Ухвала суду № 132492764, 09.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61815/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна та передачу його в управління у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021, -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт у кримінальному провадженні № 62021000000000160 цінних паперів та корпоративних прав, що належать ТОВ «МТК», КОМПАНІЇ Perritt Select Investments Limited/Перрітт Селект Інвестментс Лімітед та ОСОБА_4 , а також передачу їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що вказані цінні папери та корпоративні права відповідно до постанов слідчого від 16.05.2022 та 30.08.2022 є речовими доказами, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягають арешту, а згідно ч. 6 ст. 100 КПК України та ст.ст. 19, 21, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» підлягають передачі в управління.

Крім того, прокурор зазначає, що арешт вказаних цінних паперів та корпоративних прав необхідний з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Разом із цим, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт зазначеного майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України.

Зокрема, обставинами, передбаченими ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор визначив необхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власників майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження.

До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя з метою запобігання спробі відчуження вказаного у клопотанні майна, зважаючи на доводи прокурора, а також враховуючи те, що це майно не було тимчасово вилученим, визнав доцільним здійснювати його розгляд без виклику власників майна.

Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000160 від 22.02.2021 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 367 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких, внутрішнім аудитом Міненерго надано негативну оцінку діяльності Міністерства щодо виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» (далі - Постанова КМУ № 95) в частині порушень вимог цієї Постанови щодо змісту Договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових з операторами газорозподільних систем.

Актом аудиту встановлено, що із загальної кількості 37 договорів, укладених з операторами газорозподільних систем, 33 Додаткових угоди до Договорів та 1 Договір експлуатації газорозподільних систем та їх складових підписано з Протоколами розбіжностей, зміст яких не відповідає умовам затвердженого постановою КМУ № 95 примірного договору про експлуатацію газорозподільних систем або їх складових.

Так, абз. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», який набрав чинності 08.05.2015, встановлено, що газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитись в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Постановою КМУ № 95 Міненерговугілля визначене органом управління газорозподільними системами, власником яких є держава, або їх складовими (далі- газорозподільні системи, ГРС).

Пунктом 1 Постанови КМУ № 95 затверджено Примірний договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових (далі - Примірний договір), а на Міненерговугілля покладено обов`язок разом з операторами газорозподільних систем укласти до 10 квітня 2017 року договори експлуатації газорозподільних систем або їх складових, які набиратимуть чинності з 1 травня 2017 року.

Примірним договором експлуатації ГРС передбачено, що оператор щороку здійснює відрахування плати за надане відповідно до цього договору в експлуатацію майно, що належить державі та обліковується на балансі оператора, у розмірі 10 (десяти) відсотків його залишкової балансової вартості. Плата за експлуатацію майна сплачується оператором до державного бюджету протягом року рівними частинами щокварталу до 25 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на рахунок у Казначействі.

Згідно з підпунктами 25, 27 пункту 4 Положення про Міненерговугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля відповідно до покладених на нього завдань веде облік об`єктів державної власності, що належать до сфери управління Міненерговугілля, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням, а також здійснює управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, у тому числі об`єктів, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

На виконання Постанови КМУ № 95 Міненерговугілля в межах своїх повноважень видано наказ № 271 від 13.04.2017 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових, власниками яких є держава» (далі - наказ Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271).

Пунктом 1 Наказу визначено Департамент нафтогазового комплексу відповідальним структурним підрозділом за виконання вимог Постанови КМУ № 95, зокрема приведення договірних відносин із операторами газорозподільних систем щодо використання газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава у відповідність до вимог Примірного договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових, затвердженого Постановою КМУ № 95 та здійснення контролю за дотриманням умов таких договорів.

Отже під час укладання господарсько-правових договорів експлуатації з операторами ГРС уповноважені службові особи Міненерговугілля мали керуватись вимогами Господарського кодексу України, Постанови КМУ № 95, наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271, та Порядку ведення договірної роботи в Міненерговугілля, які полягали у наступному:

-за змістом ст. 179 ГК України умови Примірного договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових, затвердженого Постановою КМУ № 95, могли бути змінені сторонами лише за взаємною згодою;

-вимоги наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271 зобов`язували привести договірні відносини з операторами ГРС щодо використання газорозподільних систем або їх складових, власником яких є держава, у відповідність до вимог Примірного договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових, затвердженого Постановою КМУ № 95, тобто - виключали можливість надавати від імені Міненерговугілля згоду на зміну умов цього Примірного договору.

Приблизно у період з 10.03.2017 по 14.10.2017 службові особи Міненерговугілля, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки щодо організації роботи структурних підрозділів Міністерства, здійснення контролю виконання Міністерством Конституції, законів України, актів Кабінету Міністрів України, не організували роботи відповідних структурних підрозділів, у тому числі Департаменту нафтогазового комплексу, Департаменту правового забезпечення у такий спосіб, який би забезпечував обов`язкове візування проєктів договорів та узгодження розбіжностей, не забезпечили та не здійснили контроль за виконанням Міністерством вимог ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та підпунктів 25, 27 п. 4 Положення про Міненерговугілля, щодо ефективного використання ГРС як об`єктів державної власності, вимог ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу», постанови КМУ № 95, наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271 щодо укладення договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових в редакції затвердженого цією постановою КМУ № 95 Примірного договору та повного і своєчасного виконання їх умов сторонами, зокрема здійснення відрахувань плати за надане відповідно до цього договору в експлуатацію майно, що належить державі, та надходження їх до Державного бюджету України.

Так, відповідно до змісту зазначених протоколів розбіжностей в редакції Операторів до пункту 15 Договорів експлуатації додані положення, за якими передбачені цим пунктом відрахування здійснюються за умови включення таких платежів до структури тарифу на розподіл природного газу та в обсязі, встановленому тарифом.

Отже змістом цих протоколів розбіжностей в редакції операторів ГРС встановлювались додаткові умови та залежності щодо здійснення оплати за експлуатацію державного майна, а це не відповідає та суперечить умовам Примірного договору, отже порушує вимоги наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271, а також зачіпається виключна сфера діяльності НКРЕКП, яка не є стороною Договорів експлуатації, отже на неї не могли бути покладені обов`язки з виконання будь-яких умов цих договорів. Крім того, НКРЕКП здійснює свою діяльність відповідно до вимог окремих законодавчих актів, а будь-який вплив чи втручання в цю діяльність перебуває поза межами компетенції Міненерговугілля чи операторів ГРС.

Таким чином прийняття положень протоколів розбіжностей в редакції операторів ГРС в порушення вимог наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271 та всупереч умовам Примірного договору ставило здійснення оплати за експлуатацію державного майна в такі умови і залежності, які фактично звільняли Операторів від цього обов`язку на шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Зазначені дії та бездіяльність службових осіб Міненерговугілля уможливили укладення від імені Міненерговугілля договорів експлуатації державних ГРС та їх складових із протоколами розбіжностей в редакції операторів ГРС, що призвело до подальшого нездійснення такими операторами обманним шляхом плати за експлуатацію газорозподільних систем у розмірі 10% залишкової балансової вартості державного майна, тобто до завдання шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальних експертиз Служби безпеки України від 25.05.2021 №50/7 матеріальна шкода (збитки), завдана державі в особі Міненерговугілля України внаслідок недоотримання бюджетних грошових коштів, що встановлено у Звіті № 01-21, складному за результатами проведеної оцінки виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільчих систем або їх складових», документально підтверджується у розмірі 1 488 645 641,22 грн.

Як убачається, 22.07.2021 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами Міненерговугілля під час виконання вимог Постанови № 95.

Відповідному кримінальному провадженню присвоєно № 62021000000000632.

Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, до ЄРДР стало самостійне виявлення слідчим ознак цього кримінального правопорушення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000160.

Постановою прокурора від 02.08.2021 матеріали досудових розслідувань № 62021000000000160 від 22.02.2021 та № 62021000000000632 від 22.07.2021 об`єднано, із присвоєнням об`єднаному провадженню № 62021000000000160.

Крім того, 24.11.2022 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння операторами газорозподільних систем чужим майном та правом на майно - коштами, призначеними для оплати за експлуатацію державних газорозподільних систем.

Відповідному кримінальному провадженню присвоєно № 62022000000000985.

Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, до ЄРДР стало самостійне виявлення слідчим ознак цього кримінального правопорушення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000160.

Постановою прокурора від 23.12.2022, матеріали досудових розслідувань № 62021000000000160 від 22.02.2021 та № 62022000000000985 від 24.11.2022 об`єднано, із присвоєнням об`єднаному провадженню № 62021000000000160.

01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62021000000000160 повідомлено про підозру колишньому Міністру енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_5 у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчинені службової недбалості - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Надалі, в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 ОСОБА_5 16.05.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У вчиненні цього ж кримінального правопорушення також повідомлено про підозру колишньому директору Департаменту Мінненерговугілля ОСОБА_6 .

За змістом повідомлень про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у 2017 році, обіймаючи посади відповідно Міністра енергетики та вугільної промисловості України та директора Департаменту нафтогазового комплексу Мінінерговугілля, діючи умисно, за попередньою змовою, всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про центральні органи виконавчої влади», наказу Міненерговугілля від 13.04.2017 № 271, Порядку ведення договірної роботи в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, з метою одержання неправомірної вигоди операторами газорозподільних систем (далі - ГРС) організували та здійснили підписання договорів експлуатації державних ГРС з протоколами розбіжностей у редакції операторів цих систем.

У такий спосіб операторів ГРС фактично звільнено від передбачених постановою № 95 обов`язків зі здійснення відрахувань плати за надані в експлуатацію ГРС, що належать державі, чим без законних на те підстав надано можливість безоплатного користування державним майном.

Через подальше нездійснення операторами ГРС плати за їх експлуатацію у розмірі 10 % залишкової балансової вартості державного майна з травня 2017 року по грудень 2020 року державним інтересам завдано шкоду на суму понад 1 млрд 485 млн гривень.

Постановою прокурора від 18.05.2023, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виділено з кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 в окреме провадження, якому присвоєно реєстраційний № 62023000000000400.

Постановою прокурора від 19.05.2023 підслідність у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України визначено за Національним антикорупційним бюро України.

Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 22.08.2023, зазначену вище постанову прокурора скасовано. Підслідність у кримінальному провадженні № 62023000000000400 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України знову визначено за слідчими Державного бюро розслідувань.

Постановою Генерального прокурора від 17.01.2024 вирішено спір про підслідність у кримінальному провадженні № 62023000000000400, та визначено її за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.

У кримінальному провадженні № 62021000000000160 після виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та на цей час повідомлення про підозру особам не здійснювалось.

Постановою слідчого від 25.06.2024 у кримінальному провадженні № 62021000000000160 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на ч. 2 ст. 367 КК України. Кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишено без змін.

Постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.05.2022 та від 30.08.2022 цінні папери та корпоративні права, що належать ТОВ «МТК», КОМПАНІЇ Perritt Select Investments Limited/Перрітт Селект Інвестментс Лімітед та ОСОБА_4 , - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На даний час прокурор вказує, що задля досягнення дієвості кримінального провадження з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт зазначених у клопотанні корпоративних прав та статутного капіталу зазначених акціонерних товариств із передачею в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Постановами старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 16.05.2022 та від 30.08.2022 цінні папери та корпоративні права зазначених акціонерних товариств, - визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як убачається, в контексті наведеної прокурором мети арешту майна, як забезпечення збереження речових доказів, визначеної ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчому судді представлено достатні дані, які вказують на можливість використання зазначених цінних паперів та корпоративних прав зазначених акціонерних товариств в якості речових доказів у кримінальному провадженні та їх відповідність критеріям, визначеним ст. 98 цього Кодексу.

Разом із цим, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у ч. 1 цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

Так, в контексті наведеної прокурором мети арешту майна, як забезпечення можливої спеціальної конфіскації, визначеної ч. 4 ст. 170 КПК України, слідчому судді представлено достатні дані, на підставі який можливо на даний час прийти до висновку, що вказані корпоративні права та статутний капітал зазначених акціонерних товариств, які належать третім особам підлягатимуть спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 367КК України, і що вказані цінні папери та корпоративні права зазначених акціонерних товариств були об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались невстановленими особами у протиправній діяльності, що є передумовою для висновку про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Крім того, зазначені цінні папери та корпоративні права зазначених акціонерних товариств, необхідні для забезпечення їх збереження як речових доказів, запобігання можливості приховування, знищення доказу злочинної діяльності, а також мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, а тому наявні підстави, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України.

Розглядаючи клопотання прокурора в частині вимог щодо передачі вказаних цінних паперів та корпоративних прав зазначених акціонерних товариств в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У відповідності до ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених п.п. 2, 4 та абз. 7 ч. 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абз. 7 ч. 6 цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» № 772-VIIIвстановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону № 772-VIII, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIIIвстановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у ч. 1 цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, слідчий суддя дійшов висновку про передачу вказаних цінних паперів та корпоративних прав зазначених акціонерних товариств, як речових доказів у кримінальному провадження № 62021000000000160, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління цими корпоративними правами та статутним капіталом зазначених акціонерних товариств, що відповідає положенням ч. 6 ст. 100 КПК України та ст.ст. 19, 21, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Керуючись ст.ст. 98, 100, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

І. Накласти арешт на цінні папери та корпоративні права, що випливають із прав власності на такі цінні папери, а саме:

цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000152839, емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРКАСИГАЗ» (ідентифікаційний код 03361402) у кількості 22 430 608 штук номінальною вартістю 0,27 грн кожна, що належать ТОВ «МТК» (ідентифікаційний код 32851967) та становлять 15,8111 % від загальної кількості , заборонивши здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження ними, заборонивши відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, а також заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним майном;

цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000152839, емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРКАСИГАЗ» (ідентифікаційний код 03361402) у кількості 32 000 000 штук номінальною вартістю 0,27 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ Perritt Select Investments Limited/Перрітт Селект Інвестментс Лімітед (місцезнаходження: Tortola Qwomar Trading Building, Road Town 6, 3rd floor Tortola 875 БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ) та становлять 22,5564% від загальної кількості, заборонивши здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження ними, заборонивши відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, а також заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним майном;

цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000152839, емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРКАСИГАЗ» (ідентифікаційний код 03361402) у кількості 14 000 000 штук номінальною вартістю 0,27 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать ОСОБА_4 та становлять 9,8684 % від загальної кількості, заборонивши здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпорядження ними, заборонивши відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, а також заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним майном.

ІІ. Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), для здійснення заходів з управління вказаними цінними паперами та корпоративними правами в порядку та на умовах передбачених ст.ст. 19, 21, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» зазначені у п. І резолютивної частини цієї ухвали цінні папери та корпоративні права.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7