Рішення № 132503130, 11.12.2025, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2025

Справа № 522/19091/24-Е

Провадження № 2/522/897/25

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд:

стягнути 25 740 грн. заборгованості за кредитним договором №26.02.2024-10000251 від 26.02.2024.

02.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

31.01.2025 відповідач подав відзив.

06.02.2025 позивач подав відповідь на відзив.

Позивач пояснює що 26.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір. Позичальнику надано в кредит 13 000 грн. під відповідний процент. ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором не виконує. Кредит та проценти не повернула. Станом на 07.04.2024 заборгованість становить 25 740 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Кредитний договір вона не укладала і кошти в кредит не отримувала.

Судом встановлено такі обставини справи.

26.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір (оферти) №26.02.2024-10000251 в електронній формі, за умовами якого Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн. шляхом перерахування коштів на банківську карту позичальника НОМЕР_2 , строком на 42 днів. Договором передбачена процентна ставка, як фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом.

Договір підписаний одноразовим електронним ідентифікатором, який направлений на мобільний номер НОМЕР_3 .

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15) .

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;- він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати суду належні, достовірні, достатні та допустимі докази.

Позивач зазначає, що 26.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір (оферти) №26.02.2024-10000251 в електронній формі, за умовами якого Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн. шляхом перерахування коштів на банківську карту позичальника НОМЕР_2 , строком на 42 дні. Договором передбачена процентна ставка, як фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом.

Договір підписаний одноразовим електронним ідентифікатором, який направлений на мобільний номер НОМЕР_3 .

Відповідач заперечує, що укладала такий договір і отримувала кошти від ТОВ «Споживчий центр» .

ПрАТ «Київстар» підтвердив, що, телефонний номер НОМЕР_4 не зареєстрований за ніким, в тому числі не зареєстрований за ОСОБА_1

АТ «Акцент Банк» підтвердив, що банківська картка НОМЕР_5 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не видавалась.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних доказів укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, а отже не довів порушення зобов`язань за цим договором з боку відповідача. Тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено 11.12.2025.

Суддя Ярема Х.С.