складає: 52 220,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 5115269 від 16.11.2024 становить: заборгованість за сумою кредиту 14 000,00 грн; заборгованість по відсотках 31 220,00 грн; пеня, штраф 7 000,00 грн.; комісія 0,00 грн. Загальна заборгованість 52 220,00 грн.

Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 52 220,00 грн та судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, частково задовольнивши клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явився, з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 66).

Відповідач в судові засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала просила не враховувати пеню.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 16.11.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 5115269 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого, позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн., строк кредиту 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та виконання інших обов`язків, передбачених договором. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Договір № 5115269 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатки № 1 та № 2 до нього, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 52971. На підтвердження факту погодження кредитних умов Договору, позивачем надано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 74594 (а.с. 9-24).

Порядок отримання та надання позики ТОВ «Лінеура Україна» регламентується Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджених наказом ТОВ «Лінеура Україна» від 05.04.2024 № 43-ОД (а.с. 25-33).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5115269 від 16.11.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.06.2025, наданим ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість ОСОБА_1 склала 52220,00 грн (а.с. 34-37).

На виконання вимог договору, 16.11.2024 на картковий рахунок клієнта НОМЕР_1 ТОВ «Лінеура Україна» було перераховано кошти в сумі 14 000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250627-1503 від 27.06.2025 (а.с. 38).

26.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-14/25 від 26.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5115269 складає: 52 220,00 грн. (а.с. 39-53).

За правилами ст.12,81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.202ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст.207ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст.1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно дост. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідност. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зіст. 1079 ЦК України,сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст.1078ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зіст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК України,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України,заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 5115269 від 16.11.2024, матеріали справи не містять, ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за вказаним договором становить: заборгованість за сумою кредиту 14 000,00 грн.; заборгованість по відсотках 31 220,00 грн; пеня, штраф 7000,00 грн. Загальна заборгованість 52 220,00 грн, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості. Однак, спірні правовідносини виникли з підстав, пов`язаних з наданням кредиту, а тому, відповідач звільняється від відповідальності, про яку йдеться у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, тобто дотепер, тому з ОСОБА_1 не підлягає стягненню пеня в сумі 7000,00 грн, а відтак, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за сумою кредиту 14 000,00 грн; заборгованість по відсотках 31 220,00 грн., а усього 45 220,00 грн.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову та вимоги ч. 1ст.141ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме, судовий збір в розмірі 2 097,68 грн. В іншій частині судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.10,76-81,141,206. 263-265,273,345 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Свеа фінанс», ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, вул. Іллінська, 8) заборгованість за договором № 5115269 від 16.11.2024 у розмірі 45 220 (сорок п`ять тисяч двісті двадцять) гривень 00 копiйок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Свеа фінанс», ЄДРПОУ 37616221, в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2097,68 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Ілюшик