Рішення № 132499658, 10.12.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/7867/25

Провадження №2/487/3703/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10.12.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Спицької Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Кривицької Аліни Євгенівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Миколаївської міської ради про визнання осіб таким, що втратили право проживання у житловому приміщенні,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2025 року до суду надійшло позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Миколаївської міської ради про визнання осіб таким, що втратили право проживання у житловому приміщенні.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира є комунальною власністю. Реєстрація відповідачів створює для позивачки, певні труднощі, пов`язані з реалізацією її прав. Тому позивач просить суд визнати відповідачів таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 21.10.2025 року відкрито провадження у справі.

06.11.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про допит свідків.

27.11.2025 року до суду від представника третьої особи Миколаївської міської ради надійшли пояснення, в яких зазначає, що позивачем не доведено, що відповідачі не проживають в квартирі достатніми доказами.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подали.

Представник Миколаївської міської ради в додаткових поясненням просила розглядати справу без її участі.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира перебуває в комунальній власності.

Крім позивача в даній квартирі зареєстровані та не проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідачі не проживають в квартирі більше року, не сплачують комунальні платежі, не беруть участі в утримані квартири.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтею 71ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, зокрема про позбавлення права власності на житлове прииміщення або користування житловим приміщення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо. Відповідно до змісту зазначеної норми права, поняття "зняття з реєстрації" нерозривно пов`язане з поняттям "житлові права" (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення із займаного приміщення та інше).

Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності га інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першоїстатті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації. Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства:статті71,72,116,156 ЖК УРСР,стаття 405 ЦК України, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на вищевказане, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265,280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Миколаївської міської ради про визнання осіб таким, що втратили право проживання у житловому приміщенні - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В.Кузьменко