Рішення № 132499585, 10.12.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5740/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"10" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Булкат М.С.,

за участю секретаря судового засідання Багрін І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, у якому вказувало, що 06 травня 2025 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 . Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 8989323.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 06 травня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8989323, за умовами якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало відповідачці кредит у розмірі 3 000,00 грн, строк кредитування 360 днів. В свою чергу, відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 30 квітня 2026 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,95 % від суми позики за кожен день користування коштами (фіксована ставка), комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.) Також неустойка в розмір 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «Фінпром Маркет» договір факторингу №16/10/25, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з договору кредитної лінії (Надійний) № 8989323 від 06 травня 2025 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 10243,50 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3 000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 2593,50 грн, пеня в розмірі 4 650,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Ткаченко Ю.О. не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно дост.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положеньст.11Закону України«Про електроннукомерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно дост.12Закону України«Про електроннукомерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах.

Відповідно дост.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідност.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як убачається з матеріалів справи, 06 травня 2025 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8989323, за умовами якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало відповідачці кредит у розмірі 3 000,00 грн, строк кредитування 360 днів. В свою чергу, відповідачка зобов`язалася повернути кредит до 30 квітня 2026 року, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,95 % від суми позики за кожен день користування коштами (фіксована ставка), комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.) Також неустойка в розмір 150 грн. за кожен день понадстрокового користування..

У разі прострочення виконання позичальницею грошового зобов`язання остання зобов`язалася сплачувати на користь кредитодавця пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.

16 жовтня 2025 року ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «Фінпром Маркет» договір факторингу №16/10/25, за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з договору кредитної лінії (Надійний) № 8989323 від 06 травня 2025 року.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором кредитної лінії (Надійний) № 8989323 від 06 травня 2025 року, а саме надало відповідачці кредит у розмірі 3 000,00 грн.

Згідно відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 08 грудня 2025 року №20.1.0.0.0/7-251120/90624-БТ та виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 підтверджено успішне зарахування кредиту за договором у розмірі 3 000 грн на зазначену позичальницею у кредитному договорі її банківську картку, що підтверджує повне виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість. За наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості становить 10243,50 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3 000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 2593,50 грн, пеня в розмірі 4650,00 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком.

Згідно ч. 4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування»у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Отже вказаною нормою встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України"Проспоживче кредитування" порядок.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі №638/13683/15-ц, постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року в справі № 426/4264/19, обов`язковою умовою для дострокового стягнення споживчого кредиту є направлення кредитодавцем позичальнику у порядку, визначеному ч. 4ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», вимоги про усунення порушення (дострокове виконання зобов`язань) протягом 30 календарних днів.

За відсутності факту належного направлення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору, суд може стягнути лише прострочену суму боргу, а платежі, за якими строк сплати ще не настав - ні.

Як убачається з укладеного між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_2 кредитного договору, у ньому сторони узгодили умову про повернення позичальницею кредиту (тіла кредиту) 30 квітня 2026 року, тобто в останній день строку кредитування (п.п.2.9 договору). Таким чином, строк повернення кредиту на час вирішення спору не сплив.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що ТОВ «Фінпром Маркет» пред`являв позичальниці вимогу про повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, надсилав відповідачці таку вимогу в передбаченому договором (п.6.13.1) та законом порядку, та що остання її отримала.

За встановленого, вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом (строк повернення якого на час розгляду справи не настав) є безпідставними та передчасними, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Також не підлягає стягненню нарахована пеня, оскільки згідно п. 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 2593,50 грн (нараховані кредитодавцем за період з 06 травня 2025 року по 16 жовтня 2025 року за узгодженою сторонами процентною ставкою, з урахуванням сплачених відповідачкою процентів).

Згідно ч.ч. 1,2 ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог25,32%) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 613,70 грн судовогозбору та 1139,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, ідентифікаційний код 43311346, заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 8989323 від 06 травня 2025 року в розмірі 2 593,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, ідентифікаційний код 43311346, судові витрати в розмірі 1 753,30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя М. С. Булкат