Ухвала суду № 132506743, 11.12.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8749/25

Провадження № 2/362/4515/25

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2025 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури про задоволення позову, стягнення грошових коштів, покладення судових витрат та витребування і огляд матеріалів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, ухвалою від 05 листопада 2025 року, її було залишено без руху.

14 листопада 2025 року судом отримано позовну заяву в новій редакції від 14 листопада 2025 року (вх. № 2335 від 14.11.2025 року).

Проте, позовна заява в новій редакції від 14 листопада 2025 року також не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що нову редакцію позовної заяви подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, ухвалою від 18 листопада 2025 року, її було залишено без руху.

Натомість, позовна заява в новій редакції від 08 грудня 2025 року не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.

Зокрема, в порушення пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Державної казначейської служби України.

Насамперед, суд двічі у своїх ухвалах від 05 і 18 листопада 2025 року зазначав про відсутність у позові ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Державної казначейської служби України та необхідність його зазначення.

У зв`язку із цим, суд наголошував, що в порушення пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Державної казначейської служби України.

Як наслідок, суд звертає увагу на наступне.

Норми статті 90 Цивільного кодексу України передбачають, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Однак, за ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 3756764 (як вказано позивачем у всіх позовах) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не зареєстровано жодної юридичної особи.

При цьому, за найменуванням «Державна казначейська служба України» в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України зареєстровано юридичну особу із ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 37567646.

Тобто, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 3756764 (як вказано позивачем у всіх позовах) не належить Державній казначейській службі України!

Суд двічі у своїх ухвалах від 05 і 18 листопада 2025 року звертав увагу позивача на вказану обставину.

Але позивач не звернув увагу на вказаний факт!

Як наслідок, в порушення пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява в новій редакції від 08 грудня 2025 року не містить ідентифікаційний код юридичної особи відповідача Державної казначейської служби України, оскільки вказаний позивачем у позові ідентифікаційний код ЄДРПОУ 3756764 не належить Державній казначейській службі України!

Позов містить код ЄДРПОУ якого не існує, оскільки код ЄДРПОУ має складатись із восьми цифр, а не із семи як вказав позивач!

Отже, позивач не виконав вимоги ухвали від 18 листопада 2025 року та не зазначив у новій редакції позовної заяви від 08 грудня 2025 року ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Державної казначейської служби України, чим порушив вимоги пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Одночасно, слід наголосити, що залишення позову без руху та повернення позову через не усунення недоліків, не свідчить про обмеження доступу до правосуддя, оскільки постановлення ухвали про залишення позову без руху або повернення позову є наслідком перевірки форму і змісту позову на відповідність вимогам ЦПК України.

Тобто, постановлення ухвали про залишення позову без руху та повернення позову через не усунення недоліків це не примха чи забаганка того чи іншого судді, а результат невідповідності позовної заяви вимогам ЦПК України.

При цьому, позивачу достатньо звернути увагу на недоліки які викладено в ухвалі без руху та усунути їх, що повністю і безумовно залежить від особи позивача.

Тобто, позивач як особа яка звернулася до суду, самостійно обирає свою процесуальну поведінку: усувати недоліки чи ні.

У даному випадку, суд двічі звертав увагу позивача на виявлений недолік, але позивач його не усунув.

Разом із цим, суд вважає за необхідно наголосити на наступному.

ЦПК України не містить формальних і неформальних вимог.

Увага: ЦПК України не містить переліку вимог які є формальними та їх можна не виконувати!

Усі вимоги ЦПК України є однаковими за своєю юридичною силою та обов`язкові до виконання як судом так й іншими учасникам и процесу.

У зв`язку із цим, є абсолютно недоречним та юридично безграмотним стверджувати про формалізм, виділяючи його надмірну форму!

ЦПК України в його чинній поточній редакції є нормативно-правовим актом який регламентує спосіб і порядок здійснення правосуддя, а тому у разі звернення до суду із позову, необхідно чітко і беззастережно виконувати вимоги ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, враховуючи, що позивач відповідно до ухвали суду не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, приходжу до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Вважати неподаною та повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури про задоволення позову, стягнення грошових коштів, покладення судових витрат та витребування і огляд матеріалів.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя

Дата складення повного судового рішення 11 грудня 2025 року.